В Україні запускають нову систему контролю за боргами: що тепер буде з вашим майном

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №14005, який запроваджує автоматичні обмеження на майно боржників та цифрову систему стягнення боргів. За нього 7 квітня проголосували 250 народних депутатів.

Він передбачає повну цифровізацію виконавчого провадження, автоматичний обмін даними та новий механізм контролю за майном боржників.

Що змінюється для українців

Ключова новація, яку запроваджують згідно із законом, полягає в створенні єдиної цифрової системи, яка об’єднає виконавчу службу, банки, державні реєстри, нотаріусів і бази МВС. Дані про боржників оновлюватимуться автоматично, а інформація про рахунки та майно буде доступна в режимі реального часу.

Фактично в Україні запускається цифрова модель виконання рішень, яка дозволить значно пришвидшити стягнення боргів і зробити процес менш залежним від людського фактору.

Автоматичний арешт майна та обмеження

Після відкриття виконавчого провадження боржника вносять до Єдиного реєстру боржників. Після цього запускається наступний процес:

• блокується можливість продажу або дарування майна;
• банки можуть обмежувати фінансові операції;
• забороняється переоформлення транспорту.

Людина зможе користуватися своїм майном, але не зможе ним розпоряджатися до повного погашення боргу.

Як працюватиме система зі стягнення боргів

Після внесення до реєстру інформація автоматично передається до всіх пов’язаних систем. На підставі постанови виконавця накладається арешт або інші обмеження.

Після сплати боргу система самостійно фіксує оплату, виключає особу з реєстру та знімає всі обмеження без додаткових звернень.

Що кажуть юристи про новий закон

Фахівці наголошують, що законопроєкт №14005, який ухвалили в ВР, не змінює правил вилучення майна, але значно пришвидшує процеси.

Так, юрист з банкрутства та реструктуризації ЮК "Приходько та партнери" Юрій Колесник пояснює, Фокусу, що дані про борги українців тепер будуть інтегровані з державними реєстрами.

"Нотаріус, банк чи реєстратор автоматично бачитимуть наявність заборгованостей. Це не конфіскація, але може обмежити операції з майном або відкриття/проведення операцій по рахунках", — каже юрист.

Він також підкреслив, що вилучення житла не стає простішим.

"Законопроєкт не передбачає нових підстав для вилучення єдиного житла — це можливо лише за рішенням суду з виконавчим провадженням", — додає він.

За словами Колесника, автоматизація насамперед вплине на швидкість. Нотаріуси, банки та реєстратори отримають автоматичний доступ до інформації про заборгованість, що прискорить арешти і блокування операцій лише в рамках відкритих проваджень.

Які борги підпадають під контроль

Йдеться про всі категорії заборгованостей у межах виконавчого провадження:

• штрафи (зокрема ПДР);
• податкові борги;
• аліменти;
• кредити;
• комунальні платежі.

Чи забиратимуть квартири за борги

За словами фахівців, новий закон не запроваджує нових норм щодо вилучення житла. Як і раніше, це можливо лише за рішенням суду та в окремих випадках.

Автоматичні обмеження стосуються передусім операцій із майном, а не його конфіскації.

Проте технічне пришвидшення процесу може підвищити ризики помилкових блокувань, наприклад, з боку банків. У таких випадках банк зобов’язаний розблокувати рахунок, а у випадку збитків має відшкодувати їх за рішенням суду.

Навіщо ВР ухвалила закон про стягнення боргів

Запровадження змін пояснюють зростанням заборгованості населення та неефективністю старої системи. Раніше боржники могли уникати відповідальності, переписуючи майно або виводячи кошти.

Нова система має закрити ці "лазівки" та зробити процес стягнення боргів швидшим і прозорішим.

Як Фокус вже повідомляв, ініціювали законопроєкт №14005 декілька депутатів, зокрема, Євген Брагар, який раніше пропонував пенсіонерціпродати свого собаку заради оплати комуналки. Комітет з правової політики раніше зібрав правки до документу і рекомендував винести документ у сесійну залу. Тож, 7 квітня 2026 року цей закон ухвалили.