Як Микола Лагун обходить санкції. Екс-банкір продовжує виводити активи через підставних осіб

Колишній власник збанкрутілого “Дельта банку” Микола Лагун, який перебуває під санкціями РНБО за співпрацю з росією, намагається позбутися формальної і фактичної привʼязки до максимально можливого обсягу активів, що можуть становити інтерес для держави з точки зору конфіскації. Наприклад, до продажу готують земельні ділянки на Чернігівщині, частину бізнесу, що володіє землею в Київській області. Керувати процесом, ймовірно, продовжує “тіньовий” представник інтересів Лагуна Максим Чернов. Натомість відповідальність за порушення санкційного режиму ані щодо нього, ані щодо інших “функтів” екс-власника “Дельти” так і не настала.

Нещодавнє вручення підозри у справі про розкрадання коштів Національного банку через банк “Фінанси і кредит” колишньому власнику фінустанови Костянтину Жеваго у Франції підняло низку питань щодо можливості повторення такого ж сценарію відносно Миколи Лагуна. Обидва підприємці виводили мільярди через афілійовані структури за кордоном зі своїх банків, обидва перебувають під санкціями РНБО за співпрацю з росією, обидва переховуються від правосуддя за кордоном.

Щоправда, Жеваго, якому інкримінують завдання збитків на 500 млн грн., правоохоронці чомусь змогли відшукати у Франції, і АРМА уже давно управляє його ключовими активами, а деякі навіть націоналізовані і передані державі. А от Лагун, борги якого перед державою оцінюються в понад 1,5 млрд доларів, безболісно ховається у Відні. І при цьому жоден з прямо або опосередковано належних йому бізнесів не “заморожений”. Ба більше, Лагун продовжує здійснювати з ними активні операції. При цьому підставні особи – молодші партнери чи просто фактичні підлеглі Лагуна в його компаніях – продовжують працювати без жодного покарання за фактичне сприяння екс-банкіру в обходженні режиму санкцій РНБО.

Санкції щодо Лагуна через його російський паспорт, ведення бізнесу з росіянами на окупованих територіях, звʼязки з фінансовим радником путіна Кірілом Дмітрієвим, а також сприяння армії агресора через сплату податків до її бюджету було запроваджено півроку тому, у вересні 2025 року. Нещодавно стало відомо, що санкції, ймовірно, дошкуляють колишньому власнику “Дельта банку”, оскільки він звернувся до суду з вимогою скасувати відповідні пункти указу Президента. Утім санкційний режим не торкнувся формальних власників та директорів, що контролюють бізнеси Лагуна. Наприклад, у системі YouControl попередження про санкції розміщено лише біля кількох компаній, де Лагун все ще є безпосереднім бенефіціаром. Натомість за логікою, це попередження мало б стосуватися всіх причетних підприємців, оскільки вони є де-факто ширмою для підсанкційного екс-банкіра.

Передусім, мова йде про Максима Чернова, власника агентства з організації навчання за кордоном, який причетний також до діяльності низки офшорних структур Лагуна із інтересами на окупованих територіях (частина бізнесу перереєстрована за російськими законами), а також є формальним “тримачем” кількох десятків земельних ділянок сестри Лагуна Антоніни у Бориспільському районі Київської області. Нещодавно Чернов подав до суду позов на медіа за оприлюднення інформації про його причетність до активів Лагуна – представляти його інтереси буде Марина Мироненко (Сіліна). Вона є партнером адвокатського обʼєднання “Літігейшин Груп”, один з партнерів якого Юрій Демченко був викритий журналістами у сприянні в ухиленні від мобілізації. Мироненко – за “збігом обставин” представлятиме також інтереси самого Лагуна в справі щодо скасування указу Зеленського про санкції. Фактично це може тільки підтверджувати звʼязок між Лагуном і Черновим, а також використання останнього задля прикриття бізнес-інтересів екс-банкіра.

