Не вірте міфам: як батькам протидіяти відмові під час зарахування дитини з ООП до школи

Або й взагалі радять пошукати іншу школу. Про це 24 Каналу розповіла експертка з питань інклюзивної та спеціальної освіти Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, кандидат філософських наук Катерина Павленко.

З якими проблемами стикаються батьки?

Експертка каже, що такі відмови суперечать законодавству. І чимало родин дізнаються про свої права вже пізніше. Тому підказала, що мають знати батьки, перед тим як йти подавати документи.

Навіщо потрібен інклюзивно-ресурсний центр?

ІРЦ часто сприймають як установу, яка "дає або не дає дозвіл" на інклюзію. Насправді основна його функція – комплексна оцінка розвитку дитини та допомога у визначення того, яка підтримка потрібна дитині в навчанні. На основі цієї оцінки формується висновок ІРЦ. Саме він стає основою для роботи школи надалі – зокрема для створення індивідуальної програми розвитку.

Важливо також знати: висновок ІРЦ не має обмеженого терміну дії, якщо у ньому не зазначена дата повторної оцінки. А проводиться вона лише у певних випадках – наприклад, коли дитина переходить із дитсадка до школи, змінює тип закладу освіти чи рівень освіти (як-от при переході з молодшої школи у середню) або коли команда супроводу бачить, що освітні потреби дитини змінилися тощо,
– розповідає Павленко.

Чи потрібно просити "дозвіл" на інклюзивний клас?

Одним із найпоширеніших міфів є те, що інклюзивний клас відкривають лише "за рішенням школи" або "якщо дозволить управління освіти". Але законодавство каже інше, уточнює експертка. Якщо батьки дитини з особливими освітніми потребами подають до школи заяву та додають висновок інклюзивно-ресурсного центру, заклад освіти зобов'язаний організувати інклюзивне навчання. Варто також зареєструвати відповідну заяву в школі або надіслати її офіційно. Тобто інклюзивний клас – не "послуга за можливості", а гарантоване право дитини.

Після подання заяви школа створює інклюзивний клас, організовує команду психолого-педагогічного супроводу та повідомляє про це засновника або орган управління освітою.

Якщо ж родина стикається з відмовою або затягуванням рішення, варто звернутися до місцевого органу управління освіти. Здебільшого проблему розв'язують саме на цьому рівні, адже законодавство чітко визначає право дитини навчатися у загальноосвітній школі за місцем проживання,
– розповіла фахівчиня.

Важливо! В Україні реалізовують програму "Безпечна школа". Чітко визначать правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, встановлюють огорожі, технічні засоби для термінового виклику поліції тощо.

Хто має право навчатися в інклюзивному класі?

Ще одна поширена помилка – думка, що інклюзивне навчання призначене лише для дітей із інвалідністю.

Насправді право на інклюзію має значно ширше коло дітей. Так, це можуть бути учні з порушеннями зору, слуху, мовлення або опорно-рухового апарату, з інтелектуальними порушеннями чи розладами аутистичного спектра тощо,
– каже Павленко.

І додає: але підтримка в навчанні може бути потрібна і в менш очевидних ситуаціях. Наприклад, коли дитині складно читати або писати, вона плутає літери, повільно опановує математику чи швидко втомлюється від навчального навантаження тощо.

Іноді труднощі виникають і через життєві обставини, які особливо актуальні зараз у період війни – тривалий стрес, переїзд, втрата звичного середовища або інші фактори, які впливають на здатність дитини вчитися,
– уточнює експертка.

У таких випадках, за її словами, система інклюзивної освіти має допомогти школі знайти для дитини той формат підтримки, який справді працюватиме.

Чи потрібен для створення інклюзивного класу асистент дитини?

Батьки мають розуміти: асистент учителя і асистент дитини – це різні ролі. Асистент учителя є працівником школи і допомагає організовувати освітній процес у класі. Натомість асистент дитини – це окрема соціальна послуга, яка називається "супровід під час інклюзивного навчання".

Тому наявність асистента дитини не є обов'язковою умовою для створення інклюзивного класу або зарахування дитини до школи. Заклад освіти не може відмовити у зарахуванні лише через те, що такого фахівця поки немає,
– акцентує фахівчиня.

Якщо ж у висновку інклюзивно-ресурсного центру вказали, що дитина потребує супроводу під час навчання, батькам потрібно звернутися до органу соціального захисту у своїй громаді, Центру надання соціальних послуг чи до ЦНАПу, або ж через електронний кабінет соціального порталу Мінсоцполітики та разом із висновком ІРЦ подати відповідну заявку про необхідність отримання цієї послуги.

Як оцінюють навчальні результати дітей з ООП?

Інколи батьки хвилюються, що інклюзивне навчання означає або занижені вимоги, або навпаки – оцінювання за тими самими критеріями, що й для всіх інших учнів класу.

Насправді ж оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється з урахуванням індивідуальної програми розвитку. Тобто важливим є не лише обсяг засвоєного матеріалу, а й динаміка розвитку дитини,
– каже експертка.

І додає: інклюзивне навчання – це не про "особливу школу" для "особливих дітей". А про те, щоб школа могла помітити, коли учневі потрібна інша швидкість навчання, додаткова підтримка або інший підхід до матеріалу – і вчасно зреагувати.

Чи можуть батьки впливати на освітню програму дитини?

Батьки також мають знати, що вони є повноцінними учасниками освітнього процесу та команди психолого-педагогічного супроводу.

Це означає, що вони беруть участь у розробленні індивідуальної програми розвитку – документа, який визначає освітній маршрут, необхідні послуги та підтримку для дитини,
– уточнила Павленко.

ІПР створюють протягом двох тижнів після початку навчання у школі на основі висновку інклюзивно-ресурсного центру. Документ підписують усі члени команди супроводу, включно з батьками, після чого його затверджує керівник закладу освіти. Чинною індивідуальна програма розвитку дитини були лише якщо її підпишуть батьки.

Якщо під час навчання виникають труднощі або навпаки дитина демонструє значний прогрес, програму можуть переглядати.