Олександр Коваленко - про НАТО сьогодні: Пацієнт ще живий, але лікуватися вперто не хоче

4 квітня НАТО відзначає черговий день народження, але свято затьмарене тривожним анамнезом. Поки Альянс намагається зберігати обличчя, експерти ставлять діагноз: «Пацієнт радше живий, але лікуватися відмовляється». Військово-політичний експерт Олександр Коваленко в інтерв'ю Коротко про розбирає, чому бюрократія та старі правила заважають Альянсу бачити реальні загрози і чи готова організація до великої війни, якщо п'ята стаття статуту раптом перестане бути просто текстом на папері.

Задіяння п’ятої статті НАТО супроводжуватиметься великими проблемами

- НАТО ще живе чи ледь животіє?

- В принципі, пацієнт поки що живий і придатний до реанімації. Але у НАТО зараз є багато проблем. Якщо говорити про внутрішні, то вони переважно пов'язані з бюрократією і невідповідністю статуту НАТО сучасним вимогам воєн та конфліктів, особливо з урахуванням динамічної війни. Тому Блок потребує юридичного, інституційного реформування, оскільки він перетворився на архаїчний, забюрократизований механізм, який не може захистити навіть сам себе.

НАТО треба відмовлятися від багатьох застарілих форм узгодження тих чи інших рішень, наприклад, від форми консенсусу. Бо зараз Північноатлантичний Альянс не зможе швидко, оперативно, у динамічному форматі ухвалити будь-яке рішення. Якщо, наприклад, на одну з країн НАТО нападе Росія і треба буде реагувати за п'ятою статтею колективної безпеки щодо захисту, наприклад, Естонії, Литви чи Латвії.

І проблема якраз і полягає в тому, що всі питання зараз повинні узгоджуватися консенсусом, тобто всі члени Блоку мають бути згодні. Але ж зараз є такі країни, які просто будуть цей процес блокувати - наприклад, Угорщина, Словаччина. І якщо Фіцо та Орбан залишаться при владі, то вони якраз і будуть цим саботуючим елементом. Окрім усього іншого, я не впевнений, що США братимуть участь у захисті тих же країн Балтії.

Також сама по собі організація консенсусу при ухваленні рішень руйнується. Немає досить чіткої форми припису обов'язків кожній із країн. Немає прописаної структури: хто і що повинен зробити. Щоб не було так, коли на Угорщину при нападі на Естонію покладаються функції логістики, а Угорщина каже: «Ні, я не надаватиму логістику НАТО». Повинні бути інструменти, юридичні важелі, які змушуватимуть це робити. Цього немає, зараз усе досить толерантно, демократично і… безхребетно.

Без цього реформування, безумовно, пацієнт живий, але він недостатньо дієздатний. Він має потужності, можливості, але він - такий собі спортсмен, який готувався до змагань десятки років, але в самих змаганнях ніколи не виступав і страждає від панічних атак.

- А які зовнішні проблеми зараз є у НАТО?

- Позиція США. Доки президентом США залишається Дональд Трамп, НАТО, можна сказати, це така собі кульгава конячка, хоча вони і можуть функціонувати без США.

А от позицію Дональда Трампа в НАТО намагаються якось умиротворити, приспати і дипломатично на нього вплинути. Але це людина, з якою неможливо буде домовитися, якщо він поставить за основну мету в короткостроковій перспективі вихід США з НАТО, навіть незважаючи на те, що для цього потрібне узгодження з Сенатом і Конгресом. Він і надалі дестабілізуватиме Альянс своїми діями.

- Чи виконує Блок закладену в нього головну функцію колективного захисту? Бо Трамп уже натякнув, що не буде в разі чого виконувати п’яту статтю, якщо нападуть на європейські країни, тому що вони не підтримали його в Ірані.

- П'ята стаття поки що чинна для європейців. Але як вона працюватиме - це вже велике питання.

Трамп не зможе вивести США з НАТО

- Чи має НАТО якісь перспективи без Америки?

- Навіть без США всі країни Північноатлантичного Альянсу - це потужний військовий блок і серйозна військова сила. Але як вона працюватиме, якщо в її фундамент закладено консенсус? Наприклад, у США скажуть, що не братимуть участі в обговоренні будь-яких питань, Америка абстрагується від Альянсу. Потім з'являються Угорщина та Словаччина і кажуть: ми також не братимемо участі в якихось бойових діях, наприклад, проти Росії. І тут виникає юридична проблема, казус. Потрібно замінити формат консенсусу при ухваленні рішень на формат простої більшості.

- Трамп уже назвав Альянс «паперовим тигром» і погрожував вийти. Наскільки реальним є вихід США з НАТО?

- У короткостроковій перспективі це взагалі нереально. Я думаю, що до проміжних виборів до парламенту в США, які відбудуться вже восени, цього точно не буде. Бо для того, щоб США вийшли з НАТО, потрібне узгодження з Сенатом і Конгресом. При цьому підтримка цього рішення має становити приблизно дві третини голосів сенаторів та конгресменів.

