«Тисячовесна»: На кінопродукт держава виділить 2,6 мільярда, пітчинг планують провести у форматі фестивалю

Державна програма зі створення українського контенту називатиметься «Тисячовесна». Кошти на неї виділятимуться щорічно, щоб виробництво контенту було безперервним. Про це під час брифінгу 3 квітня розповіла Тетяна Бережна, віцепрем’єрка з гуманітарної політики — міністерка культури України.

Програма стартувала 3 квітня, уже можна подавати заявки на участь.

Цю ініціативу торік започаткував  президент Володимир Зеленський, її реалізовуватимуть Міністерство культури України та Офіс президента. Завдяки цій програмі держава сподівається збільшити кількість українського контенту в інформаційному просторі.

Тетяна Бережна сказала, що українська культура є основою національної безпеки. Водночас у частини громадян України є звичка дивитись контент  російською. За даними  компанії Gradus, 71% українців споживають російськомовний контент. Зокрема, такий контент дивляться 59% підлітків віком 14–17 років щонайменше раз на тиждень

На її думку, якщо  українського продукту стане більше, то він природно витіснятиме російський. Міністерка переконана, що зараз є запит на український контент і про це свідчать збори за кінотеатральний прокат фільму «Ти — космос».

Олена Ковальська, заступниця керівника Офісу Президента України, сказала, що без державної підтримки та політичної волі виробництво контенту не можна зробити масштабним. У реалізацію цієї програми, за її словами, вкладаються такі принципи: прозорість (команда обіцяє прозорість проведення процедури конкурсу) та воля (учасників не обмежуватимуть тематикою чи конкретними завданнями).

Напрями і тематика

У програмі визначено сім пріоритетних напрямів, на які надаватиметься підтримка:

Пріоритетна тематика:

Ці тематики не є виключними, а за словами Тетяни Бережної, лише ідеями та орієнтирами. Конкретних квот для фестивальних чи масових проєктів немає, основним критерієм має бути якість. «Це мають бути ті проєкти, які торкнуть людей», — сказала Тетяна.

Гроші

Бюджет ініціативи становить 4 мільярди гривень. За напрямами його розподілять орієнтовно так:

• Ігрові фільми та серіали — 1,9 млрд грн.
• Неігрові (документальні) фільми та серіали — 240 млн грн.
• Анімаційні фільми та серіали, фільми та серіали для дитячої аудиторії — 490 млн грн.
• Сучасна музика — 300 млн грн.
• Перформативне мистецтво — 400 млн грн.
• Візуальне мистецтво — 300 млн грн.
• Аудіовізуальні шоу та відеоролики для соцмереж — 260 млн грн.

«У нас немає верхньої межі вартості. Звичайно, експерти будуть оцінювати: бюджет є реалістичним чи завищеним. Для себе ми розуміємо: на кінопродукт піде 2,6 мільярда гривень, — сказала Тетяна Бережна і додала: — Ми проводили дослідження і ми розуміємо, що краще досягнемо своїх цілей через ці види контенту».

Умови фінансування:

• Повне фінансування (до 100%) передбачене для авторської та анімаційної продукції, дебютів і контенту для дітей.
• Часткове фінансування (до 80%) поширюється на ігрові та неігрові (документальні) проєкти — за умови, що виробник забезпечує щонайменше 20% власних або залучених коштів.
• Рівне співфінансування 50/50 діятиме для ігрових та неігрових серіалів (крім анімаційних і авторських, які можуть отримати 100% фінансування).

«Логіка тут проста: чим менше у форматі комерційного потенціалу, тим більше держава готова профінансувати», — додала міністерка.

Тривалість і процедура відбору

Прийом заявок на участь у відборі триватиме до 28 травня. Ці заявки, за словами Тетяни Бережної, опрацьовуватимуть у три етапи.  

До 5 червня перевірятимуть документи і бездоганність ділової репутації, в тому числі шляхом запитів у банки.

