Полювання на ухилянтів: навіщо влада заговорила про нову реформу мобілізації й що вона дасть

В Україні готують масштабну реформу мобілізації, яку можуть представити вже найближчим часом. За словами голови парламентської фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, одним із ключових елементів змін може стати перегляд підходу до осіб, які ухиляються від мобілізації.

Зокрема, йдеться про можливе зняття з розшуку близько 2 мільйонів громадян, які наразі вважаються такими, що порушили правила військового обліку. Водночас це не означає пом'якшення політики: для цієї категорії планують запровадити нові механізми впливу, які можуть бути жорсткішими за нинішні.

Серед обговорюваних заходів — посилення відповідальності та нові інструменти примусу. Водночас ідея блокування банківських рахунків наразі не знаходить підтримки, хоча раніше вона розглядалася як один із можливих варіантів.

Окремим напрямом реформи є зміна підходів до роботи територіальних центрів комплектування (ТЦК). Влада декларує намір зменшити рівень конфліктів і випадків застосування сили під час мобілізаційних заходів. Одним із рішень може стати переведення частини функцій ТЦК у більш "технічний" формат — зокрема, за рахунок цифровізації процесів. Це, як очікується, має знизити корупційні ризики та зменшити вплив людського фактора.

Втім, навіть серед депутатів поки немає чіткого розуміння остаточної моделі реформи.

За словами народного депутата Максима Бужанського, жодних деталей вся фракція поки що не знає.

"Є певна інформація, яка була доведена чи відома членам Комітету з національної безпеки. Але, наскільки я розумію, навіть вони ще не бачили остаточного варіанта пропозиції Федорова — хоча б тому, що його ще не існує. Як мені казали, він і далі перебуває в розробці", — коментує Фокусу нардеп.

Мобілізація без аналізу: навіщо нові правила, якщо старі не працюють

Як каже Бужанський, йому дуже важко зрозуміти, в чому сенс такої реформи (мобілізації) і яка її мета, коли вже зараз існують усі необхідні інструменти. Наприклад, у цей час правоохоронний комітет готує до другого читання законопроєкт №12442 щодо відповідальності працівників ТЦК та ВЛК за незаконну мобілізацію і незаконне проходження військово-лікарської комісії.

"Йдеться про конкретні речі. Якщо людину зупинили, а в неї є бронювання або вона не підлягає мобілізації, наприклад як батько трьох дітей, і попри це її мобілізують — має бути кримінальна відповідальність. Якщо людина здорова, але її визнають хворою і таким чином списують з військової служби, або навпаки — людина хвора, не має, скажімо, однієї руки, а її визнають придатною до служби, — це також має тягнути за собою кримінальну відповідальність. Тобто всі ці механізми вже існують", — зазначає народний депутат.

Що стосується мобілізації загалом, Бужанський нагадує, що Верховна Рада вже ухвалила реформу у квітні 2024 року. І все, що потрібно було зробити, за його словами, — це виконувати прийнятий закон. Тобто якщо було розіслано мільйон повісток і мільйон людей не з'явилися — має бути мільйон протоколів про адміністративні штрафи. Якщо штрафи не сплачені — далі застосовується арешт рахунків.

"Водночас уже сороковий день я не можу отримати відповідь від міністра оборони на запит про те, скільки повісток було надіслано у 2025 році. Відповіді немає, хоча це обов'язок за законом. Сьогодні в залі парламенту буде оголошено повторний запит віцеспікером. Якщо міністр оборони знову не відповість, він має бути притягнутий до відповідальності.

Тому я не бачу потреби робити інструменти жорсткішими — вони вже є. Але й робити їх м'якшими немає сенсу, адже мобілізація за своєю природою є примусовим процесом. Потрібно, щоб працівники ТЦК діяли виключно в межах закону. Якщо є позазаконне насильство — за це потрібно карати, адже Кримінальний кодекс поширюється і на працівників ТЦК", — продовжує Бужанський.