Але зараз це взагалі неактуально, бо Дональду Трампу не провести таку пропозицію через обидві палати. До того ж ми бачимо, що підтримка Дональда Трампа в США перебуває на критично низькому рівні - 33%, і він тільки шкодить Республіканській партії напередодні осінніх виборів. Тому в нього немає жодних шансів якось проштовхнути таку дискусійну пропозицію, і її ухвалення зведено до мінімуму.

- Президент США також звинувачує НАТО у тому, що воно не підтримало операцію США в Ірані. Чому Альянс не підтримав США?

- Тому що ця операція була провальною від самого початку. Вона розпочалася досить феєрично, але була погано спланована і тому не дала жодного ефекту. Вона дуже нагадує американський блокбастер-бойовик. Коли приходиш у кінотеатр, дивишся: все вибухає, все таке яскраве, роботи там якісь бігають, усе розлітається на шматки, а коли виходиш із кінотеатру, ставиш собі питання: а про що взагалі було кіно, який у нього був сюжет?

Так і тут: яка була кінцева мета, чого американці хотіли досягти? Зміни режиму - не змінили. Не захистили своїх партнерів на Близькому Сході - Саудівську Аравію, Об'єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Катар. Загалом ця операція була імпульсивною, вона не була прорахована заздалегідь до найменших деталей, щоб можна було сказати: «Так, у цій операції можна брати участь». Тому НАТО і не підтримало її.

Зараз реанімувати НАТО може тільки реальна загроза вторгнення Росії

- Наскільки Альянс готовий до довгострокових військових конфліктів із високотехнологічним суперником?

- Вони до цього абсолютно не готові. Якщо ми говоримо, наприклад, про напад з боку Росії - хоча її і важко назвати високотехнологічним противником - Альянс не готовий до того, що Росія, наприклад, може напасти на Естонію, Литву чи Латвію.

Можна сказати, якщо Росія нападе на Естонію, то спочатку вона окупує Естонію, і тільки після того, як ця країна буде окупована, Альянс більш-менш почне на щось відповідати. Та й то він гальмуватиме в ухваленні рішення і формуванні відповіді військового характеру.

НАТО взагалі не готове протидіяти Росії навіть на тактичному рівні, не кажучи вже про стратегічний. Їм не відома та тактика, за якою може воювати Росія. Вони з нею не знайомі - хоча постійно отримують досвід України, аналізують його, проводять форуми, конференції, але реалізації цих концепцій у самих військах ми взагалі не бачимо.

- Тобто, якщо Росія нападе на країни Балтії, п'ята стаття статуту НАТО не буде задіяна?

- Вона включиться, але працюватиме настільки повільно, що деякі з цих країн дуже швидко опиняться в окупації. І НАТО реагуватиме вже на наслідки цієї окупації, а не на упередження загрози.

- У такому разі, чи потрібно тепер Києву прагнути членства в НАТО, якщо воно саме вже не становить серйозної сили?

- В принципі ми і так у НАТО не вступимо, доки в нас не закінчиться війна і доки ми не звільнимо всі наші території. Реальна перспектива вступу до Альянсу - це перспектива 2030, 2035, 2040 років.

Але все-таки я вважаю, що так, НАТО нам потрібне. Як елемент захисту від таких супротивників, як Росія. Коли ми станемо членами цього Альянсу, то зможемо користуватися розширеними можливостями. Але це не означає, що НАТО нам потрібне більше, ніж ми йому. Якраз навпаки: ми бачимо, що зараз Альянсу Україна потрібна як ніяка інша країна. Якщо США почнуть внутрішню хаотизацію Блоку, то зараз іншої такої країни, як Україна, у складі НАТО - з таким досвідом і таким потенціалом - просто немає.

- Ви перерахували основні проблеми НАТО. А чи готове саме НАТО до трансформації під умови нинішнього часу?

- Тут я одразу відповідаю - абсолютно не готове. Воно не готове до реформування. Наводжу приклад: минулого року в Польщу залетіли 19 російських дронів «Гербера». Які висновки зробили поляки? Жодних. Чи бачимо ми там формування мобільних вогневих груп, чи бачимо створення сил безпілотних систем? Ні, нічого цього не відбувається.

У грудні 2025 року на навчаннях НАТО наше відділення операторів дронів «знищило» два натівські батальйони. І навіть після цього в натівських арміях не створили сил на кшталт наших Сил безпілотних систем. Ні, нічого подібного не створювалося.

Під час морських навчань того ж НАТО наші морські дрони умовно знищили натівський фрегат - натівські командири навіть не помітили, як це сталося. Ні, нічого в НАТО навіть після цього не змінилося. Вони лише провели конференцію, влаштували ще якісь форуми, дали звіти керівництву України, і в принципі на цьому все.

Тобто якихось глобальних змін ані на юридичному, ані на практичному чи фізичному рівні не спостерігається. І зараз реанімувати НАТО може тільки реальна загроза, і цією реальною загрозою може стати вторгнення в одну з країн НАТО з боку, наприклад, Російської Федерації.