"Страшніше за блекаут": чи готова Україна до зупинки водопостачання у великих містах, — експерт

Про це, на тлі застережень Володимир Зеленський щодо потенційних ударів Росії по водній інфраструктурі, заявив президент асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький у коментарі виданню "Телеграф".

За його словами, посилення фізичного захисту об’єктів — зокрема спорудження бетонних укриттів — не здатне комплексно вирішити проблему. Набагато важливішим є створення систем, які можуть функціонувати автономно в умовах повної втрати електропостачання. Йдеться про забезпечення інфраструктури резервними джерелами енергії, генераторами та когенераційними установками, які дозволять підтримувати тиск у мережах навіть під час блекаутів. Водночас універсального підходу не існує, оскільки кожне місто має власні технічні особливості, які вимагають окремих рішень.

Як пояснив експерт, водопровідно-каналізаційна система є надзвичайно складною та розгалуженою структурою, яку важко швидко відновити у разі серйозних пошкоджень. Саме тому її зупинка може мати тяжчі наслідки, ніж перебої з електрикою. Особливу небезпеку становить каналізація. Так, якщо насосні станції припиняють роботу, стоки можуть виливатися назовні, і через це може статися масштабна екологічна та санітарна криза.

Окремим викликом залишаються кіберзагрози. Дмитро Новицький зауважив, що втручання у роботу SCADA-систем, які відповідають за управління водопостачанням, здатне спричинити серйозні технічні аварії.

"Системи SCADA потребують посиленого захисту, адже дистанційне втручання в роботу засувок може спричинити катастрофічні гідроудари навіть без ракетного удару. Це не гіпотетична, а цілком реальна загроза", — розповів він "Телеграфу".

Крім того, фахівець поділився, що підприємства галузі вже впроваджують низку заходів для підвищення стійкості. Серед них — автономізація насосів у житлових будинках, розвиток мережі бюветів із незалежним живленням, використання мобільних систем очищення води та впровадження гідравлічного зонування, яке дозволяє локалізувати аварії та мінімізувати масштаби відключень.

Втім, ключовою проблемою залишається нестача фінансування, оскільки чинні тарифи покривають лише близько трьох чвертей реальної вартості послуг. Унаслідок цього галузь зазнає значних збитків.

"За 2024 рік збитки галузі перевищили 5 млрд грн, у 2025-му очікуємо 12,7 млрд грн. За таких умов підприємства не можуть формувати аварійні запаси й закуповувати критичне обладнання", — сказав Новицький.

Водночас масштаби руйнувань інфраструктури вже є значними. За оцінками міжнародних партнерів, прямі збитки сягають мільярдів доларів, а загальні економічні втрати ще більші. Для повноцінного відновлення сектору упродовж наступного десятиліття необхідні десятки мільярдів доларів інвестицій.

Крім того, Новицький підкреслив, що значна частина критично важливого обладнання не виробляється в Україні, тому посилюється залежність від міжнародної допомоги, зокрема від таких організацій, як ЮНІСЕФ.

Хоч нині система водопостачання значною мірою тримається на зусиллях працівників галузі, без системних змін гарантувати безперебійне постачання води буде складно.

"Стійкість наших міст сьогодні тримається на героїзмі ремонтних бригад. Але героїзм — не стратегія. Без негайного розв'язання фінансових проблем, без системної децентралізації водопостачання, без модернізації та міжнародної підтримки ми не зможемо гарантувати людям найважливіше — воду в кранах навіть у найтемніші часи", — додав фахівець.

Раніше Фокус писав, що, на думку експертів, росіяни, ймовірно, зроблять своїми цілями на весняну кампанію системи водопостачання та транспорт. А вже влітку ворог може відновити удари по українській енергетиці.

Також народний депутат України Сергій Нагорняк розповідав, що не зумівши побороти українців темрявою і холодом, росіяни можуть спробувати переорієнтувати свій фокус на системи водопостачання та водовідведення великих міст.