Пошук «ухилянтів» посилиться, але без патрулів ТЦК: що зміниться в мобілізації

Коротко:

В Україні готують зміни до системи мобілізації: серед можливих нововведень обговорюються нові підходи до пошуку "ухильників", обмеження для порушників військового обліку, а також перегляд ролі ТЦК. Про це розповіли народні депутати виданню "Telegraf".

Міністерство оборони вже представило парламентарям загальну концепцію майбутніх змін. За словами депутатів, робота над реформою ведеться системно: створено понад десять робочих груп, кожна з яких відповідає за окремий напрямок і має власні терміни реалізації.

Після призначення на посаду міністр оборони Михайло Федоров заявив, що в Україні налічується близько двох мільйонів осіб, які перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку. Президент Володимир Зеленський доручив підготувати масштабні зміни в системі мобілізації.

У березні Міноборони представило напрацювання главі держави, однак той назвав їх недостатньо опрацьованими. У відомстві пообіцяли доопрацювати пропозиції.

Бронювання військовозобов'язаних

Один із напрямків змін стосується перегляду системи бронювання. Спеціальна робоча група аналізує кількість заброньованих співробітників та обґрунтованість таких рішень.

При цьому народний депутат Соломія Бобровська зазначає, що зараз бронювання поширюється не тільки на критично важливі підприємства, а й на інші сфери, включаючи торгівлю. За її словами, це нагадує так зване "економічне бронювання", яке раніше не отримало підтримки парламенту.

Пошук "ухильників"

У Міноборони також розглядають посилення контролю над громадянами, які ухиляються від військового обліку. Після об'єднання державних реєстрів планується більш детальний аналіз даних таких осіб.

Обговорюються й можливі обмеження — зокрема, доступ до фінансових або адміністративних послуг. Однак єдиної позиції з цього питання поки що немає.

Депутатка Ірина Фріз нагадала, що подібні ініціативи вже обговорювалися раніше.

"Ця історія не нова. Під час розробки змін до законодавства про мобілізацію у 2024 році подібні пропозиції вже були, наприклад, блокування банківських рахунків і застосування до тих, хто порушує військовий облік, таких самих норм, як до неплатників аліментів. Але на етапі підготовки законопроекту до другого читання ці норми були вилучені. Чи будуть ці ініціативи знову вноситися Міноборони? Можуть вноситися, а можуть і ні. Все залежить від того, з чого саме почне Міноборони. Якщо акцент буде зроблено на примусі, замість формування мотиваційних пакетів, то такі норми будуть досить проблематичними для проходження в сесійній залі", - заявила член комітету з питань національної безпеки та оборони, нардеп від "Європейської солідарності" Ірина Фріз.

Зміна ролі ТЦК

Ще одне можливе нововведення - трансформація функцій територіальних центрів комплектування (ТЦК). У Міноборони хочуть мінімізувати вплив людського фактора та знизити корупційні ризики.

Розглядається варіант, за якого ТЦК виконуватимуть переважно технічні функції, такі як ведення реєстрів. У цьому випадку необхідність у патрулях може зникнути.

Депутат Роман Костенко пропонує передати функції оповіщення та вручення повісток поліції та органам місцевого самоврядування. Цю ідею підтримує й Ірина Фріз, зазначаючи, що військові мають зосередитися на підготовці мобілізованих.

"Все було звалено на військових, що є неправильним. Якби ТЦК були виведені з підпорядкування Сухопутних військ і Міноборони і стали підпорядковані органам місцевого самоврядування (у вигляді окремих відділів), тоді функція військових полягала б у тому, щоб у навчальних центрах зосередитися на підготовці людей, які потрапили до центрів з мобілізації. І представники різних родів військ мали б доступ до рекрутів, яких вони набирали б до своїх підрозділів", - додає нардеп Ірина Фріз.

Коли чекати змін

Наразі уряд ще не вніс відповідні законопроекти до Верховної Ради України. У Міноборони очікують, що документи можуть з'явитися до літа.

Однак їх прийняття може зіткнутися з труднощами. Частина депутатів вважає, що чинне законодавство вже містить усі необхідні норми, і проблема полягає в їх виконанні. Крім того, у парламенті немає єдності з цього питання, а опозиція висуває власні умови – включаючи питання строків служби, ротації та підвищення виплат військовим.

Також, за словами деяких парламентаріїв, окремі запропоновані зміни можуть суперечити Конституції, що ускладнить їх законодавче оформлення.

У підсумку, незважаючи на активну підготовку реформи, її остаточний вигляд і терміни реалізації поки залишаються невизначеними.

Чому українській армії не вистачає людей

Тим часом видання Deutsche Welle аналізує, чому українській армії не вистачає людей.

Зазначається, що з 2024 року практично всі підрозділи Збройних сил України почали системно заявляти про нестачу особового складу. За словами військових, ключова причина — зміна характеру поповнення армії.

Як зазначає офіцер 68-ї єгерської бригади Роман Городецький, у 2022–2023 роках дефіциту не відчувалося завдяки великій кількості добровольців. У цей період система фактично працювала сама по собі, і держава не інвестувала достатньо ресурсів у довгострокову мобілізаційну політику. Коли потік добровольців скоротився, проблема стала очевидною, але час уже було втрачено.