З 10 червня по 21 липня проєкти оцінюватимуть експерти. Повний список експертів Мінкульт планує оприлюднити. А на брифінгу Тетяна Бережна назвала лише декількох з них: режисер Мстислав Чернов, продюсер Володимир Завадюк, продюсер Володимир Яценко,  хореографка Олена Коляденко, історик Олександр Алфьоров.

Окрім українських експертів подані проєкти розгляне міжнародний склад фахівців, які оцінюватимуть потенціал міжнародної дистрибуції.

Конкретний проєкт оцінюватимуть п’ять експертів, яких визначить жеребкування.

У серпні планується пітчинг — публічна презентація проєктів. За словами Олени Ковальскої, він пройде у форматі фестивалю: «Президент хотів, щоб ця програма об’єднувала українських митців, провокувала нетворкінг. Тому останній етап пітчингу пройде у форматі фестивалю, форматі свята».

Тетяна Бережна також звернула увагу на те, що строк виконання деяких проєктів може завершитись у 2028 році. Зокрема, це анімаційні фільми та серіали, а також ігрові фільми та серіали.

Після підписання договорів 80% оплати надходитиме на рахунки переможців. 20% будуть сплачені після готовності продукту. Максимальна сума, яка буде виділена, це 80% від 4 мільярдів.

Права та дистрибуція

Ганна Красноступ, директорка департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України, розказала, що з переможцями конкурсу будуть укладені угоди і всі майнові права на контент належатимуть Держкіно (фільми, серіали та анімація) та ДП «Центр захисту інформаційного простору» (інші формати).

«Після цього з переможцями конкурсу будуть укладені ліцензійні угоди. Пріоритетне право на укладання ліцензійних угод мають переможці. Якщо вони не звернулися з таким проханням, тоді ми шукатимемо контрагентів, щоб поширити ці твори. У порядку використання коштів ми передбачили, що переможці зобов’язані  зробити прем’єрний показ (кінотеатри, нелінійні, лінійні медіа), навіть якщо вони не укладатимуть ліцензійну угоду. Угоди планують згодом оприлюднити, щоб правила були прозорі», — сказала Ганна.

За її словами, держава зацікавлена в монетизації створеного продукту. Права мінімум до двох років передаватимуться тим, з ким будуть укладені ліцензійні угоди. Цей прибуток розподілятиметься пропорційно до частки державного фінансування. «Після двох років усі права належатимуть державі. Ми будемо або поширювати самостійно, або укладатимемо нові ліцензійні угоди. Така практика в нас є. Коли ми передаємо вироблені раніше фільми ДП “Центр захисту інформаційного простору”, колегам з телеканалів, вони можуть його поширювати безоплатно», — додала  Ганна Красноступ.

Оцінювання ефективності програми

Тетяна Бережна розказала, що планується вимірювати успіх програми: «Це буде розмір та обсяг впливу програми на цільову аудиторію. Як ми це будемо міряти? Ми зробили велике дослідження Gradus перед запуском програми. Ми вимірюватимемо показники ставлення українців до українського продукту, споживання. Порівняємо результати. Звісно, може бути похибка, бо не лише ця програма впливатиме на реальність. Ми відстежуватимемо кількість поданих, задоволених заявок, кількість інвестованих коштів, кількість створених робочих місць у галузі, кількість податків».

Тетяна Бережна також додала, що команда програми готова вносити коригування і вдосконалювати процеси, якщо вони працюватимуть не дуже добре: «Наша мета — зробити, щоб переможців було більше, а контент більш достойним. Можливо, є стереотип, що держава хоче створити такі умови, щоб максимально відмовити учасникам. Але це точно не той випадок».

Також вона запевнила, що програма є великим пріоритетом для держави: «Коли ми створювали цю програму, закладали амбітну ідею зробити цю програму щорічною: “Тисячовесна 2026”, “Тисячовесна 2027”… “Тисячовесна 2040” також була б. Ми будемо планувати кошти на наступний рік, щоб виробництво було безперервним».

Програму куруватиме Наталія Мовшович, заступниця міністерки культури з питань європейської інтеграції, яка раніше керувала напрямом кіно Українського інституту при Міністерстві закордонних справ.