Колишній розвідник Шевченко отримав 15 років тюрми за держзраду: деталі гучної справи

Колишнього командира Очаківського 73-го морського центру ССО та радника мера Едуарда Шевченка 1 квітня визнали винним у державній зраді та засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Відповідне рішення ухвалила колегія суддів Заводського районного суду. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на «МикВісті».

Суд проти Едуарда Шевченка

Згідно з вироком, суд виправдав Шевченка за частиною 1 статті 111 ККУ, яка стосувалася подій 2018 року, пов’язаних із прибуттям британського військового корабля до Одеси. Водночас його визнали винним за частиною 2 статті 111 (держзрада) та частиною 1 статті 263 ККУ (незаконне поводження зі зброєю). Йдеться, зокрема, про обвинувачення у вербуванні мера Очакова Сергія Бичкова та передачі даних Росії.

Суд призначив покарання у вигляді 15 років ув’язнення, зарахувавши строк попереднього перебування в СІЗО, де він перебуває вже три роки. Також із засудженого стягнуть 21 тис. грн витрат на проведення експертиз.

Речові докази у справі частково зберігатимуться в СБУ, інші після набрання вироком законної сили знищать. Вилучену зброю планують передати на потреби ЗСУ. Після оголошення вироку Шевченко заявив, що зрозумів його зміст, однак із рішенням суду не погоджується.

Також Шевченко сказав, що планує оскаржити вирок. Крім того, він додав, що відмовляється від можливого обміну, який йому пропонували раніше.

Справа Шевченка

Контррозвідка Служби безпеки у березні 2023 року зірвала плани РФ щодо створення умов для окупації території прибережних районів Миколаївської області. У результаті масштабної спецоперації в Очакові було затримано Шевченка, який, за даними слідства, збирав розвіддані для захоплення українського міста.

Слідство стверджує, що російська воєнна розвідка дала Шевченку завдання схилити до співпраці з окупантами керівництво міської влади. За це меру міста пропонували «обрати посаду» у разі захоплення південного регіону. Втім, він проявив патріотичну позицію, повідомив СБУ про спроби вербування і сприяв викриттю ворожих планів.

«Встановлено, що агентом ГРУ виявився колишній командир одного з центрів спеціальних операцій Збройних сил України. Згодом він влаштувався до Очаківської міської ради. Після повномасштабного вторгнення з посадовцем встановила зв’язок російська воєнна розвідка для проведення розвідувально-підривної діяльності проти України», – повідомляла СБУ.

Правоохоронці зазначають, що Шевченко перебував на постійному агентурному зв’язку з кадровим співробітником гру – Сергієм Колєсніковим, уродженцем України. Саме за його вказівкою посадовець приховано збирав інформацію про місця базування та переміщення підрозділів Сил оборони, які задіяні у захисті прибережних районів. Для цього намагався використовувати свої зв’язки серед колишніх військових та діючих чиновників. Також він, як стверджує СБУ, займався формуванням власної розгалуженої мережі інформаторів для збору та передачі розвідданих на користь країни-агресора.

Під час обшуків за місцем проживання СБУ виявили «таємний» телефон, який він використовував для конспірованого листування з окупантами. Крім цього, було вилучено тепловізори та незареєстровану зброю з боєприпасами.

Що відомо про Едуарда Шевченка

Шевченко народився в 1977 році на Камчатці (РРФСР) в родині військового та продовжив сімейну традицію служби. Попри небажання батька, який не хотів, щоб син обрав той самий шлях, він вирішив інакше – залишив дім і вирушив до Владивостока (РФ), де проходив строкову військову службу.

Після Далекого Сходу Росії було переведення до України, де й дописав свою дипломну роботу. У 2000 році закінчив навчання в Чорноморському вищому військово-морському училищі ім. Нахімова, м. Севастополь та у званні лейтенанта розпочав службу в морській піхоті України.

На початку 2014 року, коли почалась російська збройна агресія проти України, Шевченко обіймав посаду командира загону 73-го Морського центру спеціальних операцій (МЦСпО). З початку червня 2014 року перебував в зоні бойових дій на сході України. Брав участь у визволенні Слов'янська, боях за Торецьк, Краматорськ, Сіверськ та Ямпіль. Воював під Вуглегірськом, Дебальцевим і Рідкодубом.

Після Іловайської трагедії його група супроводжувала й забезпечувала рейд 79-ї та 95-ї аеромобільних бригад у район розташування противника біля с. Гранітного, вказувала місця для спорудження і подолання водних перешкод.

Так, перед взяттям м. Торецька, Шевченко у цивільному одязі, зайшов у місто, щоб оцінити обстановку й підконтрольні бойовикам об'єкти. Після цього зведений загін з 33 осіб під його командуванням дістався до Торецька в обхід сепаратистських блокпостів, через поля, і протягом пів години підняв українські прапори над адміністративними будівлями. Після цього бійцям довелося майже вісім годин чекати приходу основних сил ЗСУ. У цьому бою група не втратила жодного бійця, лише трьох поранено.

У березні 2016 року був призначений на посаду начальника 73 МЦСпО, в/ч А1594, м. Очаків. У травні 2017 року військово-лікарська комісія (ВЛК) діагностувала у Едуарда Шевченка посттравматичний синдром і визнала його обмежено придатним до військової служби. Він не погодився з цим рішенням і подав позов до адміністративного суду. 7 вересня 2017 року суд визнав дії військового керівництва протиправними та зобов'язав направити офіцера на повторне проходження ВЛК.

24 січня 2018 року група учасників бойових дій вийшли на пікет до Міноборони і Генштабу в Києві, щоб привернути увагу до дискримінації командуванням свого колишнього комбрига – капітана 1-го рангу Едуарда Шевченка. 26 лютого 2018 року Одеський апеляційний адміністративний суд у справі № 483/1384/17 скасував постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 вересня 2017 року та офіцер продовжив військову службу у складі Військово-морських сил.

7 березня 2023 року Едуард Шевченко був затриманий СБУ через підозру про співпрацю з ГРУ Росії. За даними СБУ, він був радником мера Очакова, у січні 2023 року отримав завдання завербувати мера та забезпечити його лояльність і підтримку дій РФ, аж до «здачі міста».