Воюють на "папері": бійці перебували в тилу та віддавали зарплату командиру, — Решетилова

Як розповіла військова омбудсменка Олега Решетилова в інтерв’ю виданню "РБК-Україна", такі факти вже зафіксовані й передані до правоохоронних органів. За її словами, скарги на грошове забезпечення у війську мають різний характер.

Частина проблем пов’язана з технічними помилками або неточностями в документах, через що військовослужбовці можуть тимчасово втрачати виплати. Також трапляються випадки, коли людина перебуває у статусі СЗЧ і навіть не усвідомлює, що саме це є причиною припинення нарахувань. Окремо стоїть питання бойових доплат: через несвоєчасне подання інформації військові іноді не отримують належних коштів у визначені терміни.

Разом із тим омбудсменка підкреслює, що ключова проблема — це загальний рівень грошового забезпечення. Ситуація, коли військовослужбовець у тилу отримує менше, ніж працівник цивільної сфери, виглядає несправедливою і демотивуючою. Водночас можливість перегляду виплат безпосередньо залежить від фінансових ресурсів держави та обсягів міжнародної допомоги. Зокрема, у Європейському Союзі досі тривають дискусії щодо виділення Україні значного пакета фінансування, частина якого передбачена саме на забезпечення військових.

Крім того, Решетилова наголосила, що Україна фактично виконує роль безпекового щита для Європи, тому підтримка армії має розглядатися як внесок у спільну безпеку. Втім, поки рішення партнерів залишаються у підвішеному стані, питання стабільності виплат залишається відкритим.

Паралельно держава намагається вирішити проблему і на внутрішньому рівні. За словами омбудсменки, команда міністра оборони готує аудит використання людських ресурсів у війську — перевірку того, хто, де і наскільки ефективно виконує свої обов’язки. Очікується, що це дозволить оптимізувати систему та зменшити непродуктивні витрати.

Окрему увагу вона звернула на проблему неякісної мобілізації. Йдеться про випадки, коли до війська потрапляють люди з правом на відстрочку або серйозними проблемами зі здоров’ям. У таких ситуаціях держава витрачає ресурси на забезпечення військовослужбовця, а командування — час на подальше оформлення його звільнення, що в умовах війни є суттєвим навантаженням на систему.

Найбільш резонансною, за словами Решетилової, є схема, коли військові фактично не перебувають на передовій, але продовжують числитися там за документами. У таких випадках вони можуть передавати свої зарплатні картки керівництву, тоді як самі залишаються в тилу. Відомо про ситуації, коли подібні зловживання мали місце на рівні цілих підрозділів. Вона підкреслила, що це є кримінальним правопорушенням, і наголосила: до боротьби з такими схемами вже залучені як правоохоронні органи, так і Генеральний штаб.

"Військовослужбовець, де б він не проходив службу, має бути готовий рано чи пізно опинитися на лінії бойового зіткнення. Якщо ти служиш у війську, яке б завдання не виконував, ти мусиш бути готовим виконувати і завдання в зоні бойових дій. І це не означає автоматичну загибель чи поранення, абсолютно ні", — пояснила вона.

З цією метою для новобранців впроваджено адаптаційні курси, які охоплюють базову інформацію про структуру армії, права військових та психологічну готовність до служби. Із вересня 2025 року такі програми масштабовані на всі навчальні центри за підтримки Генерального штабу.

Водночас, як підсумувала Решетилова, ризики для військових актуальні не лише безпосередньо на фронті, а й на всій території України та навіть за її межами, де перебувають українські контингенти.

"Саме тому держава має для військовослужбовців і для їхніх сімей спеціальні соціальні і правові гарантії. І саме тому суспільство має особливо поважати службу військових, тому що це робота з підвищеним ризиком", — сказала посадовиця.

Також в цьому інтерв’ю військова омбудсменка Ольга Решетилова повідомила про виявлення в одній із військових частин значної кількості мобілізованих, які можуть бути непридатними до служби за станом здоров’я. Йдеться орієнтовно про майже дві тисячі осіб, і наразі щодо цього триває відповідна перевірка.

Раніше заступник військового омбудсмена Руслан Циганков зазначав, що у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля" зафіксовані порушення прав військовослужбовців та проблеми з медичним забезпеченням. Хоча кількість скарг у відсотковому відношенні не перевищує середньоармійські показники, саме цей підрозділ наразі перебуває під посиленим контролем.