Politico: Лють Трампа на союзників по НАТО гуртує їх - проти нього

Гнів Дональда Трампа на союзників по НАТО, які відмовилися брати участь у війні проти Ірану, поки призвів до одного результату: він об'єднав їх - проти нього самого.

У приватних бесідах, за закритими вечерями, в кулуарах зустрічей у Брюсселі й не тільки, європейські лідери та чиновники обговорюють, як реагувати на погрози американського президента вийти з НАТО - і що робити, якщо він виконає обіцянку.

Усі вони поділяють похмуру оцінку: наростаючі нападки Трампа на Британію, Іспанію, Францію та інші країни підтверджують фундаментальний розлам у трансатлантичному альянсі. І хоча остаточної відповіді поки ні в кого немає, деякі країни вже шукають способи розширити свої оборонні механізми, щоб обійтися без ослабленого НАТО.

"НАТО паралізоване - вони не можуть навіть проводити засідання", - каже один із європейських дипломатів на умовах анонімності. "Цілком зрозуміло, що НАТО вже розвалюється", - вторить чиновник ЄС, додаючи, що Європа має терміново зміцнювати власну оборону: "Ми не можемо чекати, поки воно остаточно помре".

Ця жорстка оцінка ґрунтується на інтерв'ю POLITICO з 24 міністрами, чиновниками та дипломатами. Вона наочно відображає зсув у післявоєнному світовому порядку, до якого Трамп доклав стільки зусиль.

Останніми днями адміністрація Трампа, ймовірно, занурила військовий альянс у найглибшу кризу за 77 років його існування. Президент і його команда пообіцяли переглянути членство США в НАТО після завершення війни з Іраном - як помсту європейським союзникам, які відмовилися брати участь у конфлікті.

Сам Трамп із задоволенням підливає масла у вогонь: в інтерв'ю The Telegraph він назвав НАТО "паперовим тигром".

Головна претензія Америки - відмова європейських держав, таких як Іспанія, Великобританія та Франція, надати свої військові бази або повітряний простір для операцій проти Ірану. За місяць від початку війни роздратування Трампа тільки посилилося - він вихлюпує його потоком усе більш запеклих постів у Truth Social.

Для європейців питання, як завжди, одне: як захиститися від найгіршого - і зберегти те, що найважливіше.

Вечеря в Гельсінкі

Минулого тижня в Гельсінкі десять європейських лідерів зустрілися за закритою вечерею - без чиновників і помічників - у камерній обстановці музею Маннергейма [будинок-музей Густава Маннергейма, головнокомандувача фінської армії у Другій світовій війні].

В інтер'єрах 1940-х років, прикрашених мисливськими трофеями колишнього президента, лідери Великобританії, Швеції, Фінляндії, Норвегії та інших країн провели відверту дискусію про жалюгідний стан трансатлантичного альянсу. Усі погодилися: потік лайок Трампа в соцмережах тільки посилюється.

Але вони вирішили, що не можуть поступитися вимогам американського президента приєднатися до бойових дій проти Ірану.

"Ми всі хочемо закінчення війни, але ми не на одній хвилі зі США", - розповів чиновник, поінформований про хід дискусії. Трамп хоче, щоб НАТО допомагало, але лідери пручаються: "Більшість європейців не були заздалегідь поінформовані, а Перська затока не має відношення до мандата НАТО". У самій Європі криза, навпаки, має об'єднуючий ефект: "Ці десять країн завжди були дуже близькі одна до одної, але зараз, я б сказав, вони стали ще ближчими".

Позиція цих урядів - а серед них Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва та Нідерланди - не обмежується Північною Європою.

Власне, найприкметніше в міжнародній реакції на війну в Ірані - це те, наскільки єдиними були європейські лідери у відмові відправляти військові ресурси для участі в американо-ізраїльських бомбардуваннях.

Трамп "знищив" трансатлантичні відносини і "об'єднав" Європу в протистоянні цій війні, констатує один із дипломатів ЄС. Інший високопоставлений європейський чиновник заявив, що американці тепер повинні самі розбиратися з наслідками своєї помилки - нападу на Іран.

Під час вторгнення в Ірак у 2003 році Великобританія та Польща були серед країн, що відправили війська воювати разом з американцями. Цього разу британський і польський прем'єр-міністри чітко дали зрозуміти: вони не братимуть у цьому участі.

Іспанія в понеділок закрила повітряний простір для американських винищувачів - після того як із самого початку війни відмовила ЗС США у використанні своїх баз. Франція заборонила американським літакам користуватися своїм повітряним простором під час перевезення військових вантажів у Перську затоку.

"Сполучені Штати вирішили не консультуватися з європейськими союзниками перед початком кампанії проти Ірану. Недивно, що деякі європейські союзники тепер відмовляють їм у використанні своїх авіабаз - а у випадку Франції і повітряного простору", - зазначив Фабріс Потьє, голова Rasmussen Global [консалтингова компанія у сфері безпеки, заснована колишнім генсеком НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном] і колишній директор відділу стратегічного планування НАТО.

"Трамп розплачується за свій односторонній підхід і за те, що вважав підтримку Європи гарантованою", - додав Потьє. "Ключове зараз для європейських союзників - зберігати єдність, справляючись із наслідками його гніву".