Поки нічого не міняється і в житті інших партнерів-“фунтів” Лагуна, імена яких уже неодноразово згадувалися в публікаціях в медіа: Вадим Сергієнко, Олексій Миколенко, Геннадій Литвин та Олександр Чабала, а також колишня юристка “Дельта банку” Ганна Гуцалюк, на яку записано частину аграрних бізнесів Лагуна. Одразу після запровадження санкцій щодо “голови клану”, Сергієнко переписав інвестфонд Лагуна – КУА “Скай Кепітал менеджмент” (зараз КУА КЕП) на громадянина Таджикістану Дилмурода Хакімзоду. Так само на цього громадянина було переписано ТОВ “Білград” (17 га під забудову у Білогородці) та ТОВ “Крем-1” (29 га під забудову у Білогородці, ділянки перебували у заставі Укрексімбанку). Хакімзода на папері володіє понад сотнею різних бізнесів у найрізноманітніших галузях, проте назвати це бізнес-групою не вийде: йдеться, ймовірно, про звичайне “списання” компаній з боргами перед контрагентами і бюджетом на підставну особу, яку навряд чи вдасться “дістати” українським правоохоронним органам. За аналогічною схемою, до слова, компанію Антоніни Лагун – ТОВ “Агалем” з активами майже на 230 млн грн. – було переписано на громадянина Узбекистану Уміджона Тешабаєва.

Цікаво, що раніше ЗМІ повідомляли про інтерес до ТОВ “Білград”, а також до компаній, що мали забудовувати інше селище під Києвом – Бородянку (ТОВ “Бородянінвестменс”, ТОВ “Град Вільне”, ТОВ “Вільне груп”, а також ТОВ “Черніград”) з боку компаній з оточення екс-першого заступника міністра будівництва і комунального господарства, екс-першого заступника голови Київської облдержадміністрації Льва Парцхаладзе. Проте судячи з того, що за минулий рік жодних формальних змін в реєстрах не відбулось, де-факто сотні гектар “золотої” землі під Києвом та в Чернігівській області залишаються в руках Лагуна і його “партнерів”: “Черніград” і “Бородянінвестментс” досі контролює Олексій Миколенко, син екс-головного ревізора Київської області Петра Миколенка.

Натомість в Чернігівській області екс-власник “Дельта банку”, схоже, ініціюватиме продаж належних йому майже 100 ділянок сільськогосподарської землі, що протягом 12 років перебували в оренді ТОВ “Білорусь”. Це компанія, що донедавна належала Fozzy Group (власник мережі супермаркетів “Сільпо”), а нині перейшла до групи Сергія Хрипкова і Андрія Гордієнка (екс-власники мережі “Караван”). В Єдиному реєстрі судових рішень зʼявилась ухвала, де згадується позов Лагуна із наміром розірвати договір оренди, проте екс-банкір “забув” заплатити повний судовий збір за 96 окремих вимог, обʼєднаних в одну, тому суд поки залишив позов без розгляду. Відмова від формальних орендних договорів може бути частиною стратегії виходу з цих активів особисто Лагуна, або ж вимогою самих орендаторів, оскільки перебування екс-власника “Дельти” під санкціями суттєво “ускладнює” транзакції. А земля є найбільш “доступним” для накладення арешту і подальшої конфіскації активом.

За даними YouControl, тільки за відомими в Україні компаніями, що входять в орбіту Лагуна напряму або через його “фунтів”, числиться активів щонайменше на 1,5 млрд грн. При чому більшість з цих активів – на підконтрольній уряду території України, понад половина – подають звітність регулярно. Численні компанії функціонують також за кордоном. Поширення санкційного режиму на ці підприємства, а також на їхніх номінальних керівників та бенефіціарів із подальшим заморожуванням цих активів і передачею в управління АРМА мало б бути показовим кроком на шляху до притягнення екс-власника “Дельта Банку” до реальної відповідальності за нанесену в Україні шкоду. Проте досі відповідних кроків зроблено не було, а сам Лагун фактично протягом останнього року вільно розпоряджається своїм бізнесом і, ймовірно, продовжує, всупереч санкційному режиму, отримувати з нього прибуток.