Україна не має проґавити момент: РФ обрала моделі НРК й почала їх масштабувати

Як розповів засновник школи НРК 3-го армійського корпусу Віктор Павлов в інтерв’ю Фокусу, за даними розвідки, у 2025 році РФ обрала кілька типів роботизованих систем і готується масштабувати їх у серійних обсягах.

За його словами, попри те, що Україна випереджає противника в інноваціях і швидкості впровадження нових рішень, Росія має іншу сильну сторону — централізованість. Після вибору конкретних моделей там швидко запускається виробництво. Зокрема, підприємствам ставлять чіткі плани, а далі формується доктрина застосування і проводиться масове навчання підрозділів. У результаті технології, які спочатку впроваджуються із запізненням, згодом використовуються у значно більших масштабах.

Водночас Україна, за оцінкою Павлова, стикається з хронічною проблемою — нестачею ресурсів і системності. Загалом наші розробники здатні швидко створювати ефективні рішення та адаптувати їх до фронту, однак масове виробництво часто гальмується через відсутність стабільного фінансування або довгострокових контрактів.

Показовим прикладом експерт називає дрони на оптоволокні. Спочатку цю технологію активно почала застосовувати саме Росія, тоді як в Україні до неї ставилися скептично. Зараз попит на такі рішення різко зріс, і це призвело до дефіциту і суттєвого подорожчання оптоволокна — фактично за нього вже конкурують закупівельники з обох сторін, зокрема на китайському ринку.

Україна — світовий лідер НРК, але ризикує втратити перевагу через бюрократію

Попри це, Україна наразі залишається одним із світових лідерів у сфері НРК. Проте, як зауважує Павлов, противник активно переймає успішні практики, адаптує їх і швидко масштабує. У довгостроковій перспективі це може нівелювати нинішню перевагу.

"Зараз у Китаї фактично триває боротьба за оптоволокно — хто швидше приїде і викупить його: наші чи противник із чемоданами грошей. І вони це вже масштабують. Якщо ж говорити загалом, то ми зараз дійсно є лідерами у світі за НРК. Але у них доволі розвинуті болотоходи та інша прохідна техніка, адже є різні типи місцевості, де це активно використовується. Також у них сильне танкобудування і подібні напрями, тому рішення підглядаються з різних сторін: ми зробили це швидше, а вони побачили, що працює, і почали адаптувати під себе", — пояснив офіцер.

Крім того, він звернув увагу на те, що ефективність НРК вже доведена практикою — щомісяця вони виконують тисячі бойових і логістичних місій, перевозять сотні тонн вантажів та беруть участь в евакуації поранених. Водночас на рівні управлінських рішень досі тривають дискусії щодо доцільності їх використання, а частина підрозділів змушена покладатися на волонтерські закупівлі.

На думку експерта, проблема полягає не лише у фінансах, а передусім у визначенні пріоритетів. За наявності політичної волі ресурси для розвитку цього напряму можна знайти, адже їх обсяг не є критичним у порівнянні з іншими витратами.

"Звісно, все впирається в ресурси. Але я переконаний: якщо правильно розставити пріоритети, їх можна знайти, і ці обсяги не є такими вже великими порівняно з іншими витратами — принаймні достатніми, щоб закуповувати дрони доти, поки не з’являться додаткові ресурси або остаточно не зникнуть сумніви щодо їхньої необхідності", — сказав він.

Нагадаємо, як розповідав співзасновник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман, наразі Україна виробляє лише близько трьох крилатих ракет "Фламінго" на добу через обмеження у виробничих потужностях. Водночас після переходу на власні двигуни темпи випуску планують наростити.

Крім того, як розповідав економіст Анатолій Амелін, попри війну Україна суттєво наростила виробництво озброєння — у 2025 році його обсяг сягнув близько 12 млрд доларів, і це дозволило країні піднятися до топ-15 світових виробників. За його словами, ключову роль у цьому відіграло масштабування випуску дронів, САУ та ракет, зокрема "Фламінго",