Українські садівники: Влітку можемо залишитися без персиків, груш та абрикосів

Чи буде фруктовий сезон-2026 дефіцитним і чи варто чекати на «золоті» ціни на вітчизняні «солодкі кісточкові»? Переживши суворі морози, які можна порівняти з аномаліями 15-річної давнини, українські сади зіткнулися з новим викликом - надто ранньою та бурхливою весною. Поки на Закарпатті дерева вже цвітуть, садівники Буковини та Вінничини з тривогою стежать за прогнозами: будь-яка мінусова температура найближчими тижнями може обнулити шанси на врожай абрикосів, персиків та черешні. У деяких господарствах наслідки зими вже обчислюються гектарами викорчуваних дерев, які не пережили лютневих температурних гойдалок. Ситуацію ускладнює і те, що південні сади Херсонщини - традиційної житниці ранніх фруктів - пустіють через безперервні обстріли.

Журналістка Коротко про поспілкувалася з фермерами та з'ясувала, які сорти постраждали найбільше, чому «обмороження, несумісні з життям», стали масовим явищем і до якого числа аграрії чекатимуть на заморозки, які здатні залишити нас без літнього врожаю.

Після зим 2008-2010 років груш майже не лишилося

Така холодна зима, як цього року, була лише у 2008-2010 рр. Тоді, згадують садівники, грушевих садів у країні залишились одиниці. Така загроза є і зараз, і не лише для врожаю груш, а й для персиків, абрикосів та інших фруктових дерев.

– Після зими вже втрати є, але поки що вони не катастрофічні, – пояснює Коротко про заступник директора ФГ «МакоСад» Владислав Макаренко. – Дерева померзли, але локально. Можливе суттєве зниження виробництва персика – він найбільше постраждав. Абрикоси також. Знаю про такі випадки і у нас у Чернівецькій області, і у Вінницькій області. Десь дерева цілком замерзли, десь добре перезимували.

Викорчовували гектарами

З черешнею, за словами нашого спікера, справи будуть кращими. Зі сливою також. Але все ще може змінитися.

– Знаєте, чому ми боїмося раннього тепла? Тому що після нього зазвичай настають заморозки, – пояснює Владислав Макаренко. – І ось від них у нас є основні втрати. Хоча й після цієї зими ми викорчовували грушу гектарами – там були обмороження, скажімо так, несумісні із життям дерева. Тільки ми в господарстві з 17 гектарів саду викорчували близько 10% дерев. Але ж у нас не найскладніша ситуація! Ризики для плодових дерев є як від морозу і скільки часу він стояв, так і від вітру.

- Найголовніший чинник – це сніг. Якщо земля взимку була «голою», то пошкодження можуть бути суттєвими, – продовжує наш співрозмовник. – Сонце має значення – якщо вдень чорний стовбур прогрівається, а вночі – мороз, кора розтріскується. Це тотально позначилося на сортах яблук «Гала», певною мірою – на «Голден», «Чемпіон». Минулої зими такі проблеми мали масовий характер. Такі явища особливо часто траплялися у лютому, коли були великі перепади температури.

Вимерзли майже всі абрикоси, персики та черешня

Торік, коли ще у квітні температура опускалася іноді нижче нуля градусів, вимерзло 90% абрикосів та 50% черешні, сильно постраждали і персики.

– Погода дуже мінлива, тож ми всі з тривогою спостерігаємо за таким бурхливим розвитком весни, – зітхає Владислав Макаренко. – Знаємо – мороз повернеться. Десь у Європі зараз уже знову сніг випав. А попередній місяць був теплим, дерево виходить із зимової сплячки та починає дуже швидко розвиватися. І так уже неодноразово було. Як говорили старі люди, на морози треба чекати до Теплого Миколая – 22 травня (за старим календарем). Хоча за статистикою, мороз і у червні може бути.

Закарпаття ризикує залишитись без плодових

Найбільший ризик для майбутнього врожаю, якщо морози випадуть на період цвітіння. На Буковині на нього чекають за кілька тижнів, а от на Закарпатті сади вже цвітуть. Якщо цвітіння повне – 80% урожаю може вижити за морозу до -2. Якщо температура опуститься нижче - швидше за все, 90% цвіту опаде.

– Грань дуже тонка, – зітхає Владислав Макаренко. – Але в нас ще дуже лояльні умови – тому на Буковині стільки є садів. Закарпаття зараз ризикує. У нас передгір'я, і ​​клімат трохи м'якший, гори спрацьовують як бар'єр. Найгірше доводиться садівникам у степових зонах із різко континентальним кліматом.

Тож чи світить нам купувати фрукти цього літа не втридорога, визначать вже найближчим часом весняні заморозки.

До речі

З Херсонської області виїхали фермери – південних фруктів не чекаємо

Фермер Анатолій Полив'яний залишався єдиним за кілька кілометрів до Дніпра на Херсонщині, хто все ще продовжував практично «на нулі» доглядати сад. Поливав і обрізав черешні, абрикоси і персики, яблука - все це під обстрілами, що майже не вщухали. Не хотів кидати сад, який був йому, як дитя. Але – довелося. Тепер мешкає у Хмельницькій області. Фермерством поки що не займається.

– На Херсонщині вже дуже і дуже важка ситуація, – зітхає у розмові з журналісткою Коротко про Анатолій Полив'яний. – Вже кілометрів за 20 від Дніпра неможливо було перебувати. Виїжджав восени і навіть не зміг зібрати весь урожай яблук – надто небезпечно. Кинув, і тепер я тут. Знаю, багато хто тримався минулі роки війни, а зараз виїхали також.