Що стоїть за новим ультиматумом Кремля: сплив цікавий нюанс, чого чекати Україні

Про що йдеться у матеріалі:

Росія фактично висунула Україні новий жорсткий ультиматум у межах переговорного процесу, різко підвищивши ставки у війні. За словами президента України Володимира Зеленського, Кремль через американську сторону передав вимогу: Київ має протягом двох місяців вивести свої війська з Донбасу, і тоді, за російською логікою, війна нібито може завершитися.

Водночас Москва прямо погрожує, що у разі відмови змінить умови мирних переговорів і спробує силою захопити регіон, після чого висуватиме ще жорсткіші вимоги до України.

Главред зібрав головне, що варто знати про новий ультиматум Росії та про що він може свідчити.

Що відомо про російський ультиматум

Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія висунула новий ультиматум щодо Донбасу, в якому нібито відводить Україні два місяці на виведення військ з східних територій. У разі відмови, за його словами, Москва погрожує запровадити "інші умови миру". Про це глава держави повідомив під час виступу на Бучанському саміті, передає УНІАН.

Він зазначив, що Росія вкотре озвучує нові терміни захоплення Донбасу, намагаючись вплинути на міжнародних партнерів, зокрема Сполучені Штати. Президент висловив подив щодо подібних заяв і сумнів у їхній реалістичності.

"Зараз нові терміни, мені сказали, що це два місяці, це остання інформація, що вони за два місяця захоплять Схід нашої держави, цитуючи їх, захоплять Донбас. І тому в Україні є два місяці, щоб вийти, і тоді війна закінчиться. А якщо Україна впродовж двох місяців не вийде, то Росія захопить Донбас, і потім будуть інші умови", – сказав він.

Зеленський наголосив, що наміри Кремля не обмежуються лише Донбасом, адже подібна риторика свідчить про ширші цілі. Водночас, якщо Росія декларує, що обмежиться лише Донбасом, то залишається незрозумілим, чому звучать заяви про подальші кроки.

Зеленський також повідомив про заплановані найближчим часом переговори з американською стороною для обговорення ситуації та можливих тристоронніх домовленостей.

Президент наголосив, що Росія не має достатніх ресурсів для реалізації озвучених планів у визначені строки, однак продовжує чинити інформаційний і політичний тиск.

"Вони нічого не зможуть захопити за два місяці і прекрасно це розуміють. Вони тиснуть", – заявив Зеленський.

Він додав, що Україна працює над дипломатичними каналами та координує дії з партнерами для реагування на російський ультиматум. Водночас глава держави заявив про готовність до припинення вогню на поточних позиціях як кроку до дипломатичного врегулювання, розкритикувавши нові заяви Росії щодо термінів досягнення військових цілей.

"Ми готові до припинення вогню там, де ми стоїмо. Це сильна компромісна позиція, щоб перейти до дипломатичного вирішення", – резюмував глава держави.

Яка позиція США щодо російського ультиматуму

Водночас адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає передачу всього Донбасу під контроль Росії як єдиний можливий варіант завершення війни в Україні. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Axios. За його словами, існує занепокоєння, що після завершення конфлікту з Іраном команда Трампа знову посилить тиск на Київ із метою реалізації такого сценарію.

"Вони хочуть закінчити війну. Мене турбує те, що вони бачать лише один спосіб це зробити. Я впевнений, що Трамп і його команда хочуть закінчити війну. Але чому ми маємо за це платити? Ми не агресори. Вони не бачать іншого способу зупинити Путіна, окрім як вивести українські війська з нашої території. Мене турбує те, що ніхто насправді не цінує небезпеку такого рішення для нашої безпеки", - сказав Зеленський.

Водночас як в Україні, так і в європейських країнах викликає тривогу можливе послаблення американського тиску на Росію.

У матеріалі також зазначається, що через зосередженість США на Ірані переговори щодо України фактично не просуваються. Нещодавня зустріч української делегації зі спецпредставниками Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером у Маямі не дала жодних результатів.

Позиція ЄС – яка справжня ціль Кремля у війні

Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що Росія прагне отримати за столом переговорів те, чого їй не вдалося досягти на полі бою. Про це вона повідомила на початку неформальної зустрічі Ради ЄС із закордонних справ у Києві, передає "Європейська правда".

Вона підкреслила, що тривалий мир можливий лише за умови його справедливості.

