9% доверия ЕС. Членство-Check: как срыв выполнения "плана Качки-Кос" создает новую проблему для Украины

11 грудня 2025 року у Львові відбулося символічне і дуже важливе для України засідання Ради ЄС.

По-перше, Україна тоді отримала перші "бенчмарки" (benchmarks) – тобто критерії, виконання яких є умовою вступу до Євросоюзу.

А по-друге, український уряд і Єврокомісія – у присутності представників усіх держав-членів – узгодили, що треба зробити, щоби відновити довіру до українських реформ.

Останній документ отримав неформальну назву "план Качки-Кос" за прізвищами посадовців, які формально його підписали.

Втім, для ЄС це – значено більше, ніж декларація українського віцепрем’єра.

"Є потреба відновити довіру країн-членів ЄС до України після подій 22 липня (коли Україна підірвала власні антикорупційні реформи – ЄП).

Тому ми домовилися з урядом України, що спільно визначаємо пріоритети і даємо позитивний сигнал країнам-членам.

Україна зобов'язалася виконати все це протягом року", – пояснила логіку появи цього документа єврокомісарка Марта Кос у інтерв’ю ЄП.

Оскільки мотивом появи документа був брак довіри з боку столиць ЄС після української атаки на "антикор", то цей план – сфокусований, він присвячений лише антикорупційним реформам та питанням верховенства права.

Минуло 3 місяці з 12, які уряд відвів собі на виконання всіх 10 пунктів плану.

Але прогрес – майже нульовий.

Не дивно, що одночасно із цим від європейських дипломатів та урядовців дедалі частіше доводиться чути, що з довірою до намірів України проводить реформи задля свого вступу в ЄС – є серйозні проблеми.

Парламент не демонструє готовності працювати.

І навіть уряд, який власноруч взяв зобов’язання, необхідні для відновлення довіри – буксує із їхнім виконанням.

Ми публікуємо перший експертний аналіз виконання "Плану Качки-Кос", який показує, де проблеми є найбільшими, де принаймні є прогрес, і його можливо розвинути.

Київ має показати тут результати якнайшвидше.

Бо на кону – довіра європейських партнерів до наступних обіцянок уряду.

А отже – до засад руху України в ЄС.

Хто рахує та як рахує.

Про те, що виконання так званого "плану Качки-Кос" є одним з критичних питань у відносинах України та ЄС – у тому числі у контексті вступу – добре відомо і в уряді, і у експертному середовищі.

До певної міри парадоксальним є те, що формально цей документ не є частиною вступного процесу, він існує окремо.

Але реально для багатьох столиць саме його виконання є показником того, чи можна говорити про реальний прогрес України у проведенні вступних реформ.

Це пояснювала також єврокомісарка Марта Кос під час візиту до Києва місяць тому.

В інтерв’ю ЄП вона публічно наголосила: головні напрямки рефор, за якими слідкують європейські столиці, зібрані саме у цьому плані.

"Цей документ допомагає вашому уряду з пріоритетами..

Ці 10 пунктів – це перелік того, що дійсно важливо.

І ми очікуємо, що Україна їх виконає", – заявила вона в інтерв’ю ЄП, наголосивши, що Україна сама встановила термін: план розрахований на 2026 рік.

А ще у цьому інтерв’ю Марта Кос повідомила, що знає про "громадський моніторинг" цього плану, і перебуває у контакті з організаціями, які його проводитимуть.

"Для нас важливо дивитися на ситуацію в Україні їхніми очима", – пояснила єврокомісарка.

Ця стаття представляє перші результати моніторингу, що має назву "Членство Check".

Так, це далеко не всі реформи, які потрібна для членства України в ЄС.

Але без цих – жодного реального поступу не буде.

Тому до них – особлива увага.

Моніторинг проводить коаліція з 8 експертних організацій, що системно опікуються євроінтеграцією, питаннями антикорупції та судової реформи, під керівництвом Центру "Нова Європа".

Також учасниками групи є "МЕЖА", "Євро.

Правда", ANTS, DEJURE, Центр політико-правових реформ, Центр протидії корупції та Transparency International Ukraine.

Перш за все, треба пояснити методологію – тобто як ми дійшли висновку про серйозну проблему і як саме ми її вимірювали.

Якщо вам не цікавий опис цих деталей – можете відразу переходити до наступного розділу, щодо результатів.

Наразі консорціум вимірює лише виконання "плану Качки–Кос" українською державою.

