Бюджетний популізм: чому керівник Держкомтелерадіо отримує менше за своїх працівників

«Детектор медіа» планує серію текстів про зарплати у виконавчих і регуляторних органах влади. Почнемо з Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення, де керівник відділу і навіть головний спеціаліст має більший оклад, ніж у голови комітету.

Міністерство фінансів України задля прозорості запустило інструмент, який дозволяє проаналізувати рівень заробітних плат у державних органах. Згідно з цією інформацією, у січні зарплата керівництва Держкомтелерадіо складала 59,5 тисячі гривень, при середній зарплаті усього комітету 50 тисяч. При цьому сам голова отримує 16,5 тисячі гривень. Тоді як керівники підрозділів у середньому мають 71 тисячу.

Реформа оплати праці та гейди

Держкомтелерадіо — це орган, який займається адмініструванням проєктів у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній і видавничій сфері бюджетним коштом. Наприклад, через комітет спрямовують кошти на роботу Суспільного мовника, він моніторить українські маркетплейси та книгарні на предмет продажу книг, виданих у Росії або Білорусі, формує переліки видань, які містять антиукраїнський зміст, видає тимчасові посвідки для проживання для іноземних журналістів тощо. Торік урядпередав Держкомтелерадіо програму, з якої фінансуються іномовлення, «Укрінформ» і марафон «Єдині новини». Однак у лютому 2026 року уряд ухвалив нове розпорядження № 169-р від 19.02.2026, згідно з яким функції з управління ДП «Мультимедійна платформа іномовлення» перейшли напряму до Кабінету Міністрів.

Особливість комітету у тому, що він є одним із центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом. У Законі «Про центральні органи виконавчої влади» таких є три: окрім Держкомтелерадіо це Антимонопольний комітет і Фонд державного майна. Іншими законами цей статус також наданий Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК), Національному антикорупційному бюро (НАБУ), Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та Державному бюро розслідувань (ДБР). Цей статус комітету також безпосередньо впливає на колізію з заробітною платою.

Раніше у більшості державних установ ставка могла складати 30% від реальної зарплати, а решту формували премії, доплати за інтенсивність тощо. Однак із 1 січня 2024 року запрацювала нова система оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад. Держава запровадила так звану грейдингову систему посадових окладів, яка має на меті визначити цінність роботи. Усі посади розподілені по різних сферах і кожній посаді присвоєний свій грейд. Відповідно, оклад залежить від тієї сфери, до якої належить посада, та грейду (чим він вищий, тим вищий оклад). Розмір мінімального грейду не може бути меншим, ніж розмір мінімальної заробітної плати.

Ключовим принципом реформи стала система «70/30», де 70% зарплати має становити сталий оклад, а 30% — варіативні виплати (премії та надбавки).

Тож 70% формуються з окладу, який визначається грейдом і сферою посад, також до нього додається надбавка за ранг (особисті заслуги та досвід) — це фіксована сума (від 200 до 1000 грн залежно від рангу), а також надбавка за вислугу років (до 2% від окладу за рік стажу, але не більш як 30% від окладу). Решта 30% складає премія (не більш ніж 30% від окладу) та компенсація за додаткове навантаження (наприклад, заміщення вакантних посад).

Однак після впровадження цієї реформи виникла правова колізія, яка й зумовила ситуацію, за якої керівники деяких центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом отримують менші зарплати, ніж у своїх підлеглих. Річ у тім, що для них посадові оклади встановлені не загальною постановою Кабміну (№ 1409 2023 року), а профільними законами, які не синхронізували з реформою, та постановою Кабміну №304 від 2016 року. Бо їхні посади вважаються особливими та політичними. Для решти працівників оклади перерахували згідно з грейдами, що суттєво підвищило їхню зарплату.

Ще кілька слів про саму постанову Кабміну № 304 від 2016 року. Для того, щоб її не скасували, певно, є і політичні причини, адже у ній затверджені зарплати керівництва держави — й вони досить популістські: наприклад, президент має зарплату 28 тисяч, керівник його офісу та секретар РНБО — по 18 тисяч, голова Антимонопольного комітету та голова Фонду держмайна — 13 300 тощо. У своїй декларації Володимир Зеленський вказує річну зарплату за державне керування справами 336 000 грн на рік (із розрахунку на місяць виходять ці ж 28 тисяч). Декларацію за 2025 рік він оприлюднив наприкінці березня й у багатьох новинах акцент робився на розмірі зарплати президента. Президент, звісно, має й інші доходи, але заробіток за державну службу не підвищує, бо це може виглядати шляхетно. Певно, тому й постанова не втрачає чинності.

І саме вона зокрема регулює зарплату голови Держкомтелерадіо та його заступників. У ній посадовий оклад голови Держкомтелерадіо чітко зафіксований у співвідношенні до середньої зарплати або у конкретній сумі, яка не переглядалася в межах реформи 2024 року. Отримати премії, які б суттєво збільшили цей оклад, не дозволяють обмеження Закону «Про Державний бюджет на 2024 рік» (прикінцеві положення, пункти 10 та 12). Бо в ньому наклали обмеження ліміту премій у 30% від окладу. При цьому це обмеження наклали на всіх: і на тих працівників, які отримують підвищені грейдові оклади, і на керівників, оклади яких досі регулюються постановою № 304, де старі оклади не переглядалися через особливий статус політичних осіб.