"Росія намагається здобути за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою. Ми всі знаємо, що Донбас – це не кінцева мета Росії. Сьогодні вранці в Бучі нам нагадали, що саме стоїть на кону. Немає кращого прикладу жорстокості Росії, ніж те, що сталося там чотири роки тому… Мир повинен бути справедливим. Коли віддаються території, це, звичайно, питання не лише територій, це перш за все питання людей і того, що буде з цими людьми, як це ми бачили, що відбувалося в Бучі ", – сказала вона.

Очільниця європейської дипломатії заявила, що Євросоюз продовжить підтримку України, зокрема шляхом фінансової допомоги, посилення економічного тиску на Росію та просування ініціативи створення спеціального трибуналу для притягнення винних до відповідальності.

Вона підкреслила, що питання відповідальності має вирішальне значення для досягнення тривалого миру. Саме тому ЄС активно працює над запуском спеціального трибуналу, який має розглядати злочини, пов’язані з війною.

Крім того, Європейський Союз координує створення комісії з претензій, що дозволить українцям домагатися компенсацій за збитки, завдані внаслідок російської агресії.

Який реальний дедлайн поставив Кремль для окупації Донбасу

Водночас, в Україні підтверджують, що Донецька область залишається головною ціллю для противника. Однак, щодо термінів окупації всієї області є важливе уточнення. Як повідомляє "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела, в Кремлі розраховують вийти на адміністративні кордони Донбасу не за два місяці, а до кінця року. Водночас навіть серед військових є сумніви щодо реалістичності досягнення цієї мети у зазначені строки.

У матеріалі зазначається, що попри масштабні плани, російський наступ уже на початковому етапі стикається з труднощами. Зокрема, проблемою є системне спотворення інформації про ситуацію на фронті, коли командири доповідають про захоплення населених пунктів, які фактично розташовані значно далі від лінії бойових дій. Через це будь-які контратаки українських сил спричиняють дезорганізацію в їхній обороні.

Водночас Сили оборони України врахували досвід попередніх боїв і посилили аеророзвідку, контролюючи переміщення противника як поблизу фронту, так і в його тилу. У результаті російські війська замість масштабних механізованих наступів змушені застосовувати тактику малих груп, яка дозволяє просування, але не дає можливості досягати проривів.

Чому Кремль виставив ультиматум Україні

Кремль намагається сформувати штучне відчуття терміновості, щоб змусити Україну піти на поступки щодо неокупованої частини Донецької області, яку російські війська не змогли взяти під контроль в ході боїв. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни.

Речник Кремля Дмитро Пєсков 31 березня заявив, що Україні нібито необхідне перемир’я, оскільки ситуація на фронті складається не на її користь, а російські сили ведуть наступ уздовж усієї лінії зіткнення. Водночас аналітики наголошують, що такі твердження не відповідають дійсності: ще у 2014 та 2022 роках російські війська намагалися захопити так званий "Фортечний пояс" України, але зазнали невдачі, а від початку 2026 року темпи їхнього просування помітно знизилися.

Крім того, російська армія не продемонструвала здатності швидко оточувати сили противника, проривати оборону або захоплювати великі міста, подібні до тих, що входять до цього оборонного поясу. При цьому офіційно оптимістичні оцінки Кремля різко контрастують із критичними заявами російських військових блогерів і ультранаціоналістичних коментаторів, які, навпаки, вказують на складну ситуацію для Росії на полі бою.

"Російські чиновники також нещодавно намагалися сформувати очікування щодо повільного та дорогого просування Росії під час наступу навесні-влітку 2026 року. Російський інформаційний простір явно не є єдиним у питанні щодо постійного перебільшення Кремлем ситуації на фронті. Таким чином, вимоги Кремля є частиною його когнітивної війни, спрямованої на перебільшення російських успіхів та неправдиве зображення української оборони як такої, що перебуває на межі краху, щоб змусити США примусити Україну без необхідності поступитися територією, яку російські війська далеко не захопили військовим шляхом, якщо взагалі зможуть це зробити", - йдеться у звіті.

Скільки ще Росія готується воювати

Російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін досі не досяг заявлених цілей у війні, яка триває вже п’ятий рік. Попри поступове просування російських військ на окремих ділянках і успіхи українських сил в інших районах, загалом лінія фронту залишається стабільною, без можливості для будь-якої зі сторін здійснити вирішальний прорив. Про це повідомляється у матеріалі Bloomberg.

