Зв'язок у блекаут: на скільки годин українцям вистачить мережі наступної зими

Ця зима стала, мабуть, найсерйознішим випробуванням для українського телекому за весь час війни. Проте смартфони українців не перетворювалися на "цеглини" навіть під час довгих блекаутів.

"Хвиля" пише, що про те, як це вдалося, які висновки зробили в міністерстві і що чекає на українців наступної зими, розповів заступник міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Станіслав Прибитько в інтерв'ю РБК-Україна.

За його словами, масштаб завдання цієї зими став безпрецедентним.

"Ця зима була, мабуть, найважчою для телеком-галузі за весь час. Уявіть: понад 36 тисяч базових станцій, які потрібно було забезпечити резервним живленням, щоб люди залишалися на зв'язку навіть під час відключень світла. За цим стоїть величезна щоденна робота тисяч людей команд операторів мобільного зв'язку - інженерів, техніків, польових команд операторів. Ще кілька років тому в таке складно було повірити", - каже заступник міністра.

Різниця з 2022 роком виявилася принциповою. Тоді зв'язок зникав уже за кілька годин після відключення електрики. Цієї зими ситуація була кардинально іншою.

"У 2022 році зв'язок часто зникав уже за кілька годин після блекауту. Цієї ж зими все було інакше - навіть коли не було світла, зв'язок продовжував працювати. Саме за цими результатами стоїть не тільки технічна підготовка, а й колосальна робота людей у найнапруженіших умовах", - підкреслив Прибитько.

Відповідаючи на особисте запитання про те, як сам чиновник переживав блекаути, він зізнався: думки були далеко не про домашні павербанки.

"Відверто кажучи, найважчі блекаути наша команда переживала переважно в офісі, у відрядженнях у регіони або в постійних робочих зумах. Коли світло зникає цілими регіонами, ти не думаєш про свій домашній павербанк - ти думаєш, як прискорити доставку генераторів для базових станцій мобільних операторів", - каже він.

Сам Прибитько, за його словами, скористався саме тією порадою, яку Мінцифри дає всім українцям: "Я підключив енергонезалежний фіксований інтернет xPON. Це знімає 90% стресу. Тобі потрібен лише один базовий павербанк для роутера і ONU-термінала, щоб продовжувати працювати, читати новини і бути на зв'язку з рідними, навіть коли за вікном темрява, а мобільна мережа перевантажена".

Підготовка до наступної зими: головний ворог - не відсутність генераторів, а дефіцит людей

На запитання про те, чи почалася вже підготовка до наступного опалювального сезону, Прибитько відповів чітко: для Мінцифри це безперервний процес, а не сезонна історія.

"Головний виклик для зв'язку під час локальних блекаутів - це не відсутність генераторів, а критичний дефіцит людей. Операторам фізично не вистачає інженерів, енергетиків і водіїв, які повинні одночасно їздити по всій країні і заправляти ці генератори під час відключень, часто - під обстрілами", - пояснив заступник міністра.

Саме для вирішення цієї проблеми Мінцифри розробило постанову №1532, яка прибрала бюрократію між операторами та місцевою владою. Тепер працівники комунальних підприємств можуть отримувати генератори від операторів і самостійно живити базові станції у своїх громадах.

"Це кардинально прискорює підтримку мережі в критичні моменти - люди отримують можливість викликати швидку або зателефонувати рідним. Рішення не тільки зменшує бюрократію, а й рятує життя, забезпечуючи стабільний зв'язок у критичні моменти", - підкреслив Прибитько.

Говорячи про підсумки проєкту "Генератор зв'язку", який запускався восени минулого року, заступник міністра був відвертим щодо його обмежень: "Проєкт "Генератор зв'язку" показав згуртованість українців - за перші кілька тижнів ми отримали понад сотню заявок. Але на практиці ми зіткнулися із суворою фізикою та інженерією. Більшість заявок операторам довелося відхилити з технічних причин: або домашній генератор був слабкуватий, або станція знаходилася занадто далеко, щоб безпечно прокласти до неї кабель".

