Виступала проти НАТО і за Путіна: до Китаю прибула скандальна опозиціонерка з Тайваню

56-річна Чен Лі-вень вирушила до Китаю з шестиденним офіційним візитом після того, як у жовтні минулого року її обрали головою опозиційної партії Гоміньдан. Вона хоче відновити "конструктивний діалог" із Пекіном. Раніше Чен вже заявляла, що Володимир Путін "не диктатор", тому що він був "обраний демократичним шляхом", і звинуватила НАТО у війні в Україні, повідомляє Rfi.

Сі Цзіньпін тепло привітав Чен Лі-вень з обранням на пост глави партії і тепер робить їй люб'язність, пропонуючи шестиденний візит. Офіційно поїздка почалася 7 квітня і відповідає статусу офіційного візиту. Запрошення Сі Цзіньпіна Чен Лі-вень, голові опозиційної партії Гоміньдан (КМТ) на Тайвані, відвідати Китай привернуло увагу як з боку Тайванської протоки, так і з боку міжнародної спільноти. З огляду на нинішню нестабільну міжнародну ситуацію з триваючими конфліктами і напруженістю, цей візит тайванської опозиціонерки викликав скандал у Тайбеї.

Минулого тижня вона заявила: "Ми виступаємо за мир і примирення, включно з примиренням між правлячою та опозиційною партіями Тайваню, а також примиренням і миром між двома сторонами Тайванської протоки". Після прибуття в Шанхай вона також відвідає Нанкін і Пекін. Цей візит високопоставлених чиновників Гоміньдану став першим за десять років.

Хоча численні чиновники та колишні лідери Гоміньдану, партії, заснованої Чан Кайши, неодноразово перетинали Тайванську протоку, жоден чинний голова КМТ не здійснював подібних офіційних візитів з листопада 2016 року. Десять років тому тодішній голова партії Хун Сючу зустрілася з Сі Цзіньпіном, що неабияк розлютило правлячу Демократичну прогресивну партію (ДПП), яка схиляється до лівоцентристських поглядів. Відтоді контакти на високому рівні між двома берегами протоки припинилися після обрання Цай Інг-вень президентом Тайваню 2016 року. Пекін відмовляється від діалогу з урядом Тайваню, чи то Цай Інг-вень, чи то нинішній президент Лай Чін-те.

У материковому Китаї уряди Цай Інг-вень і Лай Чін-те, а також Демократична прогресивна партія (ДПП) постійно зазнають критики з боку КПК за "сепаратизм". Щодня Пекін чинить тиск на острів із населенням у 23 мільйони осіб, постійно відправляючи винищувачі та військові кораблі для патрулювання вод навколо Тайваню.

"Цим запрошенням Сі Цзіньпін вписує свою тайванську політику у свого роду нормалізовану структуру, прагматично просуваючи її за допомогою діалогу. Тим часом амбітна Чен Лі-вень використовує це для отримання офіційного статусу, представляючись тайванським політичним лідером, який завоював довіру Китаю", — проаналізувала Маріанна Перон-Дуаз, керівник відділу досліджень Азії Французького інституту міжнародних і стратегічних відносин.

Чен Лі-вень і опозиція Тайваню — чим вони корисні Китаю

Чен Лі-вень, колишня ведуча ток-шоу, раніше вже робила низку скандальних заяв. Вона заявляла, що сподівається на те, що одного разу "тайванці з гордістю скажуть "Я — китаєць" — це позиція, далека від загальноприйнятої серед тайванської громадськості. Вона також говорила в інтерв'ю, що Путін "не диктатор", а у війні в Україні винне НАТО.

Заяви Чен викликали критику навіть усередині партії. "Іноді її сприймають як лідерку, яка ставить інтереси Китаю вище за інтереси Тайваню, особливо після того, як вона виступила проти уряду Демократичної прогресивної партії та пропозиції президента Лай Чін-те про збільшення оборонного бюджету", — додала Перон-Дуваз.

Поїздка Чен Лі-вень відбувається на тлі скасування додаткового оборонного бюджету в розмірі 40 мільярдів доларів: очолюваний опозицією парламент затримує пропозицію Лай Чін-те, яка отримала підтримку США. Гоміньдан заявляє про підтримку оборони, але відмовляється виписувати "порожній чек". Чен Лі-вень підтримує план своєї партії щодо затвердження закупівель озброєнь тільки на 12 мільярдів доларів. США, найбільший постачальник зброї в Тайбей і головний гарант безпеки Тайваню, чинять тиск, вимагаючи забезпечити його достатньою кількістю озброєнь для протистояння китайській агресії.

"Ця поїздка повністю присвячена миру і стабільності у відносинах між двома берегами Тайванської протоки і не має жодного відношення до закупівель зброї або інших питань", — заявила Чен Лі-вень напередодні свого візиту.

Чен Лі-вень відродила "Консенсус 1992 року", описавши його як форму "стратегічної двозначності". Цей документ, спільно розроблений представниками Тайваню і материкового Китаю, встановив принцип "одного Китаю", допускаючи при цьому інтерпретації з обох сторін.

У 2019 році Сі Цзіньпін прямо заявив, що цей консенсус означає, що "обидва боки Тайванської протоки належать одному Китаю і спільно прихильні національному возз'єднанню".

А після початку війни на Близькому Сході минулого місяця Китай відновив свої зусилля з переконання Тайваню, активно просуваючи гарантії енергетичної безпеки після об'єднання і навіть запропонувавши проєкт "швидкісного транспортного сполучення" через протоку.

Чен Лі-вень — що відомо про головну опозиціонерку Тайваню

Чен Лі-вень була членом Гоміньдану (КМТ) протягом двадцяти років і раніше недовгий час перебувала в Демократичній прогресивній партії (ДПП). Чен Лі-вень називає себе "дочкою Юньнані", тому що її батько, Чен Цзін-хуей, народився в місті Пуер, провінція Юньнань. Він воював в армії Чан Кайши і переїхав на Тайвань разом після поразки від Комуністичної партії Мао Цзедуна в громадянській війні в Китаї 1949 року. Він оселився в повіті Юньлінь і одружився з місцевою жінкою. Чен Лі-вень народилася там 12 листопада 1969 року.

Після вивчення права в Національному університеті Тайваню вона брала участь у студентському русі "Дика лілія" 1990 року, який виступав за прямі демократичні президентські вибори і вимагав від Тайваню офіційного проголошення незалежності від Китаю. Згодом вона продовжила навчання у Сполучених Штатах і Великій Британії. Крім роботи законодавцем і прес-секретарем партії Гоміньдан (КМТ) під час президентства Ма Інцзю (2008-2016), вона була широко відома як телеведуча і коментаторка, яка прославилася своєю критикою Демократичної прогресивної партії (ДПП) у стилі Fox News і закликами до молоді до політичної мобілізації — можливо, одним із чинників, що сприяли її успішній спробі очолити партію.

29 грудня минулого року Китай розпочав військові маневри біля берегів Тайваню. Про маневри стало відомо після того, як США оголосили про продаж одного з найбільших пакетів зброї для тайванців.

А ЦРУ попереджає, що Китай може вторгнутися на Тайвань у 2027 році.