За інформацією джерел видання, обізнаних із внутрішніми обговореннями в Кремлі та ситуацією на фронті, російська армія готується до нової наступальної кампанії. У разі відсутності прогресу в переговорах бойові дії можуть тривати ще один-два роки. При цьому очікується, що просування буде обмеженим, оскільки російські сили не здатні подолати українську оборону, посилену використанням дронів.

Українська сторона прогнозує активізацію російського наступу у квітні-травні, зокрема на укріплені міста Слов’янськ і Краматорськ у Донецькій області.

Згідно з планами Кремля, військові завдання Росії на 2026 рік передбачають повне захоплення східного Донбасу, включно з Луганською та Донецькою областями, а також розширення контролю над територіями для посилення позицій у можливих переговорах.

Водночас стратегія України полягає у виснаженні противника — завданні втрат, які перевищують можливості Росії щодо поповнення особового складу, що має поступово знизити її наступальний потенціал і створити умови для контрнаступальних дій.

Чому РФ не зможе захопити Донеччину

Україні не слід зважати на заяви Росії про намір захопити всю Донецьку область упродовж двох місяців. Таку думку висловив військовий експерт і колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов в ефірі Радіо NV.

"Вони брешуть щоразу. Якщо у РФ є ресурси та можливості захопити територію Донеччини силою зброї, то вони не будуть розповідати, вони будуть діяти. Та якщо вони не можуть це зробити силою – вони починають виставляти різні ультиматуми", – пояснив Селезньов.

За його словами, Росія активно застосовує інформаційний тиск, намагаючись впливати як на Сили оборони та владу, так і на західних партнерів. Водночас повне захоплення Донеччини потребуватиме значно більше часу, а бойові дії супроводжуються великими втратами, особливо через бої в умовах щільної міської забудови.

Експерт також звернув увагу на ситуацію на півдні, де українські сили поступово перехоплюють ініціативу. Зокрема, ще півтора місяця тому російські війська розраховували створити оперативне оточення навколо гарнізону, який обороняє Оріхів, формуючи західний напрямок у районі Степногірська та ведучи бої на сході поблизу Гуляйполя, де мали певну перевагу. Однак у подальшому українським силам вдалося зірвати ці плани та послабити спроби оточення.

Про що свідчить російський ультиматум

Ультиматум Росії щодо виходу з Донбасу свідчить про слабку позицію Кремля. Військовий аналітик і колишній співробітник СБУ Іван Ступак вважає, що в сучасній Росії є відчутні проблеми з економікою. Про це він заявив в ефірі "Київ24".

За його словами, зараз Росія демонструє відверто слабку позицію порівняно з початком війни в лютому 2022 року, коли вона мала значні військові ресурси та могла подібними ультиматумами погрожувати повномасштабним вторгненням.

"Таке враження, що закінчилися аргументи. Ну що в них є там, не знаю, 10 тисяч танків, армати, які вони... приготували саме на п'ятий рік війни, а якщо ні (Україна відкине ультиматум – ред.), то все. Таке враження, що дійсно є там певна слабкість в економіці", - припускає Ступак.

Ступак нагадав, що нещодавно в Росії відбулося зібрання Союзу підприємців і промисловців, де Путін особисто був присутній, і де олігархи, серед яких Суліман Керімов та Олег Дерипаска, внесли значні кошти на підтримку війни — загалом йдеться приблизно про 1,1 мільярда доларів. За його оцінкою, решта бізнесменів також змушені були брати участь та "скидатись", інакше вони стикнулися б із серйозними проблемами.

Аналітик підкреслив, що такі збори свідчать про те, що Кремль намагається максимально контролювати економічні ресурси та пов’язати з собою ключових гравців усередині країни. Для російських бізнесменів після цього фактично закриті західні ринки, ускладнені можливості кредитування та зовнішньої діяльності, тож вони змушені демонструвати лояльність.

"Вони приймають участь не просто в розвитку економіці Російської Федерації, вони скинулися на підтримку війни. Чи потрібно це було Путіну? Та ні, всі і так працювали, всі по дзвінку виконували будь-яку вказівку. А тут таке враження, що чи безвихідь, чи якийсь тупик, з якого не проглядається світло в кінці тунелю. Щось, бачите, спонукає російську владу робити такі ось вчинки і такі ультиматуми", - резюмує він.

Вам також може бути цікаво: