Неперевершені гризуни, відмінні плавці та майстерні будівельники: чому бобри унікальні тварини

Бобер – один із небагатьох видів, яких одночасно називають і шкідниками, і рятівниками екосистем. Про це повідомляє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

Що відомо про бобрів?

Бобри можуть досягати у довжину 70 – 100 сантиметрів, а довжина їхнього хвоста становить 30 – 40 сантиметрів. Вага євразійських бобрів становить від 18 до 30 кілограмів. Живуть до 25 років, повідомляє Всесвітній фонд дикої природи.

У цих тварин кремезне, але дещо незграбне тіло. Бобри мають приплескувату голову, короткі ноги та плоский безволосий хвіст, а між пальцями задніх ніг у них – плавальна перетинка. Пазур другого пальця передніх ніг – подвійний, схожий на пінцет. Ним вони розчісують своє хутро – еластичне, з густим, як пух, підшерстям і довгим остьовим волосом. Шерсть у бобрів – коричневого кольору, пише Кафедра фізичної географії, геоморфології та палеогеографії географічного факультету Чернівецького національного університету.

Зустрічайте місяць із призами! У матеріалах Смачно 24 знайдіть 5 клікабельних баночок соусу й вигравайте смачні та корисні подарунки, серед яких – мультипіч Tefal. Розіграш триває із 7 квітня до 6 травня.

Живуть на берегах лісових річок та інших водойм, оточених лісами. Однак їх також можна зустріти і на сільськогосподарських угіддях чи навіть у забудованих районах.

Влітку бобри харчуються переважно молодими пагонами водних рослин і їхніми корінцями та травою. Крім того, поїдають кору, гілочки, листя та коріння листяних кущів і дерев, найулюбленішими з яких є тополя, верба й осика. Ці тварини обгризають кору своїми гострими, як ніж, зігнутими різцями. З їхньою допомогою легко валять навіть великі дерева, підгризаючи їх біля основи стовбура. Потім вони відгризають гілки та розділяють стовбур на частини.

Понад 85% євразійських бобрів сьогодні поширені у Європі. Сучасні популяції цих тварин повільно відновлюються у Скандинавії, Фінляндії, Польщі, на Півночі України, а також у нижній течії Рони (Франція) та у басейні Ельби (Німеччина). Водночас річкових бобрів можна зустріти у Північній і Західній Монголії та у Китаї.

У дикій природі налічується близько 1,5 мільйона євразійських бобрів, і їхня чисельність продовжує зростати. Ці тварини були успішно реінтродуковані у щонайменше 25 європейських країнах.

Яким є сімейне життя цих тварин?

Бобри живуть сім'ями (доросла пара та потомство) та пари утворюють зазвичай на все життя. Ці гризуни злучаються вже у січні – лютому. Вагітність самки триває 10 – 108 днів. У приплоді буває від 1 до 5 (найчастіше 2 – 3) бобренят. Вони з'являються на світ у квітні – травні.

Новонароджені тварини зрячі та вкриті хутром. Через 1 – 2 дні малята вже можуть плавати. Протягом перших трьох тижнів мати годує їх молоком, опісля вони самостійно харчуються рослинним кормом.

Бобренята, що підросли, дуже довго не полишають батьків. Лише на третьому році життя вони стають статевозрілими та створюють власні сім'ї. Молоді сім'ї обирають нову, незаселену ділянку та розпочинають будівництва греблі та хатки. Наступного року у них вже з'являється власне потомство.

Що відомо про бобра: дивіться відео

Яка тварина була предком сучасного бобра?

Далекими предками сучасних бобрів вважають палеокасторів. Жили вони наприкінці олігоцену, який закінчився приблизно 23 мільйони років тому.

Щоправда, ці викопні бобри мало були схожими на своїх нащадків. По-перше, вони були значно меншими – їхня висота у передпліччі становила лише 12 сантиметрів. По-друге, палеокастори мешкали винятково на суші, але мали потужні щелепи та зручні для риття землі передні кінцівки. По-третє – сучасні бобри мають потужні хвости-лопати, а у палеокасторів вони були невеликі.

Палеокастори – предки сучасних бобрів / Фото Science Source

Чим особливі бобри?

Бобри – неперевершені гризуни. Вони мають масивні різці, що ростуть протягом життя та ніколи не тупляться. Їхні зуби отримали характерне помаранчеве або жовтувате забарвлення завдяки вмісту заліза в емалі – це робить їх досить міцними, щоб прогризати деревину. Крім того, цим знаряддям тварини користуються для добування корму. Восени бобри активно валять дерева, заготовлюючи деревний корм на зиму, оскільки не впадають у сплячку та потребують значних запасів їжі.

Водночас бобри є суперплавляцями. Вони можуть плавати зі швидкістю до 8 кілометрів на годину. Це більш ніж удвічі перевищує швидкість середньої людини. Також можуть затримувати дихання під водою до 15 хвилин. У них є прозора третя повіка, яка захищає очі під час плавання під водою.

Що вирізняє хатку цих тварин?

Цікавою є і хатка бобра. Спершу вони її будують лише з однією "кімнатою" шириною 1,7 – 2 метра та висотою до 1,6 метра. На будівництво витрачають близько 2 місяців. Вхід у хатку розташований знизу, тому бобри виходять відразу у воду. Тут вони зберігають і запаси корму.

Як природжений інженер, річковий бобер будує своє житло за певною схемою: спочатку в хід ідуть великі гілки, потім проміжки між ними заповнюються дрібнішими. А щоб у хатці не гуляв вітер, її стіни змащуються сумішшю глини та мулу. На "підлогу" тварини насипають дерев'яну стружку, а стіни всередині хатки роблять рівними, обкушуючи гілки, що випирають усередину житла. Бобри намагаються зробити своє житло міцним, теплим, надійним, і це їм вдається.

