"200 000 мішків для тіл", або Уроки виживання. Про що кричали українські військові у Капітолії

Поява українських військових у зазвичай спокійних коридорах Капітолія порушила звичний ритм людей, які неквапом переходять із кабінету в кабінет із документами. Захисники приїхали сюди жорстко говорити про уроки і потреби війни. "Америці дійсно краще навчитися зараз, ніж потім отримати 200 000 мішків для тіл", – обережно озвучив LIGA.net один з організаторів зустрічі.

Які неочевидні уроки повномасштабної війни привезли до Вашингтона бійці ЗСУ та на що передусім зараз потрібно звернути увагу українським виробникам та інвесторам – пояснює LIGA.net.

Урок перший: 5% людей дають 80% результату

"Ми становили лише 5% особового складу бригади, але завдавали 80% ураження важкій техніці", – каже заступник командира 429 окремого батальйону безпілотних систем "Ахіллес" Олесь Маляревич.

Російсько-українська війна створила формулу "200 на 6": шість українських штурмовиків працюють під прикриттям двохсот фахівців – операторів дронів, артилеристів, зв’язківців, інженерів, айтівців.

На одного бійця тепер припадає вісім людей підтримки. Це ламає звичайний американський стандарт "1:4", наголошує Маляревич.

Піхота більше не є головною силою. Вирішує не кількість, а точність і швидкість. Тому будь-яке планування тепер починається з дронів, антен і даних – а не з колони солдатів на карті.

Урок другий: дрони як ліки проти кадрового голоду

Дрони – це засіб, який допомагає захистити людей, яких завжди не вистачає, і зменшити їх кількість на полі, наголошують представники українських підрозділів.

"Щоб підготувати ефективного піхотинця, потрібні час і гроші. У нас немає ні того, ні іншого. Масштабування дронів – це шлях вирішення кадрової кризи", – зізнається Маляревич.

Перрі Бойл, голова Mids Industries, який роками інвестує в українські технології, підхопив цю думку і нагадав присутнім, що за пультом дрона сьогодні може сидіти вчорашній бариста чи еколог, який ще два роки тому вважав росіян друзями. "Вони не мають вибору. Це геноцидна війна на знищення культури. Те, що США та Європа не дають ресурсів для перемоги, на мій погляд, – ганебно", – відрізав інвестор.

Конгресмен-республіканець Пат Гарріган, який пройшов шлях від бігу пагорбами з гвинтівкою M-16 до залів Капітолія, розповів, що колеги не одразу зрозуміли його, коли він намагався донести важливість впровадження нових технологій.

Коли я рік тому повторював "дрони, дрони, дрони", на мене дивилися, як на божевільного, – каже він. – Потім сталася операція "Павутина", де ваші хлопці дронами за $120 000 спалили російські бомбардувальники на $7 млрд. І всі раптом прокинулись".

Як зізнається американець, його головний біль – пріоритети. З $150 млрд загальної допомоги, яку США виділили Україні за час великої війни, та з власного оборонного бюджету Пентагону у $860 млрд на малі дрони (SUAS) спрямували лише $2,5 млрд.

"Це сигнал, де зараз перебуває американський народ. У нашому інформаційному просторі зараз домінують ціни на бензин. Новини забиті повідомленнями про те, що в черзі на перевірку в аеропорту довелося простояти зайві 20 хвилин", – обурюється законодавець.

Саме тому, за його словами, один з українських командирів бригади дронів зараз на Близькому Сході допомагає американському уряду "не втрачати солдатів від іранських дронів, замість того, щоб бути тут".

Урок третій: тактика Павлова на полі бою та цінність життя

Ключове, що намагалися донести до американців: найважливіше – це цінність життя бійців.

Керівник групи планування та застосування БпЛА 12 бригади спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України Олександр (Абрек) Чорний розповідає: "Ми можемо діставати тіла загиблих по півтора місяця з "зон смерті", через водні переправи під вогнем трьох полків ворога. І ми це зробимо". На іншому боці – росіяни, які міняють 100 життів на клаптик землі.

Українці розповіли, як за один день взяли 24 полонених без жодної втрати завдяки методичному вогневому "дресируванню".

Я кажу офіцерам: дресируйте росіян, – каже перший заступник командира цієї самої бригади підполковник Лев Пашко. – Артилерія має працювати зранку до вечора, щоб вони були видресирувані: як тільки рух – відкривається вогонь. Це ламає їх методично".

