Місто-прихисток: як Харків допомагає евакуйованим облаштувати життя

Біль, розпач, розгубленість та тривога за майбутнє — саме з такими відчуттями стикаються внутрішньо переміщені особи (ВПО). Люди, що покидають свої будинки, роботу та звичний уклад життя, потребують всебічної допомоги. Харків’яни, які продовжують жити у рідному місті попри обстріли та інші виклики, охоче допомагають тим, хто опинився у скрутнішому становищі.

Харків стає справжнім прихистком для переселенців з області та населених пунктів сусідніх регіонів. Допомогу організовують як силами місцевої влади, так і зусиллями всіх небайдужих жителів міста.

Евакуація з Куп’янська та інших напрямів

Російські війська атакують Куп’янський напрямок від початку повномасштабного вторгнення. Захоплення міста дало б ворогу доступ до стратегічно важливого залізничного вузла. Восени 2022 року Сили оборони витіснили російські сили з Куп’янщини, проте місто і прилеглі села продовжували перебувати під постійними обстрілами. Наприкінці 2024 року ворог знову наблизився до міста, прорвали оборону та майже захопили Куп’янськ. Сили оборони провели успішну операцію в результаті якої контроль над місто фактично було повернуто.

Начальник Куп’янської міської військової адміністрації неодноразово закликав місцевих жителів евакуюватися. Харків приймає не лише переселенців із Куп’янського напрямку, а й тих, хто залишив Золочівську, Ізюмську та Борівську громади, а також Вовчанськ, Липці та Донецький напрямок. Попри небезпеку, сотні людей, переважно пенсіонерів, залишаються вдома, пояснюючи це тим, що їм нікуди їхати. Станом на лютий 2026 року на території Куп’янської громади перебуває близько тисячі місцевих мешканців.

Попри надважку ситуацію, волонтери та правоохоронці, ризикуючи життям, вмовляють людей виїхати. На жаль, зафіксовані випадки, коли за порятунок інших добровольцям довелося заплатити ціною власного життя. Зокрема, у лютому 2026 року загинули двоє поліцейських, що служили у підрозділі «Білі Янголи». Перебуваючи у броньованому автомобілі, вони зазнали атаки ворожого БпЛА; поліцейські отримали поранення, несумісні з життям, і загинули на місці.

Представники влади підтримують заходи примусової евакуації, враховуючи критичні ризики. Були випадки, коли щодо батьків складали адміністративні матеріали за «невиконання обов’язків щодо виховання дітей». Якщо діти продовжували залишатися в небезпеці, розпочиналися кримінальні провадження.

10 лютого 2026 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про примусову евакуацію. Тепер поліція має право вивозити дітей, чиї батьки відмовляються виїхати, задля збереження їхнього життя. Щоб мінімізувати травматичність ситуації для малечі, правоохоронці діють спільно з представниками соціальних служб та ДСНС.

Транзитний центр у Лозовій

У 2025 році у місті Лозова Харківської області відкрився транзитний центр евакуації для переселенців із Донецької області. Туди приїжджають люди, які виїхали самостійно, а також ті, хто скористався допомогою волонтерських організацій. Лозівський транзитний центр спеціально облаштований для людей з особливими потребами. Тут зупиняються родини з маленькими дітьми, люди похилого віку та маломобільні групи населення.

Транзитний пункт підтримується та фінансується міжнародними організаціями, фондами ООН та Харківською обласною радою. Він працює у режимі 24/7, на місці постійно чергують волонтери, медики, поліція та представники Червоного Хреста.

Евакуйованим пропонують:

• фінансову та юридичну допомогу;
• психологічну підтримку;
• медичний огляд;
• гаряче харчування та питну воду.

Якщо родина планує їхати далі (наприклад, до знайомих в іншому регіоні), волонтери допомагають із транспортуванням. Інших відвозять до Харкова і допомагають із подальшим облаштуванням. Станом на березень 2026 року центр у Лозовій прийняв понад 20 тисяч людей.

Питання житла для переселенців

Найболючіша проблема для більшості евакуйованих — пошук даху над головою. Ті, хто має фінансову можливість, орендують квартири самостійно. Проте чимало небайдужих харків’ян здають житло безоплатно, просячи лише про оплату комунальних послуг. Особливо це поширено в області: власники дач часто пропонують їх переселенцям за символічну суму.

Також переселенці можуть скористатися пропозиціями від Харківської міської ради.

Гуртожитки: Станом на початок 2026 року у місті функціонує 57 гуртожитків для розселення ВПО. За умовами проживання стежить місцева влада.

Санаторії: Людей розміщують у закладах області, наприклад, у санаторії «Бермінводи» (Солоницівська громада). На початок 2026 року там продовжували підготовку нових місць та приймали заявки на проживання.

Для отримання допомоги з пошуком житла варто звертатися до місцевих ЦНАПів або до Координаційного гуманітарного центру.

Статус ВПО та спеціалізований ЦНАП

Близько 90% людей, що протягом чотирьох років повномасштабного вторгнення виїхали з Куп’янщини, залишилися у Харкові. На початок березня 2026 року в місті офіційно зареєстровано понад 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Хоча звернутися можна до будь-якого міського ЦНАПу, влітку 2025 року в Основ’янському районі було відкрито спеціалізований ЦНАП виключно для переселенців. Це дозволило отримувати послуги значно швидше.

Ключові питання, які вирішують у ЦНАПі:

• отримання статусу ВПО та оформлення фінансової допомоги;
• соціальні та пенсійні виплати;
• сприяння у працевлаштуванні;
• отримання гуманітарної допомоги;
• компенсації за пошкоджене майно.

Адреса: вул. Гімназійна набережна, 22.

Працевлаштування та освіта

Для тих, хто планує будувати життя в Харкові, працює Центр зайнятості. Його представник є безпосередньо у спеціалізованому ЦНАПі, також можна звернутися за адресою: вул. Шевченка, 137. Важливо: підприємства, які працевлаштовують ВПО, отримують державну компенсацію у розмірі поточної мінімальної заробітної плати.

Щодо освіти: діти переселенців мають право на позачергове зарахування до дитячих садків, а також на безоплатне харчування у школах та інші пільги нарівні з місцевими мешканцями.

Благодійні фонди та гуманітарна допомога

У кожному районі Харкова (переважно на базі шкіл) працюють пункти видачі гарячого харчування. Потрібно лише прийти з власним посудом. Актуальний перелік адрес є на сайті міської ради.

Також активну підтримку надають фонди:

• «Вікно допомоги»: продукти, одяг, гігієна. (вул. Сумська, 37).
• «Help – Hilfe zur Selbsthilfe»: міжнародна організація; грошова допомога та психологічна підтримка.
• «Право на захист»: юридична та психосоціальна допомога. (вул. Миколаївська, 10).
• «Червона калина»: гуманітарні набори та медикаменти. (пр. Людвіга Свободи, 26).

Для отримання оперативної інформації працює цілодобова гаряча лінія з кризових питань: 15-48.

Олена Гієвська