Коли ж збільшується боброве сімейство, річкові будівельники починають розширювати хатку, добудовуючи нові "кімнати" та навіть другий поверх. Тому старі хатки можуть значно розростися як завширшки, так і заввишки.

Взимку у бобрових хатках зберігається плюсова температура та вода не замерзає, тому ці гризуни мають змогу виходити в підлідну товщу водоймища. Щоб попередити інших членів сім'ї про небезпеку, бобер б'є хвостом по воді.

Хатка бобра, або боброва загата (дамба) / Фото взято із сайту УкрНДІЛГА

Чому бобри одночасно і шкідники, і рятівники екосистем?

Ці гризуни впливають на довкілля, будуючи греблі на невеликих водотоках, риючи нори та вирубуючи дерева. Також унаслідок їхньої діяльності можуть змінитися русла річок і затопитися території. Це може безпосередньо впливати на людей, зокрема на фермерів і лісничих.

Але водночас з погляду природи бобри допомагають регулювати потік води та можуть сприяти відновленню водотоків – це необхідно для боротьби зі зміною клімату та пом'якшенню наслідків екстремальних погодних явищ, таких як повені.

Також ці тварини збільшують біорізноманіття, створюючи багате середовище існування для комах, птахів, кажанів і земноводних. А оскільки вони у будівництві хатинок використовують мертву деревину, це дозволяє сонячному світлу досягати підліску.

Боброві греблі працюють як природні гідроспоруди: утримують воду під час посух, сповільнюють паводки й очищують водойми. І все це – безкоштовно й ефективніше за багато штучних інженерних рішень.

Чому річкових бобрів називають будівельниками: дивіться відео

Як працюють ці тварини?

Ці пухнасті гострозубі гризуни будують греблі на водних шляхах, щоб створити ставок, усередині якого створюють собі "хатинку". Щоб підтримувати рівень води в колонії, бобри споруджують греблі та спускові канали. Також ця система захищає малят від хижаків і полегшує доступ до рослинності, якою тварини харчуються. Канали можуть бути завширшки 40 – 50 сантиметрів і до метра завглибшки.

Бобри гризуть стовбури дерев, поки ті не впадуть, а потім використовують стовбур і гілки як будівельний матеріал для греблі – разом з камінням, мулом і рослинами для її ущільнення. Якщо водойма недостатньо глибока, будують загату із завалених дерев.

Гребля спричиняє повінь, уповільнює потік води й довше утримує її у ландшафті. За словами екогідрологині з Каліфорнійського державного університету Емілі Фейрфакс, це перетворює прості струмки на квітучі водно-болотні екосистеми, повідомляє BBC.

"Кількість їжі та води у цих болотах робить їх ідеальним середовищем існування для багатьох різних видів. Зокрема, тому бобрів вважають ключовим видом", – зазначає науковиця.

Дослідження фінських науковців у 2018 році показало, що у ставках, створених бобрами, живе майже вдвічі більше видів ссавців, ніж в інших водоймах. У цих екосистемах були більш поширені ласки, видри та навіть лосі.

Будь-хто може зробити ставок, але бобри створюють надзвичайно гарні для біорізноманіття ставки – частково тому, що вони містять мертву деревину. По суті, бобри чудово створюють складні водно-болотні екосистеми, і ми ніколи не зрівняємося з ними у цій майстерності,
– вважає Найджел Вілбі, професор в Університеті Стерлінга, що спеціалізується на прісноводних екосистемах.

Учені додають, що здорова водно-болотна екосистема поглинає велику кількість вуглецю та діє, як губка, вбираючи паводкові води.

Як бобри рятують наші річки та чому це важливо: дивіться відео

Чому людина винищувала бобрів?

Протягом багатьох століть чисельність цих гризунів зменшувалася через нестримуваний промисел заради цінного хутра, м'яса та секрету мускусних залоз.

Люди використовували секрет мускусних залоз (відомий ще як бобровий струмінь) для лікування багатьох захворювань і у парфюмерії. Сама ж тварина змащує ним хутро та захищає його від намокання. Секрет розміщений у бобра спереду анальних залоз.

Крім того, у деяких регіонах людина настільки трансформувала гідрографію, що це призвело до непридатності значної кількості водойм для життя бобрів. Проте винищення цих тварин було вчасно призупинене, і тепер їхня чисельність поступово відновлюється. Наразі у багатьох країнах бобри перебувають під охороною.

Що ще цікавого слід знати про бобрів?

У середні віки цю тварину вважали рибою, оскільки вона чудово плаває, а хвіст вкритий роговими пластинками. Саме тому під час постів у Римо-Католицькій церкві було дозволено вживати в їжу їхнє м'ясо.
Дамби, побудовані бобрами, можуть сягати 5 метрів у висоту, а найбільша із зареєстрованих на сьогодні – в Альберті, Канада – має довжину 850 метрів.
Коли бобри гризуть дерева, пні часто пускають нові пагони, а не відмирають – фактично вони допомагають відновленню лісів.
У 1970-х роках підтвердили, що північноамериканський бобер і євразійський бобер – два окремих види.
Бобер європейський належить до ряду гризунів і є найбільшим представником цього ряду в Україні, повідомляє Природно-заповідний фонд України.
Бобри можуть використовувати свої хатки десятиліттями. Такі греблі витримують навіть вагу людини.
Бобри можуть підгризати дуже товсті дерева – понад метр у діаметрі.

Як бобри живуть у дикій природі: дивіться відео