"Не Черчилль"

Прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер узяв на себе основний удар особистих атак Трампа - президент багаторазово зневажливо називав його "не Вінстоном Черчиллем" за небажання брати участь у наступальних діях проти Ірану. У середу Стармер відмахнувся від нападок: "Яким би не був тиск на мене та інших, яким би не був шум, я буду діяти в інтересах Британії".

Стармер додав, що НАТО - "найефективніший військовий альянс в історії", і Великобританія залишається "повністю відданою" йому. Однак міністр фінансів Рейчел Рівз розкрила справжні настрої в Лондоні: "Я обурена тим, що Дональд Трамп вирішив почати війну на Близькому Сході - війну, з якої немає ясного плану виходу", - заявила вона BBC.

Проте Стармер посилено демонструє, що Британія та інші країни дійсно хочуть допомогти - хоча б тому, що їхні економіки залежать від відновлення торгівлі через Ормузьку протоку та зниження цін на нафту.

У четвер Великобританія збирається провести віртуальний саміт 35 країн для обговорення "всіх можливих дипломатичних і політичних заходів" щодо відновлення свободи судноплавства та торгівлі в регіоні. Очікується участь усіх членів G7, крім США, а також багатьох малих держав, включаючи крихітні Маршаллові Острови.

Великобританія та інші союзники також вивчать можливість участі в миротворчих або поліцейських операціях у Перській затоці - але тільки після припинення бойових дій.

У Британії та інших країнах Європи сподіваються, що державний візит короля Карла III до США цього місяця допоможе згладити напруженість у відносинах. Президент небайдужий до монархії і з задоволенням здійснив державний візит до Британії минулого року.

Однак поки жоден із цих заходів не подіяв на Трампа.

"Тільки не про війну"

Серед чиновників НАТО зростає непублічна тривога з приводу розколу в альянсі, а також здивування - адже США так і не звернулися до НАТО з офіційним запитом про допомогу в Перській затоці. Чого саме хоче Вашингтон - незрозуміло, кажуть співрозмовники.

Генеральний секретар Марк Рютте "роздратував" деяких союзників, наполегливо дотримуючись лінії на відмову від критики Америки та стверджуючи, що з НАТО все гаразд, розповів один із європейських дипломатів.

"Будь-які потрясіння всередині альянсу зі США в епіцентрі - це привід для збентеження і тривоги", - додав високопоставлений дипломат у НАТО. Рютте робить "стратегічний вибір" - зберігати "стриманий тон, щоб не загострювати" конфлікт між Європою та Вашингтоном.

У приватних бесідах чиновники визнають: безперервна критика з боку США неминуче послаблює НАТО, тому що у своїй основі альянс - це ідея. Стаття 5 установчого договору НАТО свідчить, що союзники будуть готові захистити будь-якого члена, який зазнав нападу.

Варто лише засумніватися в цій обіцянці - і НАТО втрачає свою ефективність як фактор стримування російської агресії. Трамп ставив її під сумнів так часто, що перетворив скептицизм щодо НАТО на офіційну політику.

І все ж у європейців досі немає єдиної відповіді на питання, як відновити авторитет НАТО - або чим його замінити, якщо станеться найгірше.

Альтернативні структури

Дедалі частіше європейські чиновники звертаються до розбудови або зміцнення альтернативних структур на випадок краху НАТО.

Вечеря в Гельсінкі відбулася на завершення саміту JEF (Joint Expeditionary Force - Об'єднані експедиційні сили) - очолюваної Великобританією структури оборонного співробітництва країн Північної Європи. Як організація, JEF призначена для швидкого розгортання військ у ситуаціях, коли Стаття 5 НАТО не задіяна, пояснив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен. "Я не припускаю, що Стаття 5 не працює, - сказав він. - Вона працює".

Але навіть якщо Стаття 5 не витримає, JEF може встояти. Україна вже приєдналася до розширеної угоди про партнерство з JEF, а в перспективі Канада теж може налагодити тісніші зв'язки з групою, розповів один із чиновників.

Інша структура, що набуває дедалі більшого значення, - Nordefco (Nordic Defence Cooperation - Північне оборонне співробітництво), що об'єднує Данію, Фінляндію, Ісландію, Норвегію та Швецію.

Назад до Брюсселя

І, нарешті, ЄС.

Багато років прихильники НАТО наполягали на тому, що Брюссель має триматися подалі від оборонної політики, щоб не конкурувати з альянсом і не підривати його. НАТО залишалося наріжним каменем європейської безпеки з 1949 року.

Але тепер, як розповів один із чиновників ЄС, блок "надзвичайно активний" в оборонних питаннях - на тлі словесних атак Трампа на НАТО.

Дії Трампа спонукали ЄС виділити 150 мільярдів євро у вигляді позик для інвестицій країн-членів в оборону. Крім того, Брюссель "вивчає" Статтю 42.7 договору ЄС - пункт про взаємну оборону, повідомив інший чиновник. Новий план економічної безпеки очікується влітку. "Ми повинні зробити все, щоб бути готовими", - додав він.

Але одна справа - готуватися до виходу Америки. І зовсім інша - протистояти військовому агресору біля свого порога.

Для країн Балтії екзистенційна загроза з боку Москви - це причина, через яку єдність має значення.

"Для всіх союзників у цей момент важливо будувати мости, а не руйнувати їх", - заявив POLITICO міністр оборони Естонії Ханно Певкур. Метання з приводу того, чи руйнують США НАТО, демонструють, що Захід "розколотий", вважає він. "Саме цього Путін і домагається."

Джерело: Politico