Цивільні не мають на це права, – військовий чесно сказав, що його дратує в тилу

Головний сержант роти снайперів спеціального призначення Микола "Раптор" в ефірі 24 Каналу чесно сказав, що саме його найбільше дратує в тилу. Він пояснив, чому для цивільних одна тема вже давно не може бути "не на часі" і де, на його думку, суспільству бракує поваги одне до одного.

Російська мова в тилу

Раптор розповів, що в тилу не вважає все максимально критичним, бо, на його думку, люди вже багато що змінили у ставленні до військових. Коли бачать форму, часто виявляють повагу, можуть пропустити вперед, але сам він цього не просить і не чекає для себе якогось особливого статусу.

До уваги! У Києві наголошують, що Україна не припинятиме удари по російській нафтопромисловості, якщо Росія й далі битиме по українській енергетиці. Михайло Подоляк нагадав, що Київ пропонував енергетичне перемир’я, але без реальних кроків з боку Москви контрудари по російських нафтових об’єктах триватимуть.

Коли повертається з фронту, каже, почувається такою самою людиною, як і всі інші. Втім, найбільше його чіпляє мовне питання. Фразу про те, що мова нібито "не на часі", він допускає хіба для військових на фронті, яким у бою доводиться думати зовсім про інше. Для цивільних такого виправдання, на його думку, немає.

Я б сказав, що мова, напевно, не на часі тільки для однієї касти людей – для військовослужбовців на фронті, бо їм треба думати трішечки про інше. Але для цивілів у них немає такого права. Просто немає такого права,
– сказав він.

Далі він пояснив цю позицію вже жорсткіше. Для нього українська мова в державі пов'язана не з побутовою звичкою, а з тим, що за неї люди віддавали і віддають життя. Через це російська мова в публічному просторі його не просто зачіпає, а відверто дратує.

В українській державі мають спілкуватися українською, бо тільки через те, що колись, зараз і в майбутньому гинули, гинуть і будуть гинути люди, віддавати своє життя за українську мову і за незалежність цієї української мови,
– наголосив Раптор.

Він додав, що вважає правильним викорінювати російську мову, бо для нього це вже питання не комфорту, а поваги до країни й до тих, хто за неї воює.

Клуби, укриття і повага в тилу

Раптор розповів, що його також дратує ставлення до обмежень, які діють у тилу під час війни. Він не заперечує проти того, що люди хочуть жити далі, заробляти, відпочивати і повертатися додому до своїх близьких, бо, за його словами, військові й воюють за те, щоб на мирній території життя не зупинялося. Але там, де вже є встановлені правила, він очікує до них поваги, а не бажання жити так, ніби війна існує десь окремо.

Ви можете розважатися, життя продовжується. Те, що у мене немає можливості віддаватися цьому життю на повну, – так уже вийшло. У вас є така можливість – і заробляти, і жити в кайф. Але якщо є якісь обмеження, треба ставитися до них з повагою,
– сказав він.

Так само гостро він відреагував на історії, які бачить в інтернеті, коли люди починають ділити спільний простір під час тривог на "свій" і "чужий". Один із таких прикладів стосувався укриття, де хтось облаштував окрему кімнату тільки під себе і свою сім'ю, хоча сховище лишається спільним для всіх, хто туди забігає рятуватися. Для нього це вже не про побутовий конфлікт, а про брак елементарної поваги між людьми, які живуть в одній країні і переживають одну війну.

Ми всі люди з плоті і кісток. Військовий ти чи цивіл – неважливо. У нас спільні проблеми. Ми маємо ставитися відповідально і поважати один одного,
– наголосив Раптор.

Він сказав, що найбільше хотів би бачити в суспільстві більше взаємної поваги, любові й нормального людського ставлення. Люди мають поводитися одне з одним так, як хочуть, щоб поводилися з ними самими.

Ну давайте якось скультурюватися. Бидлом бути легко, а інтелігентом бути дуже складно,
– наголосив Раптор.

На його думку, українцям пора вчитися нової культури співжиття, де повага не залежить від статусу, грошей чи близькості до влади, а починається з простого щоденного ставлення одне до одного.

Що відомо про останні удари по Росії?

• В Україні вважають, що один із найболючіших напрямків тиску на Росію – це її експортна нафтова інфраструктура. Сергій Стерненко наголосив, що удари по портах Туапсе, Новоросійськ, Усть-Луга та Приморськ б’ють по доходах Кремля, з яких Росія фінансує війну.
• У ніч на 7 квітня Сили оборони вдарили по терміналу "Усть-Луга Ойл" у Ленінградській області, де уразили три резервуари. Після атаки 5 квітня в порту "Транснефть-Порт Приморськ" також зафіксували пошкодження трьох резервуарів із нафтопродуктами. Того ж дня під удар потрапив і "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез", де пошкоджено елементи установок переробки нафти.
• У Повітряних силах заявили, що Росія використовує для ударів по Україні також території сусідніх держав. За словами Юрія Ігната, ворожі дрони фіксували над Молдовою, невизнаним Придністров’ям, Румунією та Білоруссю, а на білоруській території, ймовірно, є ретранслятори, які допомагають керувати безпілотниками.