Він підкреслює, що усі необхідні механізми вже існують. Те, що потрібно зараз, — це проаналізувати, як саме Міністерство оборони виконує чинний закон про мобілізацію. І лише після цього можна робити висновки: чи чогось не вистачає, чи якісь норми ще не були належно застосовані.

"Натомість Міністерство оборони фактично ухиляється від відповіді про те, як воно працює в межах чинного законодавства. Це виглядає дивно, адже рік тому такі відповіді надавалися одразу. Я направив запити до двох інстанцій: до Мін'юсту — щодо кількості відкритих виконавчих проваджень і накладених штрафів, і до Міноборони — щодо кількості розісланих повісток. Мін'юст відповів оперативно, тоді як Міноборони відповіді не надало. Виникає логічне питання: якщо ви не можете сказати, скільки повісток було надіслано, то як тоді взагалі відбувається мобілізація? Як ведеться облік?" — каже нардеп.

Бужанський зазначає, що те, що сьогодні називають "полюванням на вулицях", — це поза законом. Саме для того, щоб уникнути таких практик, Верховна Рада й ухвалювала непопулярний закон про посилення мобілізації ще у 2024 році.

"Але зараз ми не бачимо аналізу його ефективності. Натомість звучать пропозиції ухвалювати новий закон. На мою думку, спочатку варто проаналізувати, як працює вже чинний. Я не бачив і не знаю, що саме зараз пропонується, але не бачу жодних ознак того, що було проведено аналіз того, як виконується те, що вже є", — резюмує народний депутат.

"Проблема не в ухилянтах, а в системі": що не так із мобілізацією

Військовий адвокат Олег Леонтьєв скептично оцінює ідею нових обмежень для ухилянтів. За його словами, складно уявити, які саме механізми можуть запровадити, якщо базові права громадян уже закріплені в Конституції. Водночас він наголошує: примусова мобілізація — не унікальне явище для України, а історично усталена практика.

"Іншого способу людство не придумало — достатньо подивитися, як комплектували, наприклад, британський флот", — зазначає Фокусу юрист.

Він пояснює це базовими інстинктами: прагнення людини зберегти життя і здоров'я є найсильнішим, і подолати його можна або примусом, або тривалим переконанням, що потребує значно більше ресурсів. Водночас на думку Леонтьєва, ключові проблеми мобілізації лежать в іншій площині — це грошове забезпечення та відсутність чітких строків служби.

Адвокат нагадує, що до повномасштабного вторгнення частково вирішити ці питання намагалися через строкові контракти, коли держава зіткнулася з подібною кризою мобілізації. Сьогодні такі контракти формально існують, однак вони не є доступними для всіх і виглядають несправедливими, особливо щодо тих, хто служить уже тривалий час.

Ключовою ж проблемою Леонтьєв називає відсутність відчуття справедливості — як у суспільстві, так і всередині війська. За його словами, існують практики уникнення бойових завдань за гроші, проблеми з якістю командування та відсутність належного покарання за порушення.

Окремо адвокат звертає увагу на конфлікти за участю працівників ТЦК. За його оцінками, кількість кримінальних проваджень проти самих співробітників значно перевищує справи щодо нападів на них.

"Це свідчить про те, що проблема полягає не стільки в атаках на ТЦК, скільки у випадках насильства з їхнього боку щодо громадян", — вважає він.

Як можливий інструмент захисту прав людей Леонтьєв пропонує запровадити обов'язкову відеофіксацію всіх дій працівників ТЦК під час мобілізаційних заходів із кримінальною відповідальністю за її відсутність. Водночас він визнає, що навіть такі заходи не усунуть головної проблеми, адже мобілізація в умовах війни неминуче передбачає елемент примусу.

Нагадаємо, раніше Фокус писав як в Україні заробляють на ухиленні від мобілізації.

Також повідомлялося, що в Україні зафіксовано випадки, коли військові ТЦК вимагають гроші з військовозобов'язаних за звільнення з автобусів, територіальних центрів комплектування або навчальних центрів.