Хитке перемир’я. Три неочевидні наслідки війни в Ірані

Війна в Ірані тривала неповні шість тижнів, замість двох-трьох, як обіцяв на початку операцій США та Ізраїлю проти Ірану президент Дональд Трамп. Наразі є хитке перемир’я на два тижні – Ормузьку протоку мають відкрити, а взаємні удари припинити.

Попри ці домовленості 8 квітня США та Ізраїль порушили перемир’я, атакувавши нафтопереробний завод на півдні Ірану, а Тегеран у відповідь атакував Кувейт та ОАЕ.

Крім очевидних наслідків війни, про які писала LIGA.net, як от можливідодаткові гроші від продажів нафти для Росії та продаж українських дронів-перехоплювачів у країни Перської затоки, світ може зіткнутися з менш очевидними. LIGA.net почитала The Telegraph, Neue Zürcher Zeitung, The Washington Post, Rzeczpospolita, Business Insider і виокремила три приховані наслідки війни, яка може будь-якої миті поновитись.

Хитке перемир'я Трампа

Трамп оголосив про двотижневе припинення вогню між США та Іраном, що призупиняє війну, яка тривала 39 днів. Після цього ціни на нафту впали на 17%.

Заяву президент США зробив за 1,5 години до крайнього терміну, який сам і встановив – якби Тегеран не відкрив Ормузьку протоку, він погрожував зруйнувати всі іранські мости і електростанції. Іранці погрожували у відповідь знищити інфраструктуру країн Перської затоки, що спровокувало б величезну гуманітарну катастрофу.

Іран погодився припинити блокаду Ормузької протоки й відновити постачання нафти і газу через неї в обмін на тимчасове припинення ударів США по своїй інфраструктурі й електростанціях.

Перемир’я уклали за посередництва Пакистану. Пізніше Трамп додав, що Китай допоміг посадити Іран за стіл переговорів. Ізраїль погодився припинити удари по Ірану, але заявив, що це не стосується його операцій в Лівані, де ізраїльтяни воюють проти проіранських терористів із Хезболли.

І Іран, і США вже оголосили про свою перемогу. Подальші переговори про припинення війни відбудуться в Ісламабаді 10 квітня. Війська США "затримаються" в регіоні, щоб контролювати припинення вогню та розчистити затори в протоці. Танкери з нафтою і газом поки не йдуть протокою, чекаючи офіційних дозволів безпечного проходу.

Глава МЗС Ірану Аббас Арагчі заявив, що Трамп погодився з "загальними рамками" іранського 10-пунктного мирного плану. Крім відновлення руху в Ормузькій протоці, він містить припинення атак на проіранські сили в Лівані та Ємені, оплату іранцям витрат на відбудову, повернення заморожених іранських активів, скасування всіх антиіранських санкцій і згоду іранського режиму не розробляти ядерну зброю (що було й до війни).

Трамп каже, що іранці погодилися на американську 15-пунктову угоду: "У нас є угода з 15 пунктів, більшість з положень у ній уже узгоджені".

Перший наслідок: зміна структури авіасполучення

Через війну в Ірані ціни на авіапальне за березень 2026 року зросли майже на $100 і сягнули $195 за барель. Воно стає дедалі менш доступним для країн, які його не виробляють чи мають обмежені запаси.

Старший аналітик в Sparta Commodities Джун Го додає, що авіапальне потребує спеціалізованого зберігання. Це означає, що його зберігають менше, ніж, наприклад, бензину.

Багато авіакомпаній додають нові паливні витрати у ціну перельоту чи скасовують рейси", – каже Го.

Найбільша авіакомпанія Європи Ryanair заявила, що розглядає скорочення кількості маршрутів. Гендиректор Майкл О'Лірі заявив, що постачання авіапального може бути під загрозою, якщо війна затягнеться.

За словами речника Lufthansa, компанія має команди, які розробляють плани реагування на кризові ситуації, і може зупинити польоти 40 літаків із 303.