За його словами, цей досвід став показовим: "Ми зрозуміли, що перекладати технічну логістику на звичайних людей або малий бізнес - не надто ефективно. Тому Мінцифри змінило підхід і розробило постанову №1532. Тепер генератори дають самі оператори, а громади (силами професійних комунальників) підключають їх і обслуговують".

Хто лідирує за готовністю - і хто несподівано відстає

Серед регіонів з найвищим рівнем підготовки Прибитько називає Київ, Волинську, Київську, Запорізьку, Кіровоградську та Одеську області. Секрет їхнього успіху простий.

"Саме ці регіони не стали чекати блекаутів, а безпосередньо залучили громади до співпраці з мобільними операторами ще до кризових ситуацій. Місцева влада там уже отримала від телеком-компаній генератори. Тепер, щойно зникне світло, комунальники на місцях готові оперативно заживити базові станції у своїх населених пунктах", - розповів заступник міністра.

Щодо базового рівня стійкості по всій країні - сьогодні більшість базових станцій обладнані акумуляторами на 6 годин без світла, а 92% станцій витримують 8 годин. Восени оператори закупили 15 тисяч нових генераторів, 14 тисяч з яких уже в Україні.

Несподіваним аутсайдером виявилася Чернігівщина. При тому що прифронтові території об'єктивно перебувають у найскладніших умовах, саме Чернігів і область демонструють один із найнижчих показників щодо отримання генераторів громадами для живлення базових станцій.

Прибитько при цьому окремо відзначив самовідданість польових фахівців: "Інженери операторів працюють на межі людських можливостей. Цієї зими фахівці на лижах долали кілометри крізь хуртовини та засніжені ліси, щоб просто заживити базову станцію і повернути людям зв'язок".

Чому в Києві під час тривоги немає мережі - і до чого тут ваш Wi-Fi роутер

Одне з найпопулярніших питань - чому зв'язок зникає саме тоді, коли він потрібен найбільше. Прибитько розвінчав стійкий міф.

"Давайте відразу розвіємо популярний міф: зникнення зв'язку не пов'язане із самою повітряною тривою. Сирени не "глушать" мережу. Справжня причина - це знеструмлення, які часто збігаються з тривогами. Із самим зв'язком у Києві під час тривог проблем немає", - заявив заступник міністра.

Окремий фактор - робота систем радіоелектронної боротьби. "Під час повітряної тривоги можуть застосовуватися засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), які створюють перешкоди для сигналів, щоб протидіяти наведенню ворожих засобів. Через це мобільний зв'язок та інтернет можуть тимчасово працювати нестабільно або зникати. Це більше ефект роботи систем безпеки, а не збій в операторів", - пояснив він.

Але головна проблема - у поведінці самих користувачів. Для пояснення заступник міністра використав просту метафору: "Уявіть базову станцію мобільного зв'язку як двосмугову дорогу, якою стабільно їдуть автомобілі. Коли в районі вимикають світло, одночасно "падають" тисячі домашніх Wi-Fi роутерів, які працюють не на оптоволоконній технології xPON. Цієї ж секунди десятки тисяч людей переходять на мобільний інтернет - тобто на цю ж двосмугову дорогу раптом намагаються виїхати десять тисяч машин одночасно. Виникає затор. Базова станція працює, вона заживлена генератором або батареєю, але її пропускна здатність не розрахована на такий аномальний стрибок трафіку".

Рішення, за словами Прибитька, багато в чому залежить від самих громадян: "Якщо ви вдома сидітимете на своєму Wi-Fi, ви звільните мобільну мережу для тих, хто в цей момент перебуває на вулиці або в укритті і кому критично потрібно зателефонувати".

Скільки годин гарантованого зв'язку під час 10-12-годинного блекауту

Відповідаючи на запитання про реальні можливості мережі при тривалому відключенні, Прибитько дав чітку розкладку по годинах.

Перші 4-6 годин українці взагалі можуть не помітити перебоїв - на сьогодні 100% базових станцій у країні обладнані акумуляторами, які гарантують цей базовий рівень. 92% станцій здатні протриматися до 8 годин завдяки посиленим батареям.

"10, 12 годин і більше - це сценарій, де акумулятори вже не рятують і включаються генератори. Зараз ними забезпечена майже половина всіх базових станцій у країні. Ці генератори здатні тримати зв'язок понад 3 доби (72+ години)", - повідомив заступник міністра.

Під час найтриваліших блекаутів оператори можуть переключити частину станцій у режим економії енергії: "Оператори свідомо відключають на деяких базових станціях енерговитратні технології мобільного інтернету (4G і 3G) і залишають працювати тільки 2G. Для вас це означає, що мобільний інтернет зникає, але ви все ще можете телефонувати і відправляти звичайні SMS. Це робиться для того, щоб розтягнути заряд батареї якомога довше і зберегти базовий зв'язок для всього району".

Прибитько також додав, що стійкість зв'язку на 10-ту чи 12-ту годину відключення - "це результат спільної роботи операторів, місцевої влади та вашої особистої підготовки, якщо ви завчасно провели вдома енергонезалежний інтернет xPON".

xPON: держава не примушуватиме, але настійно радить

Технологія xPON - одна з центральних тем у риториці Мінцифри. За даними на середину 2025 року, показник покриття xPON становить 52,5%, і динаміка позитивна.

При цьому Прибитько чітко окреслив позицію міністерства щодо примусу провайдерів до переходу на нову технологію: "Мінцифра не є прихильником жорсткого регулювання або директивних наказів. Вимагати від компаній терміново замінити всі старі мережі - це грубе втручання в комерційну діяльність. Це означало б мільярдні капіталовкладення, які неминуче спровокували б різкий стрибок цін на інтернет для українців".

За його словами, головним рушієм модернізації має стати сам споживач: "Найкращий інструмент впливу на зміну бізнес-процесів провайдера - це масовий запит абонентів на підключення xPON. Тільки клієнтський попит змушує компанії інвестувати у стійкість, щоб не втратити свою частку ринку під час блекаутів".

Заклик від заступника міністра конкретний: "Ми закликаємо не чекати зими, а вже зараз зателефонувати своєму провайдеру і запитати: "Чи є у вас xPON і як мені його підключити?".

Національний роумінг: рятівне коло, а не заміна оператору

Окрема тема - чому національний роумінг під час жорстких блекаутів іноді не витримує навантаження. Прибитько пояснив фізику процесу.

"Мобільні мережі в Україні проєктувалися для мирного часу, коли 80% трафіку люди споживали через домашній Wi-Fi. Коли під час блекауту "лягає" базова станція вашого оператора, ваш телефон через нацроумінг автоматично стукає до станції іншого оператора. Але ця друга станція в цей момент уже перевантажена власними абонентами, які теж залишилися без світла. Це ніби весь потік автомобілів із перекритого багатосмугового шосе раптом спрямувати на вузьку сільську дорогу", - образно пояснив він.

Архітектуру радіочастот розширити "магічним чином" неможливо, визнав заступник міністра. Тому вихід - у зміні культури використання роумінгу: "Під час блекаутів нацроумінг повинен слугувати виключно для текстових повідомлень і критичних дзвінків. Для всього іншого - роботи, навчання або новин - кожному українцю необхідний домашній енергонезалежний інтернет xPON".

5G під обстрілами: півмільйона українців уже спробували, Київ - наступний

Пілотний 5G уже працює у Львові, Бородянці та з лютого цього року - в Харкові. Головний результат, за словами Прибитька, виявився подвійним.

"Головний результат пілота - понад півмільйона українців уже протестували 5G у реальних умовах. Ми побачили чітку тенденцію: щойно з'являється покриття, люди миттєво починають ним користуватися на повну. Трафік зріс у рази. Завдяки високій швидкості абоненти дивляться відео в найвищій якості, миттєво завантажують важкі файли і працюють із хмарними сервісами прямо з телефону", - розповів заступник міністра.

Але важливішою за швидкість виявилася стабільність: "Незважаючи на різкий стрибок навантаження на мережу, якість зв'язку не впала. Це і є головна цінність 5G: мережа витримує велику кількість активних користувачів одночасно без втрати швидкості".

Щодо Києва - регуляторних перешкод немає. "Зараз триває суто технічний етап: мобільні оператори замовляють обладнання і фіналізують локації для базових станцій, щоб покриття в столиці було максимально якісним", - повідомив Прибитько.

На запитання про те, навіщо взагалі займатися 5G в умовах щоденних обстрілів, заступник міністра відповів жорстко: "Ворог хоче затягнути нас у кам'яний вік і змусити думати тільки про виживання. Якби ми зупинили всі інновації і займалися виключно латанням дірок, ми б уже програли. Запуск 5G під час війни - це не піар-сигнал для світу. Це підтвердження того, що український IT-сектор, бізнес і логістика не відкочуються на десять років назад у технологіях, а попри наявні виклики - розвивають нові. Ми тримаємо базовий зв'язок генераторами сьогодні, щоб наші люди мали роботу і сучасні технології завтра".

3G - до 2031 року, 4G нікуди не дінеться, зв'язок у підвалах - ініціатива мешканців

Говорячи про долю 3G, Прибитько підтвердив: дедлайн узгоджено з операторами. "3G повністю відключать до 1 січня 2031 року. Ми заклали такий тривалий перехідний період спеціально, щоб для вас ця відмова пройшла абсолютно непомітно", - повідомив він, додавши, що вивільнені частоти підуть під 4G для підвищення швидкості та якості з'єднання.

Занепокоєння про долю 4G після масштабування 5G заступник міністра назвав передчасним: "5G не означає, що 4G зникне. Навпаки - 4G є базою для розгортання 5G".

На запитання про зв'язок у підвалах і укриттях Прибитько був відвертим: "Давайте будемо відверті: пробити товсті бетонні стіни підвалів мобільним сигналом з вулиці фізично дуже складно. Єдине надійне рішення для укриттів - це проведення фіксованого дротового Wi-Fi". При цьому в школах, садочках і великих муніципальних бомбосховищах провайдери вже забезпечують інтернет безкоштовно. Для підвалів звичайних багатоквартирних будинків ініціатива має виходити від мешканців: "Ми бачимо сотні успішних кейсів, коли проактивність мешканців вирішувала проблему відсутності зв'язку за один-два дні".

Starlink у поїздах, Direct to Cell та закон про якість зв'язку

Щодо питання Starlink у поїздах "Укрзалізниці" Прибитько визнав: проблема існує і поки що не вирішена. "Блокуються не тільки російські дрони, а й доступ для користувачів, але ми вже над цим працюємо, поки що на етапі переговорів зі SpaceX", - повідомив він.

Щодо технології Direct to Cell від Starlink та аналогічного рішення AST SpaceMobile, яке планує запустити Vodafone, заступник міністра розставив акценти: "Технологія Direct to Cell - це не заміна вашого звичного 4G, це ваша цифрова "подушка безпеки"". Дивитися YouTube через супутник не вийде - пропускна здатність поки обмежена. Але головне вона зробить: "Перетворює ситуацію "немає мережі" на "я можу відправити SMS рідним або викликати швидку"".

Окремо Прибитько зупинився на законі 4670-IX, підписаному президентом у листопаді, який уперше законодавчо закріплює швидкість інтернету як критерій якості послуги. Зараз застарілі норми для мобільного інтернету встановлюють лише 2 Мбіт/с, тоді як медіанна швидкість в Україні за даними Ookla на початок 2026 року вже перевищує 43 Мбіт/с. "Наша мета - встановити такий стандарт, який би стимулював операторів поліпшувати мережі, а не просто відповідав застарілим нормам. При цьому ми враховуємо і реалії війни - мережі пошкоджені, тому показники якості зростатимуть поступово до 2030 року", - пояснив заступник міністра. Стежити за дотриманням вимог буде НКЕК.

На запитання про можливого державного мобільного оператора Прибитько відповів категорично: "Наше завдання як держави - не будувати власні вишки за гроші платників податків, а встановлювати стимулювальні умови розвитку галузі, за яких приватні компанії змагатимуться за кожного українця як за клієнта, покращуючи якість зв'язку. Саме конкуренція між трьома наявними операторами змушує їх швидше впроваджувати 5G, інвестувати мільйони доларів у генератори під час блекаутів і покращувати якість зв'язку, щоб ви не перейшли до конкурента".

Підбиваючи підсумок розмови, Прибитько одним словом охарактеризував український телеком сьогодні: "Стійкість".

Раніше Попенко пояснив, чому відключень світла не уникнути.