Рідкісна біла веселка: вчені розкрили таємницю зниклих кольорів

Далеко на південному полюсі, серед айсбергів та снігових рівнин, біологиня Зоя Швидка з української антарктичної станції «Академік Вернадський» зафіксувала унікальний момент. Перед її очима постала дуга, що нагадувала веселку, але замість звичного спектра кольорів вона була майже повністю білою. Цей феномен, знайомий лише небагатьом, отримав назву туманної веселки, адже він нерозривно пов'язаний з особливими погодними умовами.

Причина такого неймовірного видовища криється у розмірі крапель води, через які заломлюється та розсіюється світло. На відміну від звичайної веселки, що утворюється при проходженні світла крізь великі краплі, туманна веселка виникає, коли сонячні промені зустрічають дуже дрібні мікрокраплі води, які формують слабкий туман. Саме це і надає їй такий вигляд.

За словами полярників, коли біле світло проходить крізь великі краплі, воно розкладається на окремі кольори видимого спектра. Кожен світловий промінь рухається за власною траєкторією, не змішуючись з іншими, і тому ми бачимо яскраві та насичені барви. Цей процес відомий як дисперсія світла, що створює широке розмаїття кольорів, які зачаровують око.

Однак, коли краплі води стають значно меншими, світлові промені починають змішуватися через сильний ефект, відомий як дифракція. У результаті цього процесу кольори втрачають свою насиченість і поступово бліднуть, аж до повного зникнення, залишаючи за собою лише бліду білу дугу. Лише інколи, на краях такої веселки, можна розрізнити слабкі відтінки: зверху світла смуга може бути помаранчевою, а знизу – фіолетовою, що додає загадковості цьому видовищу.

Цей рідкісний знімок білої веселки є не лише красивим зображенням, а й важливим науковим спостереженням, що вкотре підкреслює таємниці, які приховує природа Антарктики. Воно нагадує про те, що довкілля постійно дивує неочікуваними явищами, які чекають на своє відкриття і дослідження.

Феномен веселки, різноколірної дуги, що утворюється під впливом світла, яке відбивається від крапель води, є не лише привабливим зовні, а й цікавим як явище. Національний антарктичний науковий центр на своїй сторінці у Фейсбуці. поділився, що веселка є оптичною ілюзією: вона не існує в конкретному місці на небі, як про це пише National Geographic. Її вигляд залежить від позиції спостерігача та джерела світла. Окрім того, Facebook повідомлення нагадують, що веселка насправді є повним колом, але ми бачимо лише її частину, оскільки решта прихована поверхнею Землі. Її центр завжди розташований прямо проти Сонця, що пояснює, чому її можна побачити повністю лише з висоти, наприклад, з літака.

Окрім білої, існують й інші незвичайні форми веселки, зокрема подвійна. Це явище виникає, коли світло двічі відбивається всередині краплин дощу, утворюючи над основною веселкою слабку вторинну дугу. У цій вторинній веселці спектр кольорів змінюється на протилежний: червоний колір розміщується всередині дуги, а фіолетовий – ззовні. Українські полярники нещодавно також ділилися світлинами рідкісних льодових та снігових видовищ, таких як снігові пончики, крижані млинці та крижані намиста, що свідчить про багатий спектр природних див Антарктики.

Побачена полярниками біла веселка слугує не лише нагадуванням про неймовірну красу та загадковість природи, але й закликом до глибшого вивчення атмосферних явищ. Це дивовижне явище спонукає до роздумів про те, скільки ще нерозгаданих таємниць приховує наша планета, особливо в таких віддалених і малодосліджених куточках світу, як Антарктида.