У Дніпрі дружина та батьки померлого чоловіка судяться через ненароджених дітей

Дніпрянка Анастасія Кузьменко судиться з батьками свого покійного чоловіка за ембріони. Нині триває розгляд апеляційної скарги, яку подала жінка, адже суд першої інстанції вирішив поділити шість заморожених ембріонів порівну між невісткою та свекрами. Як інформує «Главком», про це йдеться у сюжеті «Суспільного».

Дніпряни Анастасія та Олександр Кузьменки – молоде подружжя, яке не могло мати дітей. Вони звернулися до репродуктологів і змогли заморозити шість ембріонів. Проте використати їх не встигли – Олександр захворів і раптово помер.

«Мій чоловік потрапив до лікарні і помер. Мені було дуже важко, бо я втратила кохану людину, з якою ми прожили шість років. Після його смерті його батьки просто постійно мені про це казали, що треба йти народжувати. Я не розуміла навіть, як мені далі жити. Я просто сказала, що я зараз до цього не готова», – пригадала Анастасія.

Але батьки, які втратили єдиного сина та хотіли продовження роду, пішли проти невістки до суду, аби забрати ембріони собі.

«Ми просто деякий час не спілкувалися. А потім я дізналася, що є позов до суду. Вже два з половиною року ми судимося за мої ембріони», – каже Анастасія.

Центральний районний суд Дніпра виноніс рішення поділити ембріони порівну. Щоб бабуся і дідусь також могли стати батьками власних онуків. Так написано в рішенні суду.

«Наразі це просто небезпечно в Україні: звертатись у клініку за таким послугами. Бо будь-яка людина прийде і забере твої репродуктивні клітини», – стверджує Анастасія Кузьменко.

Долю ембріонів нині вирішує апеляційний суд.

Кому ембріон належить генетично: пояснення лікаря та юриста

Лікар-генетик Микола Веропотвелян пояснив: ембріон складається з ДНК батьківського та материнського походження.

«Вважається, що приблизно 45% – це батьківсе походження і 55% – материнське походження. Якщо казати з боку здорового глузду, то ми розуміємо, що ембріон приблизно наполовину – це інформація генетична, яка отримана від батька і від матері. І фактично ці ембріони можуть належати або подружжю, або одному з них, але не третім особам», – зазначив фахівець.

Бабуся та дідусь і є третіми особами. Не лише генетично, а й юридично, додала незалежна юристка і експертка з цивільного права Катерина Москаленко. За її словами, виконати рішення суду, який передав їм ембріони, — в Україні майже неможливо.

«Позивачі просили також скористатися послугами сурогатної матері для того, щоб народити цю дитину. По-іншому вони не зможуть її народити. Але за українським законодавством дуже чітко в наказі Міністерства охорони здоров'я визначено, що доступ до суррогатного материнства можуть мати тільки подружні пари за медичними показаннями. Чи є в них медичні показання? Поважний вік – це не медичні показання для застосування сурогатного материнства. Тобто навіть якщо апеляційний суд, який зараз переглядає справу, стане на користь позивачів – як вони реалізують це рішення, мені самій цікаво», – зауважила юристка.

Катерина Москаленко припустила, чому суд першої інстанції виніс рішення на користь батьків померлого:

«У нас в Україні є величезна прогалина щодо того, що являє собою ембріон. Насправді це теж законодавча прогалина – посмертне розпорядження ембріонами людини. В умовах законодавчого вакууму це нормально, що суд своїм тлумаченням заповнює цю прогалину, але принаймні це рішення суперечить наказу МОЗ умовами використання сурогатного материнства і двом рішенням Європейського суду з прав людини», – сказала вона.

За словами лікарки та народної депутатки Оксани Дмитрієвої, вирішити це на рівні закону обіцяють депутати у новому Цивільному кодексі, над яким зараз працюють у Верховній Раді. Саме вона займалась законодавчим урегулюванням зберігання біоматеріалів українських військових. Справу «дніпровських ембріонів» заступниця голови комітету з питань здоровʼя нації коментує так:

«Як так можна обходити закон, яким воно все чітко прописано, що жодна клініка, жодна інстанція не може зробити так, щоб бабуся, дідусь використали репродуктивні клітини – ембріони іншої сімейної пари. Тобто, ми маємо розуміти, що ембріон – це репродуктивні клітини чоловіка та дружини. Це їх матеріал. Це наче взяти і забрати дитину вже. Тому ми прописуємо зараз усе чітко в Цивільному кодексі. Там виписується нова книга, де все чітко буде прописано, що за жодних умов – ні бабуся, ні дідусь – не можуть використовувати ембріони, репродуктивні клітини іншої людини, для того, щоб використовувати сурогатну матір. Тобто лише другий з подружжя. Чітко буде прописано, якщо, не дай боже, в разі загибелі одного з подружжя, що відбувається», – зазначила Оксана Дмитрієва.

Позиція батьків

А доки це не прописано чітко, батьки померлого чоловіка стверджують: уже знайшли в Україні клініки, які готові їм допомогти з сурогатним материнством. Особисто спілкуватись із журналістами подружжя відмовилось. Свою позицію вони письмово передали через адвоката.