Аналітик фонду "Повернись живим" Ярослава Братусь підкреслює, що війна триває вже понад чотири роки в активній фазі. За цей час людський ресурс поступово вичерпується: через втрати, поранення та звільнення. Водночас армія зростає і потребує дедалі більшої кількості людей, зокрема вузькопрофільних фахівців.

Додатковий фактор — загальний кадровий дефіцит у країні. Частина людей виїхала за кордон, частина йде в "тінь", щоб уникнути мобілізації. На цьому тлі змінюється й сприйняття армії: якщо раніше служба розглядалася як обов’язок, то зараз багато хто сприймає її як роботу. І, порівняно з цивільним сектором, армія часто виявляється менш конкурентоспроможною.

Серед інших причин військові називають відсутність чітких термінів служби, проблеми з якістю командування та нерівномірний розподіл особового складу між підрозділами. Все це формує середовище, в якому служба виглядає менш привабливим вибором для громадян.

Які заходи вживаються

За час повномасштабної війни держава запустила низку ініціатив для залучення людей до армії: контракти для молоді 18–24 років, рекрутинг іноземців, залучення засуджених, а також повернення військовослужбовців із самовільного залишення частини.

Однак оцінки ефективності цих заходів різняться. За словами командира Андрія Зименка, молодіжні контракти дають обмежений результат, оскільки не покривають потреби армії. До рекрутингу іноземців він також ставиться скептично, вказуючи на мовний бар'єр і слабку мотивацію.

Водночас багато військових позитивно оцінюють залучення засуджених — такі бійці часто демонструють високу мотивацію. Підтримку викликає й повернення військовослужбовців, які самовільно залишили частини, однак останнім часом ця практика була суттєво обмежена, що скоротило одне з джерел поповнення.

Через брак кадрів деякі підрозділи змушені самостійно шукати фахівців. Наприклад, офіцери переманюють потрібних людей з інших бригад. За словами командира з позивним "Шостка", у його підрозділі більшість бійців прийшли саме за переведенням, а не через стандартну мобілізацію.

Роль рекрутингу та його обмеження

За роки війни система рекрутингу в армії значно розширилася — від ініціатив окремих бригад до централізованих структур. За словами представника сил територіальної оборони Дениса Семирога-Орлика, рекрутинг уже допомагає задовольняти потреби у фахівцях.

Проте армія стикається з серйозною конкуренцією з боку цивільного ринку. Наприклад, IT-фахівці в приватному секторі можуть заробляти в рази більше, ніж в армії, що ускладнює їх залучення.

Крім того, залишається питання мотивації. Черг у ТЦК та рекрутингових центрах немає багато в чому тому, що для цього не створено відповідних умов. На думку військових, це багато в чому залежить від політичних рішень.

Окрему увагу приділяють комунікації з сім’ями військовозобов’язаних. У цьому напрямку помітну роль відіграли інформаційні кампанії, зокрема ініційовані підрозділом "Азов", які допомогли змінити підхід до рекрутингу.

Експерти сходяться на думці, що поточні заходи мають переважно точковий характер і вирішують тактичні завдання. При цьому відсутня цілісна довгострокова стратегія залучення та утримання людей в армії.

Саме це, на тлі затяжної війни та вичерпання ресурсів, залишається ключовою причиною кадрового дефіциту в ЗСУ.

Міноборони анонсувало зміни в мобілізації після трагедії у Львові

У четвер, 2 квітня, у Львові під час проведення мобілізаційних заходів ударом у шию булозавдано смертельного поранення військовослужбовцю ТЦК та СП. На тлі цієї трагедії Міноборони анонсувало зміни в мобілізації.

В Україні вже найближчим часом планують впровадити зміни в системі мобілізації. Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони України.

У відомстві, коментуючи вбивство військовослужбовця ТЦК у Львові, підкреслили, що Україна зараз тримається на військових, у тому числі й тих, які не виконують бойові завдання.

Також у Міноборони додали, що той, хто вбиває військового – на фронті чи в тилу – діє проти інтересів України, і на таких людей чекає невідворотне покарання.

"Система мобілізації потребує змін, і вони будуть впроваджені найближчим часом. Але жодна проблема системи не може виправдовувати вбивство", – підкреслили в міністерстві.

Мобілізація в Україні — новини за темою

Як повідомляв Главред, в Україні активно обговорюють можливе посилення мобілізації через нові підходи до обліку військовозобов'язаних, перевірки даних та перегляду бронювань. Планується більш жорсткий контроль за тими, хто самовільно покинув частини, та підвищення ефективності бронювань для оборонної промисловості.

Крім того, в Україні триває воєнний стан, а разом з ним — і загальна мобілізація. Водночас держава продовжує вдосконалювати систему обліку військовозобов'язаних, переходячи до більш цифрової моделі контролю. З 1 квітня 2026 року набирають чинності чергові зміни, які вплинуть як на громадян, так і на бізнес. Про це йдеться в матеріалі ТСН.

Нагадаємо, що на блокпостах в Україні водії часто не знають, чи зобов'язані вони виходити з автомобіля під час перевірки документів. Адвокат Ірина Цибко пояснила, що військові та ТЦК не можуть вимагати цього, а поліція — лише у випадках підозри, розшуку або загрози безпеці.

Читайте також: