Китай вступив у переговори щодо Ірану - але тисне на Тегеран, а не на Вашингтон

Китай вступив у переговори щодо ірано-американської війни не заради солідарності з Тегераном, а з простої економічної причини: його нафтові поставки через Ормузьку протоку перекриті, й Пекін хоче їх повернути, вважає голова Geopolitical Futures Джордж Фрідман.

Про це Фрідман розповів у подкасті Geopolitical Futures, переклад якого опублікувала "Хвиля".

На Пекін діють два фактори тиску. По-перше, Китай втратив поставки нафти через Ормузьку протоку з початком війни - хоча частину вантажів уже вдалося відновити за окремими домовленостями з Іраном. По-друге, на найближчий час заплановано саміт Трампа та Сі Цзіньпіна з економічних питань, які для Китаю важать набагато більше, ніж іранський конфлікт.

"Китайці прийшли туди не з посланням "тримайтеся". Вони говорять: "Нам дуже потрібна ваша нафта. Укладайте угоду"", - сказав Фрідман. Він додав, що важіль впливу Пекіна на Іран - не пропозиція допомоги, а відмова від неї. "Китайці посилять тиск на іранців - точніше, просто відмовляться давати їм допомогу, якої й так не давали".

У ширшій дипломатичній картині позиція Китаю не унікальна. Пакистан надає майданчик для переговорів. Саудівська Аравія, Єгипет і Туреччина також увійшли до процесу. Жодна з цих країн, за його словами, не позиціонує себе як союзник Ірану - вони працюють над врегулюванням, яке усуне економічні збитки від війни. А Китаю цей результат потрібен терміновіше, ніж більшості.

Раніше "Хвиля" описувала, як угода між США та Китаєм може переформатувати геополітичну рівновагу.