Тут ми діємо так само як і ЄС: хоча формально план був схвалений урядом і підписаний віцепрем’єром Тарасом Качкою, для європейців це – план всієї України.

Важить фінальний результат.

А якщо він відсутній, то відповідь на питання про те, хто "налажав" і чому певне зобов’язання України не виконане – Брюссель та інші столиці не цікавить.

Саме таким чином, до слова, оцінюються й інші вступні реформи.

Причому фінальний результат має ключове значення.

Обійтися створенням "робочих груп" та "всеохопних діалогів", які часом лише імітують роботу – не вйиде.

Немає реформи – не буде й високої оцінки.

Звісно, політичний процес теж має значення, тому навіть заяви топ-урядовців про те, що Україна погоджується зробити певну реформу, або ж розробка стратегії реформи - заслуговує на перші бали.

Але за це можна отримати максимум 10% від загального балу.

Розробка та реєстрація проєкту документа у парламенті може дати не більше 20% балів (разом із тією "десяткою", про яку йдеться више).

Далі, якщо проєкти є дійсно добрими, за їхню підготовку до ухвалення (як-то ухвалення закону в першому читанні, правки до другого, отримання експертизи ЄК тощо можна піднятися до 50% балів.

Бо навіть добрий закон або підзаконка важливі тільки тоді, коли вони ухвалені.

За підготовку давати більше половини балів не можна, впевнена коаліція.

І тільки ухвалення закону або втілення реформи дозволяє отримати до 100% балів.

І йдеться не про механічне схвалення.

Рішення має бути якісним і ефективним, тому коаліція аналізує зміст запропонованих реформ.

По-перше, має бути відповідність запропонованої/схваленої реформи цілям плану Качки-Кос.

По-друге, ми робимо реформи не "для Марти Кос", а для практичних змін в Україні, тож обраний варіант втілення змін повинен давати інституційні та практичні результати.

І по-третє, цей трек реформ має значення саме у контексті руху України до вступу в ЄС, тому реформи аналізуються на відповідність Проміжним бенчмаркам кластеру "Основи" (23-24 розділи вступних переговорів).

І якщо ці бенчмарки детальніше розкривають суть певної реформи – то дії влади мають це враховувати.

На завершення опису наголосимо, що оцінка консорціуму може й не співпадати з оцінкою Брюсселя.

Цей консорціум (хоча у дещо відмінному складі) вже мав такий досвід, коли ми робили дослідження "Кандидат Check" щодо виконання Україною кандидатських вимог ЄС.

Наша мета – показати реальний прогрес України, підштовхнути реформи, які гальмують, і наголосити та тих досягненнях, які є, контролюючи, щоби європейська оцінка також була адекватною.

Утім, поки що "підсвічувати" відверто нема чого.

Чверть часу та мізерний поступ.

Всі пункти "Плану Качки-Кос" важливі, але складність втілення та практичний ефект є відмінним.

Наймасштабнішим є пункт №1.

Він навіть у тексті плану забирає найбільше місця, складаючись з 5 великих елементів, тому оцінка цього пункту має найвищу вагу – 20 балів.

Також ми виділяємо 2 пункти – №6 та №9 – які не потребують розробки і ухвалення нових реформ; ці пункти отримали вагу у 5 балів, Решта 7 елементів плану отримали по 10 балів кожен, а отже, сумарна максимальна оцінка – 100 балів.

Визначений також час, протягом якого весь план має бути виконаний.

У документі за підписами Качки і Кос Україна задекларувала прагнення "впровадження заходів (нього плану) протягом року".

І хоча цей пункт сформульований так, що у Києва буде можливість продовжити час, Єврокомісія чекає, що Київ виконає усе за 2026 рік.

Реальність наразі – значно сумніша.

Минуло три повних місяця 2026 року, тобто 25% часу, за який ЄС чекає від нас втілення всього плану.

Та наразі експертна оцінка дає Україні за виконання цього плану лише 9 балів зі 100, тобто менше навіть за навіть за 10%.

За деякими пунктами маємо нулі або ж 0,5 (наприклад коли пункт складається з 2 елементів, і лише за одним з них є прогрес, та й той – мінімальний).

Тут і далі – інфографіка консорціуму "Членство Check".

Цей результат – далекий від нормального.

А тривале збереження такої динаміки означатиме повний провал плану.

Про це сумно писати, але такою є реальність.