Але ця ефективність має ціну – швидкість. Час від виявлення цілі розвідувальним дроном до атаки FPV-дроном сьогодні становить від 30 до 90 секунд.

"Ви більше не можете перебувати на відкритому просторі навіть дві хвилини. Старі процедури зачистки ліній більше не працюють", – попереджають бійці американських офіцерів.

Урок четвертий: війна за $2000 проти системи за $15 мільйонів

"Радарна система в США коштує від $5 млн до $15 млн. Скільки коштують ваші системи виявлення та перехоплення?", – запитали в українців.

"Якщо ми говоримо про системи аналогового перехоплення – $2000", – відповіли вони.

Нинішній підхід Пентагону – роками "шліфувати" сертифікацію одного наддорогого радара. Альтернатива українців – буквально "на коліні" збирати рішення, які одразу бачать і глушать російські апарати.

Ми можемо вгатити $175 млн у літак, як-от A350 чи F-35, але його спалить дрон за $1000, який просто "приземлиться" на нього в аеропорту Даллеса (Вашингтон). У нас немає захисту від цієї загрози, а в українців – є", – констатує конгресмен Гарріган.

Сьогодні інвестиційний пріоритет остаточно зміщується на масові розхідники. Як зауважив у розмові з LIGA.net один з американських посадовців: "Ласкаво просимо в соціалізм" – маючи на увазі неповоротку американську систему з її роздутою та дорогою бюрократією.

Перемога тепер розробками, які можуть гнучко і швидко – буквально за тижні – оновлюватись, наголошує він. На фронті все змінюється настільки динамічно, що "процедури зачищення, якими користувалися ще два роки тому, сьогодні більше не працюють".

Урок п'ятий: як використовувати НРК

Ще один міф, який українці розвіяли в Капітолії, – це повна заміна піхоти роботами. На запитання LIGA.net, чи можливо максимально замінити піхоту наземними роботизованими платформами, Лев Пашко відповідає категорично: "Неможливо".

Головною перешкодою для цього, хай як логічно це звучить, є Росія. "Піхотинець не має просто бути номінально присутнім на позиції. Якщо ми його туди відправляємо, він повинен виконувати конкретні завдання", – каже підполковник.

Сьогодні до піхоти – чи це окрема позиція, чи група – є чіткі вимоги. Якщо підрозділ ефективний, він має діяти активно. Коли російські окупанти заходять у зону, де ця група може працювати, командування створює умови – і піхота виходить, щоб знищити ворога, відбити позиції і так далі.

НРК на українському полі бою виконує таку собі роль "чорнороба", який бере на себе найнебезпечнішу роботу:

• Логістика та мінування. Доставляння БК на позиції, куди не може доїхати жодне авто.

• Евакуація. Вивезення поранених під щільним вогнем.

• Камікадзе. Наземні платформи, що підривають ворожі опорники.

Впевнений, ми ще не все знаємо про те, як правильно застосовувати наземні роботизовані комплекси. Але, в підсумку, все вирішує піхота", – підсумовує військовий.

Водночас використання НРК для доставляння на передову і евакуації допомагає суттєво зменшити втрати серед військових. Люди не ризикують на задачах, які може виконати техніка.

Ще одна ключова концепція, яку українські військові представили в Капітолії, – необхідність створення цілісного "технологічного пакета" для захисту позицій. На запитання LIGA.net про те, якими саме засобами потрібно забезпечити кожні 10 кілометрів фронту, щоб ефективно стримувати та відкидати ворога, начальник штабу 12-ї бригади каже: "Головне – системний підхід".

Основною умовою ефективності такої системи є безперервність та координація всіх засобів. "Ми закриваємо небо над нашими позиціями: FPV-дрони відпрацьовують перші 20 км, далі працюють важкі бомбери, які знищують усе в тилу, і все це супроводжується постійним моніторингом", – пояснює лейтенант.

Сьогодні до такого пакета висувають конкретні технічні вимоги, що містять оптичні сенсори для контрбатарейної боротьби, візуальні камери та радари для виявлення БпЛА, а також системи РЕБ для їхнього придушення.

Окремим важливим елементом є боротьба з оптичними дронами ворога за допомогою аналогового відеоперехоплення та додаткових радарів ближньої дії. Уся ця технологічна лінія працює як єдиний механізм, де отриману інформацію миттєво вивчають, координують та передають безпосередньо на бойові розрахунки для ухвалення рішень та ураження цілей.