Речник Scandinavian Airlines також попередив про скорочення близько 1000 рейсів. Авіакомпанія також тимчасово підвищила ціни на квитки.

Кілька авіакомпаній в Азії заявили, що скоротять кількість рейсів, щоб пом’якшити брак палива і зростання витрат.

Vietnam Airlines призупинила сім внутрішніх рейсів з 1 квітня. Там планують скорочувати обсяг рейсів на 10–20% на місяць протягом наступного кварталу, якщо ціни на авіапальне будуть $160–200 за барель. AirAsia заявила, що скоротила 10% рейсів і підвищила ціни.

Другий наслідок: Китай заробить на "зелених технологіях"

Нафтогазова криза змушує уряди прискорити перехід на відновлювану енергетику, тож Китай виграє від цього. Він домінує у сфері, виробляючи більшість світових сонячних панелей, вітрових турбін, акумуляторів і електромобілів.

Експорт та закордонні продажі електромобілів китайського гіганта BYD зросли на 65% у березні, порівняно з аналогічним періодом торік. Jinko Solar, один з найбільших у світі виробників сонячних панелей, каже, що експорт зріс останніми тижнями.

Багато урядів більше цікавляться відновлюваною енергетикою. Президент Індонезії Прабово Субіанто вже анонсує, що країна збудує сонячні електростанції потужністю 100 гігаватів протягом двох років.

Пенсійний фонд Філіппін пропонує позики до $8300 для купівлі та встановлення сонячних панелей на будинки.

У Європі, яка порівняно легше перенесла дефіцит палива, уряди теж збільшують інвестиції у відновлювані джерела. Німеччина представила пакет на 8 млрд євро для розширення потужностей вітроенергетики і субсидіювання продажу електромобілів.

Китайські "зелені" компанії захопили світовий ринок більшості продуктів, необхідних для виробництва відновлюваної енергії, і досягли конкурентоспроможності за ціною та якістю, каже директор Китайського центру досліджень енергетичної економіки в Сяменському університеті Лінь Боцян.

За даними Фінського центру досліджень енергетики і чистого повітря, у 2025 році сектори чистих технологій становили понад третину економічного зростання Китаю", – пише WP.

Енергетична безпека стає дедалі важливішою у порядку денному урядів, а перехід до чистої енергії дедалі частіше є тим, що може її посилити, констатує аналітик з питань Китаю в аналітичному центрі Ember (Лондон) Ян Біці.

Зростання попиту може поглинути значну частину китайського надвиробництва, хоча у деяких частинах світу, особливо на Заході, укладанню угод перешкоджають безпекові ризики.

У березні Велика Британія заблокувала план китайського виробника вітрових турбін Ming Yang збудувати найбільший в країні завод вітрових турбін у Шотландії через ризики для безпеки країни. Британці стурбовані, що турбіни китайського виробництва можуть становити ризики віддаленого доступу і спостереження за критично важливою енергетичною інфраструктурою.

Третій наслідок: зростає загроза голодної смерті

Проблема голоду може значно загостритися у 2026 році.

Світовий банк попереджає: якщо криза на Близькому Сході затягнеться на другий квартал, світ зіткнеться з різким зростанням голоду. Блокада Ормузької протоки й енергетична криза створюють ризик глобальної інфляції, що може призвести до різкого стрибка цін на їжу.

Значно вищі ціни обмежать доступ до неї сім'ям, які до цього ледве дозволяли собі мінімальний раціон. Ця проблема стосується понад 53 країн. Кількість людей, які постраждають від гострого голоду, зросте на 45 млн – з 318 млн до 363 млн впродовж 2026 року", – пише Rzeczpospolita.

Світовий банк нагадує, що за останні 20 років щоразу, коли ціни на нафту різко зростали до понад $100 за барель (2007–2008, 2011–2013, 2022 рік), був різкий стрибок світових цін на продукти харчування.

Особливо це відчувають бідні економіки, залежні від імпорту. Енергію використовують в агросфері як паливо, добрива і транспорт. На Близькому Сході виробляють понад 30% світових запасів нафти і 20% газу.