«Медична спільнота підтримала нас: уже три клініки безкоштовно запропонували допомогу для сурогатного материнства. Друзі родини з радістю чекають на появу цієї дитини», – пояснив адвокат Павло Гезь.

Версія конфлікту батьків померлого така:

«Вона пообіцяла народити онучку, і два роки маніпулювала цим, виманюючи гроші. У нотаріальному реєстрі є розписка. Анастасія вимагала від батьків переписати на неї квартиру. У протилежному випадку вона знищить ембріони і перестане з ними спілкуватися», – додав він.

Анастасія прокоментувала ці обвинувачення з боку колишніх свекрів:

«Я їх не шантажувала, я їм нічим не погрожувала. Я не знаю, як це коментувати, чесно. Мені все одно, тому що я знаю, що це неправда», – сказала жінка.

Але в апеляційному суді саме цю версію батьків чоловіка відстоює їхній адвокат.

«У нас стала думка того, що Анастасія фактично не має намірів народження, і вона все зробить для того, щоб знищити ці ембріони. Наші наймачі хочуть, щоб народилося життя, і вся ця справа пов'язана з тим, щоб народилися нові люди. Дуже багато прикладів, коли вже дорослі люди вирішують народити дитину. Наприклад, якщо відомих, то Галкін разом з Пугачовою та інші. Немає вікового обмеження. Особливо зараз, коли в нас медицина йде вперед, і в нас середня тривалість життя збільшується за рахунок медичних послуг. Це питання часу, коли воно буде врегульоване законодавством. Я впевнений, що вже через рік буде закон стосовно того, що ембріони можуть передаватися в спадок, також передаватися особам, які будуть зазначені в спадковому заповіді», – наполягає Павло Гезь.

Адвокат додав: батьки вважають ембріони частиною спадщини сина. Оскільки невістка від спадщини чоловіка відмовилася, то й ембріони, на їхню думку, мають успадкувати саме вони.

Позиція Анастасії Кузьменко

Натомість адвокат Анастасії доводить: ембріони – не майно і не можуть переходити у спадок до родичів. Бо містять не лише генетичний матеріал їхнього сина, а й яйцеклітини невістки.

«Суд помилково відніс ембріон до об’єктів цивільних прав на спадщину, дійшовши висновку до включення ембріонів до складу спадщини. Ембріони не є речами, не мають економічної вартості, не можуть бути предметом цивільного обороту. Крім того, використання ембріонів пов’язане з використанням особистих немайнових прав та прав на материнство. Прав, які хоче реалізувати моя клієнтка», – наголосив адвокат Анастасії Кузьменко Владислав Бобух.

«Так не має бути. Жодна жінка не заслуговує на таке, щоб в неї відбирали ще ненароджених дітей. Якщо не апеляція, ми підемо в касацію. Якщо не касація, буде Європейський суд. Я не віддам своїх дітей. Як мені потім далі жити, знаючи, що десь живуть мої діти? Я взагалі не розумію, за яким принципом суддя поділив ембріони, чому якісь діти мають право виховуватись матір'ю, а якісь повинні виховуватись бабусею і дідусем», — наголосила Анастасія.

Клініка, яка зберігає ембріони, може втратити ліцензію

Юрист медичного центру, де зараз під арештом зберігаються ембріони, Роман Погорілець припускає: якщо апеляційний суд таки зобов’яже віддати їх батькам померлого чоловіка — клініка взагалі може втратити ліцензію.

«Рішення суду першої інстанції фактично зобов'язує нас порушити умови договору, порушити ліцензійні умови і фактично призводить до того, що ми як медичний заклад можемо втратити взагалі ліцензію», – сказав він.

Це підтверджує і народна депутатка Оксана Дмитрієва. За її словами, такий прецедент фактично дискредитує правила репродуктивної медицини в Україні.

«Я буду підіймати абсолютно всіх юристів, усі апеляційні суди, абсолютно всіх суддів і розбиратися в цьому випадку. Бо дійсно це неможливо просто. Я розумію, що бабуся та дідусь хочуть онуків, я все це розумію як людина, але є закон. І навіщо ми їх прописуємо? щоб потім їх порушувати і закривати на це очі? Там немає їхнього генетичного матеріалу. Вивезти ембріони в інші країни вони теж за законом не можуть. Навіщо тоді їм ці ембріони, якщо жодна клініка, жоден, можна так сказати, кордон їх не випустить, щоб вони в інших країнах, наприклад, використали сурогатну матір. У мене тоді питання до інстанції, яка дозволила це. З якого розуміння? Для чого? Щоб що? Вся медична спільнота чекає цього рішення. І ми будемо дивитися, яка клініка візьметься за те, щоб використати сурогатну матір. За цим процесом вже ми будемо спостерігати точно», – наголосила Оксана Дмитрієва.

Також юрист Даниїл Попков проаналізував Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство). За його словами, закон не регулює заборону використовувати заморожений біоматеріал, він більше про оплату послуг зі зберігання репродуктивних клітин.