Урок шостий: будувати горизонтальні зв'язки

Ще одним фундаментальним зламом, про який українські військові розповіли в Капітолії, став перехід до горизонтальної системи управління. Війна, де панують дрони, вимагає миттєвих рішень, тому армія змушена ставати гнучкішою.

"Рішення, які в попередніх війнах приймали генерали, тепер приймають сержанти та лейтенанти", – каже Абрек.

Офіцери пояснили американцям, що саме ця здатність до децентралізації та передання відповідальності на рівень "поля" є ключовою перевагою України в сучасній повномасштабній війні.

Мільйон дронів замість "соціалізму"

Пет Гарріган, маючи досвід у великому виробництві, наголосив: Америці потрібна база для випуску 1 мільйона дронів на рік. Не тому, що стільки потрібно просто зараз, а тому, що "легше перейти з мільйона на двадцять, ніж з нуля на мільйон".

Перрі Бойл погоджується із цим, але водночас додає, що Україна "дуже погано вміє продавати свою історію".

"У американських медіа Україну подають не дуже добре. Вони не розуміють масштаб і значення найбільшої країни Європи. Мені якось один адмірал сказав, що це "маленька країна у Східній Європі". Це питання освіти, і його треба порушувати. Україні потрібне окреме Міністерство комунікацій, щоб вибити це з голів американців", – переконаний інвестор.

Висновки

Ця зустріч у Капітолії – про момент, коли стара логіка війни перестала працювати. Раніше перевагу купували грошима: хто мав дорожчу техніку – той вигравав. Тепер перемагає той, хто швидше адаптується і може масштабувати прості рішення.

Для тих, хто ухвалює рішення – у політиці, бізнесі чи інвестиціях, – це означає одне: треба переглядати свої підходи вже зараз.

Що потрібно перестати робити

Сьогодні важливо не лише, у що ви інвестуєте, а й від чого відмовляєтесь.

Перше – не вкладатися в "голе залізо". Будь-яка техніка без захисту від дронів (FPV, скиди) швидко перетворюється на мішень. Її не просто знищують – вона не встигає окупитися.

Друге – забути про закриті системи. Якщо техніку не можна перепрошити "в полі" за години – вона програє.

Третє – не рахувати силу "за стволами". Кількість техніки більше нічого не гарантує. Якщо у вас менше сенсорів і гірша розвідка – ви програєте в перші ж дні.

Як тепер виглядає економіка війни

Ринок уже змінюється:

• Сегмент дешевих рішень (дрони, РЕБ, прості ракети) швидко росте.

• Дорогі системи – навпаки втрачають частку, бо їх легше знищити.

Головне правило: Якщо ви витрачаєте ракету за $2 млн, щоб збити дрон за $20 000 – ви програєте. Саме тому всі шукають рішення, де "постріл" майже нічого не коштує: лазери, мікрохвилі, антидрон-дрони, дешева РЕБ.

Ще одна зміна – швидкість. П’ятирічні контракти більше не працюють. Світ переходить на цикл у кілька місяців.

Якщо компанія не може працювати в такому темпі – вона випадає з ринку.

Що робити прямо зараз

Інвесторам. Виходити з довгих і повільних проєктів без швидкого результату. Дивитися в бік стартапів повільного призначення – тих, що можуть швидко адаптувати цивільні технології під війну.

Політикам. Прибрати бар’єри між ідеєю і тестуванням. Створювати умови, де нові рішення можна перевірити максимально швидко.

Виробникам. Перестати робити складні, "унікальні" системи, які неможливо швидко відремонтувати. Переходити до модульності: щоб техніку можна було полагодити або оновити просто в бліндажі.

Україна тестує ці зміни в реальному часі. Головна цінність – навіть не техніка, а дані: що реально працює, що не працює, як поводиться техніка під РЕБ.

Найефективніший формат роботи – спільні R&D. Коли інженер і військовий працюють разом і одразу перевіряють рішення на практиці. Так будь-яка розробка може пройти випробування на полі бою за тижні – це важливіше за будь-які сертифікати.

Світ більше не ділиться на сильні й слабкі армії. Він ділиться на швидкі й повільні. Українці це вже зрозуміли – і показали в Капітолії.