У Києві масово зникають вуличні кав’ярні та стритфуд: що залишиться

Одна з причин закриття вуличних кав’ярень — зменшення платоспроможності населення на тлі зростання цін.

У Києві спостерігається масове припинення роботи кав’ярень та точок із вуличною їжею. Тільки за останній місяць припинили свою діяльність до 300 об’єктів, чимало закладів наразі виставлені на продаж.

За словами Ольги Насонової, ресторанної експертки та аналітикині, темпи закриття таких закладів нагадують епідемію: щонайменше 215 об’єктів пропонуються до продажу.

«Є така тенденція, що перед закриттям закладу більшість підприємців намагаються продати бізнес, щоб повернути хоч якісь кошти. Продають кав’ярні за різні суми: хтось намагається виручити захмарні 50 тисяч доларів, хтось — 20 або 10. Але більшість закривається без спроби продажу — ухвалили рішення і зачинилися. За березень, за моїми підрахунками, у Києві припинили діяльність або перебувають у процесі закриття майже 300 таких закладів», — розповідає ТСН.ua Ольга Насонова.

Експертка додає, що йдеться передусім про кав’ярні, розташовані у малих архітектурних формах (МАФах).

«Індекс капучино» та маркетингові прорахунки

Щодо причин закриття вуличних кав’ярень, експертка виділяє кілька ключових факторів. Перший — це різке зменшення платоспроможності населення на тлі зростання цін.

«Ще з минулого року вартість кави почала зростати у всьому світі. І київські кав’ярні почали збільшувати ціну. Я споживаю каву майже щодня, тому вже визначила „індекс київського капучино“. Торік його вартість була 60 гривень, потім 70, а наприкінці 2025 року — 80 гривень. Тобто майже 2 долари, а це досить дорого», — зазначає експертка.

Здорожчання кави охопило весь ринок: не лише заклади з великими залами та гарними інтер’єрами, а й звичайні кіоски. Проте якість сервісу в останніх часто не відповідає новій вартості.

«Як на мене, загальне підняття цін стало великою маркетинговою помилкою. Адже більшість власників такого бізнесу не мають уявлення про маркетинг чи роботу з покупцем, який біднішає. Вони просто збільшили ціни, щоб заробити. Через це почався відтік відвідувачів. Спрацював своєрідний психологічний бар’єр: навіщо людині віддавати 70–80 гривень за капучино чи лате у старому кіоску з обдертою вагонкою, де немає ні стільця, ні столика? А „романтиків“, які готові пити каву під дощем чи снігом, не так вже й багато. Це було нерелевантне підвищення цін», — пояснює Ольга Насонова.

Конкуренція з ритейлом та «кава вдома»

У цій ситуації виграли «кавові куточки» у маленьких магазинах та великих супермаркетах, де напій коштує близько 30–49 гривень. Такі точки не злякали клієнтів ціною і продовжують функціонувати. Окрім того, вуличні кіоски програють через надмірну доступність кавових автоматів у несподіваних місцях.

«Конкуренція відчутна з боку ритейлу, адже в усіх великих супермаркетах біля кас стоять кавомашини. Більше того, вони з’явилися в салонах краси та навіть у під’їздах житлових будинків. Усе це — прямі конкуренти вуличним кав’ярням. У супермаркетах кава зазвичай дешевша, наприклад, лате за 49 гривень. Це цілком прийнятна ціна та якість», — пояснює експертка.

Саме тому за словами Насонової, вже немає черг біля вуличних точок, бо кава у них занадто дорога.

«Тим часом автентичні кав’ярні з власним обсмажуванням, гарним інтер’єром та сервісом продовжують працювати. Там клієнт розуміє, за що платить: за атмосферу, якісний посуд та комфорт. А вуличні кав’ярні такої цінності не надають — це просто дорога кава у паперовому стаканчику, яку можна пити лише на ходу», — додає фахівчиня.

Крім того, серйозним конкурентом став тренд на домашнє приготування. Кияни почали масово купувати компактні кавомашини.

«Варити каву вдома стало трендом — людям це подобається. Можна експериментувати й не витрачати кошти на вулиці. Ті, хто придбав власну кавомашину, до вуличної кав’ярні вже навряд чи повернуться. Це ще один фактор, який відбирає клієнтів у малого бізнесу», — каже експертка.

Стало менше чоловіків: як мобілізація впливає на стритфуд

Ще один фактор, який вплинув на ринок, — зміна поведінки чоловічої аудиторії через активність ТЦК та поліції.

«Зараз багато чоловіків намагаються менше виходити з дому. Цей фактор набув масового характеру. Чоловіки перестали відвідувати кав’ярні, куди раніше часто заходили. Маємо фізичне зменшення аудиторії. До речі, у Києві також масово закриваються кіоски з шаурмою. Оскільки жінки зазвичай споживають таку їжу рідше, а чоловіків на вулицях стало значно менше, цей сегмент теж занепадає», — констатує Ольга Насонова.

Витрати на електрику та генератори «кладуть на лопатки»

За словами експертки економічний тиск на вуличні кав’ярні посилився через зростання тарифів та енергетичну нестабільність. За останні місяці вартість електроенергії для бізнесу зросла майже вдвічі й становить близько 20 гривень за кіловат.

«Професійна кавомашина дуже енергоємна: вона споживає 3,5–4 кіловати на годину. Додайте сюди кавомолку, освітлення та витрати на пальне для генераторів під час відключень. У підсумку навіть маленька кав’ярня може витрачати на електрику та паливо до 100 тисяч гривень. Саме тому за підсумками лютого та березня власники ухвалили рішення про закриття», — зазначає Ольга Насонова.

Демонтаж МАФів як фінальний удар

Окрім економічних причин, на ситуацію впливає і політика міської влади щодо впорядкування вуличної торгівлі.

«У березні в столиці почався масовий демонтаж МАФів. Кіоски прибрали навіть із Хрещатика та Майдану Незалежності, де вони стояли по 15 років. Прибирають об’єкти в парках та вздовж доріг. Гадаю, що половина точок стритфуду могла закритися саме через демонтаж, ініційований КМДА», — пояснює експертка.

Що чекає на ринок кави у майбутньому?

На думку Ольги Насонової, якісні та автентичні заклади нікуди не зникнуть, проте формат бізнесу суттєво зміниться. Популярності набуває напрямок «кав’ярня+».

«Це заклади, де в меню є не лише кава, а й повноцінні сніданки чи обіди. Цей тренд прийшов із Польщі. Людині психологічно легше зайти пообідати в кав’ярню в джинсах і без пафосу, ніж йти в дорогий ресторан. Такі формати мають у Києві перспективу», — зауважує фахівчиня.

Також кав’ярні дедалі частіше переїжджають із кіосків у стаціонарні приміщення на перших поверхах житлових будинків.

«Квартири викуповують, ремонтують і відкривають там заклади. Гадаю, що у перспективі кількість точок стритфуду та вуличних кав’ярень зменшиться до мінімуму, а основна активність переміститься на перші поверхи житлових будинків», — підсумовує Ольга Насонова.