Скандал на фронті: Стерненко звинуватив, «Скеля» відповіла — що сталось під Покровськом?

Історія розпочалася 1 квітня, коли радник міністра оборони Сергій Стерненко, відомий своєю активною позицією, [опублікував](https://t.me/ssternenko/56937) у своєму телеграм-каналі фрагменти відео з російського джерела. На кадрах, як стверджував Стерненко, була зафіксована розбита українська техніка під Покровськом, а штурм колоною поблизу Гришиного 31 березня призвів до «багатьох» загиблих. Він наголосив, що в умовах домінування ворожих дронів така тактика є злочинною.

Сергій Стерненко критикував дії командування 425-го штурмового полку «Скеля», проводячи аналогії з російськими практиками, де колони з військовими стають легкими мішенями. Він підкреслив, що таке ставлення до українських захисників є неприпустимим і вимагає відповідальності. Відсутність офіційних коментарів щодо ймовірних втрат лише посилювала напругу.

Звинувачення не залишилися без відповіді. У 425-му штурмовому полку «Скеля» оперативно відреагували на заяви, опублікувавши свою позицію у [СтратКомі ЗСУ](https://www.facebook.com/share/p/18Tu87Wgk7/). Там рішуче відкинули закиди, назвавши їх такими, що базуються на спотворених російських даних. За словами полку, російські джерела навмисно змонтували ураження з різних днів та ділянок фронту, не пов'язаних із подіями 31 березня.

Полк «Скеля» пояснив, що 31 березня разом із 155-ю механізованою бригадою було здійснено контратаку під Покровськом. Ця операція, за їхніми словами, була успішною і мала на меті підтримку побратимів та запобігання оточенню українських позицій. Для її проведення були використані сприятливі погодні умови, бронетехніка з додатковим захистом, надійний зв’язок, аеророзвідка, а також підтримка дронів, артилерії та танка.

Кульмінація подій настала, коли під час контратаки ворожі дрони дійсно вразили чотири одиниці бронетехніки безпосередньо біля об’єкта атаки. Однак, згідно з інформацією полку, штурмова група успішно десантувалася та виконала поставлене завдання, продовжуючи бій. У цьому бою, як стверджує «Скеля», втрати становили двох військових, що загинули від ударів дронів біля бронетехніки. Усі екіпажі були евакуйовані на п’ятій бойовій машині, яка цілою повернулась із завдання.

Наразі полк «Скеля» заявив про готовність до професійного діалогу, перевірок та аналізу проведених дій, включаючи події 31 березня. Матеріали обіцяють надати Головнокомандувачу ЗСУ та оприлюднити результати. Командування полку також запросило Сергія Стерненка відвідати штаб, аби на власні очі переконатися в правдивості українських даних.

Інцидент під Покровськом не є поодиноким випадком, коли полк «Скеля» привертає увагу. Раніше лунали скарги на командування щодо нібито побиття бійців та незаконного позбавлення волі, хоча Військова служба правопорядку не підтвердила ці факти. Також підрозділ фіксував випадки смертей військових від пневмонії під час базової підготовки до відправлення на фронт, що викликало питання щодо медичного забезпечення.

Окрім того, перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков у березні повідомив [Радіо Свобода](https://www.radiosvoboda.org/a/news-perevirka-smert-viiskovykh-skelya-tsyhankov/33721703.html) про перевірку медичного забезпечення у «Скелі» після смерті п'ятьох військових від пневмонії. Втім, на тлі цього, полк «Скеля» продовжує виконувати завдання з оборони позицій у Покровську, де, за словами президента Володимира Зеленського, окупаційна армія все більше використовує дрони.

«Ставитися так до наших людей — злочин. І за це має наставати відповідальність. Те, що роблять із людьми у окремих формуваннях, нічим не краще за російські практики. Цьому треба покласти край», — написав Сергій Стерненко у своєму телеграм-каналі.

«Пан Стерненко користувався в оцінці дій полку дописом та відео з російських джерел, які навмисно змонтували дані уражень у різні дні на різних ділянках фронту, і які безпосередньо не стосуються операції 31 березня», — зазначили у відповіді полку.

Цей випадок підкреслює зростаючу важливість інформаційної гігієни та розважливого підходу до публічних заяв під час війни. Взаємні звинувачення та пошук правди тривають, а суспільство очікує прозорого розслідування та чітких висновків, які сприятимуть встановленню істини та зміцненню довіри до військового командування.