Наразі, є лише 2 пункти плану з 10, за якими Україна досягла хоча б 20% виконання, тобто рівня на кшталт "законопроєкт зареєстрований" – це п.

6 та 8.

Причому за останнім навіть ця оцінка є дещо натягнутою.

Адже законопроєкт щодо декларацій про доброчесність суддів не враховує пряму вимогу плану Качки Кос – він не поширюється на суддів Верховного суду.

З пунктом 6 (призначення членів КС та ВРП, які пройшли міжнародну перевірку) – простіше, бо це той елемент плану, де жодних реформ ухвалювати не треба, Україна просто має виконати те, що зобов’язалася.

Натомість аж 4 пункти плану є явними аутсайдерами.

Два з них демонструють провал реформи прокуратури, про який ЄК та експерти казали ще торік (див.

статтю "Прокуратура проти Європи").

Та попри ці попередження, Київ наразі не дає жодних сигналів про те, що він це почув європейських партнерів.

Лишається додати, що за європейським підходом прокуратура є частиною інфраструктури правосуддя, тому "прокурорські" вимоги увійшли до цього плану.

Отже, за п.3 (перегляд процедури відбору і звільнення прокурора) Україна має категорично низьку оцінку – 0 балів та позначку "прогрес виконання відсутній".

За п.4 (вимога поновити відбір прокурорів для призначення і переведення на вагомі посади) формально є хоча б якісь дії та дискусії, тож тут Україна має 0,5 балів з 10.

Причому ця реформа має особливу вагу, адже йдеться про відновлення "антиреформи" 22 липня 2025 року, коли ВР проголосувала, а президент відразу підписав закон про відкат антикорупційних змін та про авторитарні зміни у роботі прокуратури.

І якщо "антикор" зрештою довелося відновити, то про прокуратуру влада "забула" і досі не демонструє наміру вирішувати проблему.

Ще два пункти з украй низькими оцінками по 5% балів – це п.2 (інструмент судових експертиз для НАБУ) та п.10 (розвиток систем внутрішнього антикорупційного контролю).

Годі й говорити, що ці елементи є лакмусовим папірцем для партнерів – але Київ не має помітного прогресу у їх виконанні.

Ще три елементи можна було би назвати "середнячками" за результатом, адже там зараз є 10% балів – тобто навіть трохи більше за середню оцінку.

Але чи можна називати "середнячком" ту сферу, де немає відчутних результатів?.

Адже 10% – це рівень, коли є лише принципові / просунуті ідеї щодо того, як виконувати пункт плану або заяви топів , але немає навіть офіційних проєктів рішення.

Таким є, наприклад, п.1 про комплексну зміну КПК.

Тут є заяви (наприклад, віцепрем’єра Качки) про намір Києва виконати цей пункт і ніби є перші драфти законопроєкту, але документ не передали навіть не голосування уряду.

Таким є п.5 про реформу ДБР.

Заяви про ї необхідність є, а документів – немаж.

Та сама історія – з п.7 про залучення міжнародників до відбору кандидатів до ВККС.

Окрема історія із затвердженням Антикорупційної стратегії та плану її виконання.

Це – не реформа як така, це просто стратегічний огляд ситуації.

Але й ці дії на початковому етапі.

Що з цим робити?.

Ситуація, яка склалася – украй тривожна.

Так, у Києві можуть зауважити, що парламент нині не дуже функціональний.

Але це пояснення не працює.

По-перше, для ЄС принципово неважливо, хто саме гальмує втілення змін.

Або Україна виконує свої зобов’язання, або ні.

Адже до ЄС вступає не Верховна рада, уряд тощо, а уся держава.

По-друге, не усюди йдеться про гальмування саме парламенту, часто немає навть проєктів законів.

По-третє, нарратив про "непрацюючий парламент" взагалі є дуже небезпечним.

Бо якщо парламент неспроможний ухвалювати закон, то як можна говорити про рух до вступу в ЄС? Адже на цьому шляху треба ухвалювати сотні законів.

І якщо Україна на це нездатна, то про який вступ може йтися?.

Тому Україна – від уряду до парламенту та президента – повинна нарешті зробити все, щоби довести ЄС свою спроможність проводити фундаментальні реформи і відновити цю роботу.

Прогрес за "Планом Качки-Кос" дає ідеальний інструмент для цього.

Автор: Сергій Сидоренко.

Автори дослідження – коаліція "Членство Check".