Зарплата керівників Держкомтелерадіо

У оприлюдненому штатному розписі за 2026 рік посадовий оклад голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка становить 13 тисяч. Це та сума, яка вказана у постанові №304. Подібні оклади й у заступників: перший заступник (Богдан Червак) має оклад 12 500, для заступника з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації передбачено 12 300. Однак остання посада вакантна, і не дивно, що наразі з огляду на оклад немає охочих її зайняти. При цьому оклад керівника апарату складає 80 тисяч гривень, а головного спеціаліста — 29 тисяч гривень.

Але як оклад голови Держкомтелерадіо у штатному розписі в розмірі 13 тисяч узгоджується з зарплатою, вказаною у дашборді Мінфіну — 59 тисяч?

Це досить непроста система нарахувань. Вона може складатися з надбавки за вислугу (2% за кожен рік стажу, але не більш як 30% від окладу), надбавки за ранг (для категорій «А» (голова) вона є максимальною — 1000 грн) і премії до 30% від окладу. Але й при цих розрахунках виходить сума трохи більше за 20 тисяч.

«Детектор медіа» звернувся до Олега Наливайка з питанням, як вираховується його зарплата і чи збігається з інформацією дашборду Мінфіну.

У коментарі він звернув увагу на те, що показник середньої заробітної плати є статистичним показником і формується на підставі сукупних нарахувань відповідного рівня посади, тому не відображає розмір заробітної плати окремого працівника. У складі керівництва Держкомтелерадіо є голова, заступник і керівник апарату: заробітна плата голови 21,5 тисячі гривень, першого заступника — 43,8 тисячі гривень, керівника апарату — 113,1 тисячі гривень. Таким чином середня заробітна плата становить 59,47 тисячі гривень. Водночас, за словами Олега Наливайка, нарахована заробітна плата голови Держкомтелерадіо у 2026 році складалася з таких виплат:

Це сума без урахування податків, тобто після їх виплати зарплата становить 16,5 тисячі гривень. При цьому, як розказав голова Держкомтелерадіо, у першому кварталі 2026 року доплати за інтенсивність і премії не встановлювали.

Голова громадського антикорцентру «Межа» Мартина Богуславець у коментарі «Детектору медіа» звернула увагу на те, що відповідно до декларацій за 2025 рік, місячна зарплата керівника Держкомтелерадіо розраховувалася за формулою: зп х 0,77 (податки) : 12 місяців і становила 40 000 грн. За словами Олега Наливайка, торік ця сума сформувалася з надбавок за інтенсивність упродовж року, премій, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для розв’язання соціально-побутових питань.

При цьому, згідно з деклараціями, навіть керівники управлінь мають вищу зарплату, ніж у керівника: Олійник Сергій — 56 000 грн, Ободович Олександр — 58 000 грн, Мураховська Анжела — 62 000 грн.

Така мізерна заробітна плата очевидно аж ніяк не є мотивацією для очільника державної структури. Особливо з огляду на розрив з оплатою у підлеглих. Тому «Детектор медіа» запитав у Олега Наливайка, чому він продовжує очолювати Держкомтелерадіо.

«До переходу на роботу в Держкомтелерадіо з посади Голови НСЖУ я майже 20 років працював у приватному бізнесі. Очолював одні з найбільших у галузі медіа і реклами корпорацію, холдинг, агентство та промислові підприємства, що дозволило розв’язати особисті фінансові та побутові питання. До речі, моя декларація — а я декларуюся з 2016 року — була перевірена НАЗК серед перших, — розказує Олег Наливайко. — Роботу в держструктурах ніколи не розглядав як фінансову мотивацію, тим більше починав відразу після Революції гідності, коли розпочалась російсько-українська війна, з подальшим повномасштабним вторгненням. Мотивує масштаб завдань: створення Суспільного мовника, проведення Євробачення у Києві, реформування друкованих видань, розвиток книжкового друку, захист від антиукраїнської літератури, російсько-білоруської книжкової продукції, волонтерська акція “Українським дітям — українську книгу”, підтримка медіаспільноти, професійний колектив Комітету».

Але при цьому він вважає неправильною ситуацію, яка виникла з зарплатами керівництва його відомства: «Хоча, безумовно, посадовий оклад першого заступника в 12 500 грн із величезним обсягом завдань і відповідальності — це неправильно. І тому заступника голови Комітету з питань цифрового розвитку з окладом 12 300 грн ми шукаємо вже шість років».

«Ситуація отримання керівниками вищої ланки меншої зарплати, ніж у керівників структурних підрозділів, безперечно утворює корупційні ризики, оскільки через наявність більшого обсягу повноважень у посадової особи може виникнути спокуса щонайменше “вирівняти” несправедливий рівень шляхом отримання неправомірної вигоди. Водночас завжди необхідно верифікувати інформацію щодо зарплати саме через реєстр декларацій. До прикладу місячна зарплата голови АМКУ Павла Кириленка складає 146 000 грн замість заявлених 13 300 грн», — каже Мартина Богуславець.

Дар’я Каленюк, виконавча директорка та співзасновниця Центру протидії корупції, у коментарі «Детектору медіа» також сказала, що якщо у розпорядженні керівника Держкомтелерадіо є державні кошти, то така низька зарплата зумовлює «очевидні корупційні ризики».

У наступному матеріалі ми розкажемо про ситуацію з зарплатами членів медійного регулятора — Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.