Цінність гривні, кредити та валютний ринок: що чекає на українців у II кварталі 2026 року

Якою буде фінансова ситуація в II кварталі 2026 року?

Про те, що зміниться для валютного ринку, банківської сфери та кредитування на період квітня-червня, 24 Каналу розповів Сергій Мамедов, голова правління ГЛОБУС БАНКУ та віцепрезидент Асоціації українських банків.

Банкір наголошує, що другий квартал 2026 року може бути для українців непростим. Причиною є не лише невизначеність пов'язана з російсько-українською війною, а й наслідки від ситуації на Близькому Сході.

Йдеться зокрема про підвищення цін на енергоносії, а для України – про вартість пального. Останнє автоматично збільшує ціни на товари. Адже витрати на перевезення, виробництво та інші послуги із забезпечення людей зростають.

Водночас завдяки своєчасним діям Нацбанку в монетарці, ріст цін вдається пригальмувати. Однак через різке пдвищення вартості пального на початку березня посилюються інфляційні ризики.

Експерт аналізує, що впродовж березня ціни на А-95 зросли на 14%. Щодо дизельного палива – вартість збільшилась на понад 36%. Відповідно до цієї статистики вже у квітні Нацбанк може збільшити облікову ставку до 16%. Завдяки цьому вдасться зменшити ціновий тиск та уникнути подальшої девальвації гривні.

За розрахунками Мамедова у другому кварталі сумарний рівень інфляції не перевищить 1,8 – 2%. У таких умовах річний показник залишиться на рівні 8 – 8,5%.

Зверніть увагу! У другому кварталі 2025 року споживчі ціни сукупно зросли на 2,8%: у квітні – на 0,7%, у травні – на 1,3%, а в червні – а 0,8%.

Водночас світова ситуація, яка може частково вгамуватись, усе ж залишить наслідки для української економіки. За словами Мамедова, через геополітичну невизначеність найближчими місяцями ціни на пальне триматимуться на найвищих позначках, як і зараз.

До певної міри це можна вважати "натяком" на те, що економічна ситуація в Україні обов'язково враховуватиме не лише внутрішні непрості умови, а й зовнішні обставини. Високі ціни "тягнуть" за собою вартість продовольчих товарів, логістики тощо – це аксіома,
– пояснив Мамедов.

На невизначеність українського бюджету впливає і блокування кредиту в 90 мільярдів євро. Ці гроші мали б покрити частину потреб на 2026 рік. Сума становить 52 мільярди. Водночас навіть попри рішення ЄС, Угорщина фактично продовжує блокувати надання коштів.

За словами банкіра, для України ці гроші є критично важливими, бо від них залежить:

• макрофінансова стійкість держави;
• курсова рівновага;
• здатність уряду вчасно виконувати пріоритетні бюджетні зобо'язання.

Що буде з кредитами й депозитами?

На думку Сергія Мамедова, банки й надалі орієнтуватимуться на рівень облікової ставки від НБУ.

Зауважте! Облікова ставка – це ключовий інструмент Нацбанку в монетарній політиці, що фактично формує вартість грошей на ринку.

Якщо ж ставку підвищать до 16% (від нинішніх 15%), то вплив відчують і власники депозитів. Середні ставки дохідності можуть зрости до 14,5 – 15%, а максимальні до понад 17% річних.

За попередніми оцінками, гривневі вклади не лише будуть здатні проіндексувати заощадження громадян, а й дадуть можливість отримати пасивний прибуток на рівні 3 – 4%,
– пояснив Мамедов.

Він акцентував, що українцям краще звернути увагу на вкладення в національній валюті. Особливо, якщо йдеться про період депозиту на 6 – 9 місяців або 1 рік.

Водночас банкір додав, що за лютий 2026 року гривневі депозити українців зросли на 1,2% або на 4,1 міляьрда. Також 70% від усіх вкладень – у гривні, тобто люди довіряють національній валюті.

Що стосується кредитування – комерційні банки скоріше за все збережуть поточні ставки й розвитватимуть партнерські програми з виробниками та постачальниками основних засобів ведення бізнесу.

Важливо! У всій структурі кредитування такі програми вже складають 60 – 65%.

Зокрема викликом у сері є прискорення інфляції. І саме тому, щоб не збільшувати ставки для бізнесу до 20 – 22%, банкам краще шукати взаємовигідне партнерство та залишити ставки річних на рівні 17 – 18%.

Він також акцентував, що впливовими тут є програма "єОселя"; програма енергоефективності для домогосподарств та бізнесу, ОСББ, за якими можна отримати кредити під 0% на перший рік позики.

Якою буде ситуація на валютному ринку у II кварталі 2026 року?

Сергій Мамедов прогнозує, що зміни курсу в період з квітня по червень не будуть для українців стресовими чи шоковими. Скоріше ситуація на валютному ринку залишатиметься прогнозованою. Зокрема через політику "керованої гнучкості" від НБУ.

На думку банкіра, у другому кварталі можуть активно застосовувати валютні інтервенції на рівні 3 – 3,5 мільярда доларів на місяць. Зокрема нині через економічний та геополітичний тиск зростає попит на валюту.

Однак надто радикальних підвищень або навпаки знижень курсу чекати не потрібно. Зокрема через нестабільність цін на енергоносії може послабитись гривня від 3,2% до 4%.

Курс валют протягом II кварталу, за оцінкою банкіра, буде таким:

• долар – від 44 до 45,5 гривень;
• євро – від 51 до 52,5 гривень.

В Україні діє режим "керованої гнучкості", який в умовах війни є оптимальним, адже він гасить будь-які прояви ажіотажу та спрямований на досягнення рівноваги між попитом і пропозицією. Однак ніде правди діти – курсом валют не прикрити загальні економічні тренди. Тому курсова ситуація розвиватиметься не відірвано від економіки. Тобто Нацбанк не триматиме курс на кон’юнктурній "прив’язі", не приховуватиме вплив цінового тиску,
– додав експерт.

Зокрема Мамедов радить українцям не скуповувати панічно валюту. На це немає причин, адже дефіциту готівки не передбачено, а з огляду на дохідність гривневі депозити можуть стати кращою альтернативою валютним.

Що ще потрібно знати про фінансове становище України?

• Раніше у звіті Нацбанку зазначали, що рівень інфляції на кінець 2026 року становитиме 7,5%, а надалі до 2028 року в НБУ планують знижувати показник до 5%. Для таких умов враховували стабілізацію в економіці, а також можливі ризики й наслідки від російських атак.

• Що ж стосується кредиту на 90 мільярдів євро, який Україна мала отримати від ЄС на основне фінансування, гроші поділять на частини. Відомо, що до кінця 2026 року Україні нададуть половину позики, 45 мільярдів євро. Гроші підуть на бюджетну підтримку, оборонний сектор.

• Водночас президент Володимир Зеленський раніше повідомляв, що Україна зможе отримати сотні мільйонів фінансування черезприйняття окремих законопроєктів. Йдеться про 10 пріоритетних і 5 додаткових нововведень.