Таємна стратегія Китаю: як Пекін давно готувався до війни на Близькому Сході

Як Китай підготувався до війни?

Комуністична партія Китаю, що править країною, розглядає промисловість як основу національної безпеки. Водночас країна зробила ставку на розвиток власного виробництва, зміцнюючи контроль над ресурсами та ланцюгами постачання, пише The New York Times.

Ми бачимо більш жорстку промислову політику зверху, більше керівництва з боку центрального уряду щодо розвитку стратегічних секторів, які Китай вважає необхідними для того, щоб не залежати від західних держав,
– пояснює директор Азійського глобального інституту при Університеті Гонконгу Хейвай Тан.

Відповідно до цієї політики Китай значно наростив стратегічні запаси нафти.

До того ж в країні активно почали розвивати відновлювану енергетику:

• сонячну;
• вітрову;
• та гідроенергетику.

Розвиток відновлюваної енергетики йде настільки швидко, що попит на нафтопродукти, дизель і бензин почав знижуватися.

І хоча Китай, за офіційними даними, у 2025 році наростив імпорт нафти на 4,4%, а споживання на 3,6%, аналітики вважають, що пік потреби у нафті країна вже досягнула.

Разом з тим країна активно використовує сучасні технології, щоб зменшити залежність від імпортної сировини для своєї промисловості.

• Ще 10 років тому Китай був найбільшим ринком автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. Сьогодні ж він лідирує за ринком електромобілів.

• Раніше країна була найбільшим імпортером нафтохімії для виробництва пластмас, металевих і гумових компонентів. Наразі ж дедалі частіше використовує власне вугілля для виготовлення хімічних речовин.

Експерти говорять, що вирішальну роль у стратегії Китаю відіграли державне планування та інвестиції.

На тлі того, що Ормузька протока, ключовий маршрут для постачання нафти до Азії, залишається фактично закритою, Китай наразі демонструє більшу стійкість, ніж більшість інших країн,
– резюмує видання.

Зауважте! Переломним моментом, який змусив Китай розвивати власні ресурси та можливості стало перше президентство Трампа. Тоді американський лідер розпочав економічне протистояння з Китаєм, яке переросло у торгівельну та технологічну війну. Це викликало занепокоєння в Пекіні і змусило розвивати самодостатність.

Як Китай розвиває використання вугілля?

Також Китай удосконалив використання вугілля для виробництва нафтохімії. Це давня технологія, яка ще під час Другої світової війни застосовувалася в Німеччині.

Вона практично не поширена за межами країни. Водночас технологія дозволяє перетворювати вугілля на безліч хімічної продукції – від пластикових пакетів до тканин, пише Reuters..Це дає Пекіну альтернативу нафті для забезпечення потреб промисловості.

У підсумку, поки по всьому світу країни страждають від перебоїв з постачанням нафти і високих цін, китайські компанії заробляють:

• Акції Ningxia Baofeng Energy, яка щорічно виробляє мільйони тонн нафтохімії з вугілля, зросли приблизно на 30% з кінця лютого.
• Компанія найбільшого виробника вугілля в Китаї Shenhua Energy подорожчала за цей час на 15%.

Наразі саме використання вугілля допомагає Китаю стримувати наслідки дефіциту нафти й газу та зростання цін.

Зауважте! Китай виробляє третину азотних добрив у світі, причому 80% із них – саме з використанням вугілля. Томі від початку війни на Близькому Сході світові ціни, наприклад, таке добриво як карбамід зросли більш ніж на 40%, а у Китаї ціни залишаються менш ніж удвічі нижчими.

Як війна в Ірані вплинула на світові енергоринки?

• Після початку війни в Ірані енергетичні ринки світу миттєво відреагували різким стрибком цін. Найбільше це відчули нафтові котирування: через перебої з судноплавством в Ормузькій протоці, яка є одним із ключових шляхів постачання нафти та газу, вартість енергоносія почала стрімко зростати.

• Паралельно подорожчання торкнулося і газового ринку Європи. Ціни на газ підскочили приблизно на 70% від початку конфлікту.

• Це, своєю чергою, спричинило зростання попиту на вугілля та відповідне підвищення його вартості. Так, лише за один понеділок, 9 березня ціни на вугілля підскочили на 9,3% і сягнули близько 150 доларів.