Радбез ООН: як Франція, Китай та РФ зірвали розблокування Ормузької протоки

Історія цієї дипломатичної драми розпочалася з того, що Іран, після початку операції США та Ізраїлю проти нього, фактично заблокував прохід танкерів через Ормузьку протоку. Це рішення спричинило не лише фінансовий тиск на світовий ринок, а й шквал міжнародних переговорів, ініційованих Бахрейном за підтримки інших арабських країн Перської затоки.

В основі конфлікту лежав проєкт резолюції, розроблений Бахрейном, який мав дозволити державам-членам використовувати всі "необхідні засоби" для забезпечення проходу та запобігання спробам закрити протоку. Дипломатичні зусилля були зосереджені на тому, щоб переконати постійних членів Радбезу ООН підтримати документ.

Проте, зіткнувшись із можливістю застосування військової сили, Москва, Пекін та Париж виступили проти будь-яких формулювань, що санкціонують подібні дії. Їхня позиція, підкріплена правом вето, фактично звела нанівець сподівання арабських країн на швидке вирішення проблеми військовим шляхом.

Розбіжності не обмежилися лише п'ятіркою постійних членів. За словами дипломатів, серед 10 непостійних членів Ради Безпеки ООН також виникли розбіжності щодо резолюції. Цей проєкт документа, що пройшов вже чотири редакції після тижнів закритих переговорів, демонструє глибокі розбіжності в міжнародному співтоваристві.

Кульмінація напруги припала на заплановане голосування в п'ятницю, коли стало зрозуміло, що країни-члени з правом вето не готові змінити свою думку. Цей дипломатичний глухий кут підкреслив складність вирішення регіональних конфліктів, що мають глобальні економічні наслідки, через застосування військової сили.

Наразі ситуація залишається невизначеною. Бахрейн і його союзники продовжують шукати шляхи для розблокування протоки, тоді як Іран заявляє про намір контролювати судноплавство навіть після війни. Україна, маючи досвід прориву російської блокади завдяки морським дронам, висловила готовність робити свій внесок у захист свободи судноплавства та покласти край блокаді.

Цей конфлікт навколо Ормузької протоки набуває особливої ваги на тлі неоднозначних заяв президента США Дональда Трампа, який то відмовляється від важливості протоки для США, то вимагає її відкриття. Це викликало конфлікт із країнами НАТО, оскільки Трамп закликав їх долучитися до війни, але вони відмовились. Як зазначають аналітики, зусилля Бахрейну мають скоріше символічний, ніж практичний характер, оскільки збройні сили більшості країн Перської затоки значною мірою залежать від підтримки США.

Алі Ваез, директор з питань Ірану в Міжнародній кризовій групі, назвав резолюцію Бахрейну такою, що несе ризик ескалації напруженості, зауваживши, що закриття протоки є наслідком війни, а до початку ударів вона була відкритою. Він підкреслив, що документ "розглядає політичну кризу так, ніби її можна вирішити під дулом пістолета". Західні медіа також повідомляють, що Об'єднані Арабські Емірати мають намір допомогти США та іншим союзникам силою розблокувати Ормузьку протоку, що робить їх першою країною з Перської затоки, яка може приєднатися до війни проти Ірану.

Очільник МЗС України зазначив, що "більше не існує ізольованих регіональних конфліктів. Бойовий досвід України цінний для Близького Сходу. Глобальна безпека є взаємопов'язаною" та нагадав, що ЗСУ "вдалося прорвати російську блокаду завдяки морським дронам і рішучій стратегії".

Дипломатичні зусилля щодо Ормузької протоки виявили глибокі розбіжності між світовими державами, демонструючи, що військове вирішення складних геополітичних проблем залишається одним із найсуперечливіших питань сучасності. Доля протоки та її вплив на світову економіку й безпеку залежатимуть від подальших кроків усіх залучених сторін, які, можливо, вдасться відстежити за оперативними новинами в Telegram Апострофа.