Уряд підготував оподаткування посилок з-закордону: парфюми, чай і кава стануть розкішшю

Так, Кабінет Міністрів України 30 березня схвалив три законопроєкти, підготовлені Міністерством фінансів, які стосуються оподаткування цифрових платформ, міжнародних посилок та пролонгації військового збору. Найбільше дискусій викликає законопроєкт №15112 щодо посилок, пише censor.net.

Наразі в Україну без мита (10%) та ПДВ (20%) можна ввозити посилки, сумарна вартість товарів у яких не перевищує 150 євро для одного одержувача.

У разі ухвалення законопроєкту №15112 та набуття ним чинності, вже з 1 січня 2027 року ПДВ нараховуватиметься на товари незалежно від їхньої вартості. Податок включатиметься у вартість товару безпосередньо під час покупки, що, по суті, призведе до здорожчання речей на 20%.

Тобто закордонні майданчики, як, наприклад, AliExpress або Temu, на яких активно скуповуються українці, мають інтегрувати у свій функціонал відповідні зміни. Опитані БізнесЦензором експерти кажуть, що такі зміни потребують більше часу, до 1 січня 2027 року запровадити їх не вийде.

Водночас у законопроєкті передбачене збереження пільги на посилки, товари в яких сумарно не перевищують 45 євро для одного одержувача.

Такі товари мають надсилатись відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначатись для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики та кількість не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою. Іншими словами – це посилки із-за кордону від родичів і друзів.

Але ця пільга не поширюватиметься на вантажі навіть до 45 євро, якщо вони містять:

підакцизні товари (наприклад, алкоголь);
парфуми (понад 50 г) чи туалетну воду (понад 0,25 л);
каву (понад 500 г) або кавові екстракти й есенції (понад 200 г);
чай (понад 100 г) або чайні екстракти й есенції (понад 40 г).

Нагляд за дотриманням цієї норми покладатиметься на Державну митну службу. Грубо кажучи, якщо митниця виявить у посилці пачку чаю на 100 пакетиків, 20% ПДВ доведеться сплатити на все.

Важливо ще раз наголосити, що на покупки в іноземних інтернет-магазинах ліміт у 45 євро не передбачений – ПДВ нараховуватиметься на все з першої копійки.

Експерти прогнозують, що скасування пільги на дешеві посилки може вдарити по гаманцях багатьох українців, для яких зарубіжні, насамперед китайські, маркетплейси нерідко – безальтернативний варіант придбати необхідне, як одяг чи взуття. На це зокрема вказують дані соціологічного дослідження Rating Group.

Окрім базових речей українці цієї зими активно купували за кордоном резервні елементи живлення – павербанки, акумулятори, зарядні пристрої. Тобто нарахування ПДВ з першої копійки, як передбачено законопроєктом №15112, стане таким собі "податком на виживання".

Ба більше, рішення може позначитися на діяльності волонтерів, які закуповують зокрема побутові товари для комплектування Сил оборони.

Прогнозований експертами фіскальний ефект – 12 млрд грн на рік, якщо обсяг посилок збережеться на нинішньому рівні, що малоймовірно. Навряд чи це той канал наповнення державного бюджету, який мав на увазі МВФ, враховуючи, що один день війни в Україні обходиться приблизно в 7,5 млрд грн ($172 млн). Іншими словами, цих грошей вистачить ненадовго, але їхній збір потребуватиме серйозних змін в адмініструванні.

Необхідність ухвалення законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок в уряді окрім співпраці з МВФ пояснюють вирівнюванням конкуренції, боротьбою з контрабандою через схеми дроблення великих товарних партій на дрібні посилки із-за кордону, а також гармонізацією національного законодавства з правом Єворопейського Союзу.

В Євросоюзі з 1 липня 2021 року в межах реформи EU VAT e-commerce package скасували звільнення від ПДВ імпорту товарів вартістю до 22 євро, запровадивши податок на всі товари з-за меж ЄС. Ввізне мито з посилок вартістю до 150 євро наразі не стягується. Але вже з 1 червня 2026 року до цих малих посилок застосовуватиметься фіксований збір у 3 євро. Він діятиме як тимчасовий інструмент до впровадження постійного механізму для таких відправлень.

Утім, не варто забувати, що купівельна спроможність українців навіть до повномасштабної війни була найнижчою в Європі. Згідно з результатами дослідження компанії GfK, пересічний українець після сплати обовʼязкових платежів може щороку витратити в середньому 1830 євро (2019 рік). Середній показник купівельної спроможності для всіх країн Європи склав 14 739 євро на людину на рік.