Artemis II: яка небезпека чекає астронавтів і коли NASA знову полетить на Місяць

Три дні польоту до Землі залишилося астронавтам місії «Артеміда-2». Що ще належить зробити екіпажу в космосі і чому останні дні найнебезпечніші у всій подорожі — читайте в Коротко про.

Сніговик на Місяці і кратер на честь дружини

Увечері та вночі 6 квітня екіпаж «Артеміди II» встановив історичний рекорд, віддалившись від Землі на 406 764 км. Це перевищило досягнення місії «Аполлон-13» у 1970 році приблизно на 6,6 тис. км.

Команда «Оріона» завершила шестигодинний обліт Місяця. Коли астронавти пролітали над зворотним боком Місяця в капсулі «Оріон», вони повідомили, що побачили вражаючі геометричні візерунки, звивисті утворення, які вони назвали «завитушками», і несподівані відтінки зеленого і коричневого на місячній місцевості.

Зворотний бік Місяця виглядає зовсім інакше, ніж звичний ближній бік: він вкритий численними кратерами — астронавти помітили на місячній поверхні зовсім нещодавно утворені кратери, які виділяються, як крихітні отвори в абажурі, повідомила Крістіна Кох диспетчерській NASA.

«Усі ці яскраві, нові кратери, деякі з них зовсім крихітні, більшість доволі маленькі, але є кілька таких, які справді виділяються, і виглядають вони як абажур із крихітними шпильковими отворами, крізь які просвічує світло», — сказала вона.

Космонавти повідомили Центру управління польотами, що бачили «острів місцевості, повністю оточений темрявою».

«На півночі є дуже гарний подвійний кратер. Він виглядає так, ніби там просто сидить сніговик», — розповів Гловер.

Був і дуже зворушливий момент місії: астронавти «Артеміда-2» запропонували назвати один із кратерів на зворотному боці Місяця — «Керролл» — на пам’ять про дружину командира місії Ріда Вайзмена, яка померла від раку у 2020 році. Астронавти в цей момент не стримували сліз і обійнялися в невагомості. Остаточне рішення щодо назви ухвалюватиме Міжнародний астрономічний союз.

«Артеміда-2»: що будуть робити астронавти наприкінці подорожі

8 день польоту, 8 квітня

Важкий день для команди — доведеться багато попрацювати. Майже весь день астронавти будуть тренуватися у діях у разі аварійного підвищення радіації.

Екіпаж буде використовувати запаси і обладнання «Оріона», щоб будувати укриття на випадок необхідності. Із підручних засобів, наприклад ліжок, будуть встановлювати додаткові стінки, які в теорії мають зменшити опромінення. Радіація буде постійною проблемою для людей у далекому космосі, тому в «Артеміді-2» ведеться великий збір даних про рівні радіації всередині «Оріона».

Наприкінці дня екіпаж буде тренуватися у ручному керуванні своїм кораблем «Оріоном», виконуючи різні завдання з керування космічним апаратом: переведуть апарат у положення хвостом до Сонця і виконають маневри з орієнтації, порівнюючи режими керування орієнтацією з шістьма і трьома ступенями свободи. Коротше, будуть крутити-вертіти свій кораблик, як циган Сонце.

9 день польоту, 9 квітня

Останній повний день перебування Artemis II у космосі почнеться з підготовки до повернення на Землю. Екіпаж буде повторювати процедури входу в атмосферу і приводнення.

Також більшу частину доби займуть тренування з перевірки підгонки компресійної білизни для людей з ортостатичною непереносимістю. Ортостатична непереносимість, яка може викликати такі симптоми, як запаморочення і слабкість при вставанні, — це можливий симптом для астронавтів після повернення на Землю, коли їхньому організму доведеться знову адаптуватися до впливу гравітації на кровопостачання. Компресійна білизна, яку одягають під скафандри, може допомогти.

10 день польоту, 10 квітня

Повернення додому. Фінальний коригувальний маневр забезпечить напрям руху «Оріона» до приводнення, після чого екіпаж поверне свою кабіну в початкове положення — з прибраним обладнанням і встановленими сидіннями — і знову одягне скафандри.

«Артеміда-2»: головна небезпека місії — посадка на Землю

На зворотний шлях піде чотири дні. Цей останній етап місії — один із найризикованіших.

Для заключного маневру посадкова капсула з екіпажем відокремиться від решти космічного корабля. Вона розвернеться так, щоб її теплозахисний екран міг прийняти на себе основний удар і захистити екіпаж від високих температур, що виникають під час входу в атмосферу.

Капсула пронесеться крізь атмосферу Землі зі швидкістю близько 40 000 км на годину, витримуючи температуру близько 2700°C — це всього вдвічі менше, ніж температура поверхні Сонця.

Усі переживають за те, як за таких температур і тертя поводитиметься теплозахисний екран. Під час першої безпілотної місії «Артеміди-1» він був сильно пошкоджений. Інженери вважають, що тепер вирішили цю проблему, скоригувавши кут входу в атмосферу.

Після входу в атмосферу будуть випущені парашути для уповільнення руху. Астронавти здійснять м’яке приводнення в Тихому океані біля узбережжя Каліфорнії, де їх чекатиме команда рятувальників.

Капсула може опуститися як у звичайному положенні, так і догори дном, або ж лягти на бік. Під час посадки будуть випущені яскраво-помаранчеві подушки безпеки — вони наповняться повітрям і допоможуть модулю зайняти вертикальне положення, щоб екіпаж міг безпечно вийти.

Що далі: коли полетять «Артеміда-3», «Артеміда-4» і «Артеміда-5»

Графік наступних місій уже щільно розписаний і ущільнений. Багато хто вважає, що NASA раптом так прискорилося, тому що Китай заявив, що до 2030 року висадить на Місяць свого космонавта. Тут програти США не хоче.

«Артеміда-3» полетить уже у 2027 році. Не до Місяця. Третя місія буде літати на орбіті навколо Землі, астронавти будуть відпрацьовувати всі варіанти стикувань і розстикувань космічних кораблів, імітуючи посадку на Місяць.

«Артеміда-4» запланована на початок 2028 року. Це ключова місія з посадкою на Місяць.

«Артеміда-5» — кінець 2028 року. Посадка на Місяць і початок будівництва місячної бази. Чи встигне NASA витримати такий щільний графік — велике питання.

2030 — за планом підлетять товариші з Китаю. Почнеться нове життя на Місяці.