Знайдено докази воскресіння Ісуса: вчені поставили крапку у давній суперечці

Століттями вчені та скептики сперечалися про те, чи було воскресіння Христа достовірною історичною подією, чи питанням віри, зіставляючи біблійні свідоцтва очевидців із природними поясненнями, як-от галюцинації, змова або помилкове поховання, пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Тепер у новому дослідженні вчені зосередилися на тому, щоб перевірити давні теорії про те, що воскресіння Христа насправді ніколи не було, включно з твердженнями про галюцинації, змову і помилкове поховання.

За словами авторки дослідження, інженерки з Національного технологічного інституту в Гоа, Індія, Перл Біпін, вони з командою виокремили чотири основні докази, що використовуються для спростування цих теорій, а саме:

• порожня гробниця;
• повідомлення про явища Ісуса після його смерті;
• раптове перетворення послідовників;
• навернення колишніх скептиків.

Вчені стверджують, що їхній історичний аналіз підтверджує розповіді про порожню гробницю та повідомлення про явища Ісуса після його смерті, оскільки ці події згадуються в багатьох ранніх джерелах і були зафіксовані приблизно під час розп'яття. Команда також розглянула психологічні пояснення, такі як галюцинації або теорії змови. Результати вказують, що всі ці фактори є недостатніми для пояснення всього комплексу описаних подій.

Команда використовувала філософські міркування та юридичні докази, зокрема й імовірнісне моделювання, і дійшла висновку, що воскресіння є найбільш послідовним поясненням наявних історичних даних і має розглядатися як серйозна історична можливість.

За словами Білін, гіпотеза воскресіння, якщо розглядати її в рамках теїстичної філософської структури, підкріпленої аргументами, що ґрунтуються на теорії свідомості, і сучасними підтвердженнями чудес, постає не просто як можливість. По суті, вона є найбільш послідовним і ймовірним поясненням виникнення християнської віри. Незважаючи на критику і дискусії на цю тему, результати нового дослідження вже викликали інтерес до питання про те, чи можуть наука та історія пролити світло на одне з центральних тверджень християнства.

Дослідження почалося зі спроби встановити те, що автори називають "світським фундаментом" — сукупність фактів про Ісуса, почерпнутих із джерел, що не належать до Біблії. Серед них:

• праця римського історика Тацита, який писав на початку II століття;
• праці єврейського історика Флавія Йосипа Флавія;
• інші стародавні свідчення.

Автори вважають, що ці нехристиянські джерела особливо важливі, оскільки їх написали за десятиліття після розп'яття автори, які не були послідовниками Ісуса. Простими словами, історики розглядають їхні розповіді як незалежні підтвердження, а не релігійні свідчення.

Команда також звернулася до судової медицини, щоб вивчити питання про те, чи міг Ісус пережити розп'яття — теорія, яку іноді називають "теорією непритомності". Теорія припускає, що Ісус насправді не помер, а лише втратив свідомість — пізніше він прийшов до тями. Автори вважають, що це твердження ігнорує медичні докази смерті Христа і неможливість звільнитися з гробниці в такому ослабленому стані.

Водночас медичні дослідження римських методів страти описують розп'яття як метод, покликаний забезпечити смерть за допомогою травми, крововтрати і подальшої задухи. Жертв часто бичували перед розп'яттям, що спричиняло сильні рвані рани і шок, перш ніж прибити їх до хреста в положенні, яке поступово позбавляло їх дихання. По суті, жертвам доводилося напружувати пронизані кінцівки, щоб вдихнути — цей процес ставав дедалі складнішим у міру виснаження, а зрештою призводив до удушення і серцевої недостатності. У результаті вчені стверджують, що цей процес майже напевно закінчився б смертю, а виживання вкрай малоймовірним.

Ще одна деталь, згадана в розслідуванні, стосувалася опису з Євангелія від Іоанна, де йшлося про те, що римський солдат простромив бік Ісуса, випустивши щось, схоже на кров і воду. Науковці тлумачать це як можливу ознаку скупчення рідини навколо легень і серця — цей медичний стан пов'язаний із травматичним ушкодженням і серцевою недостатністю. За словами Біпін, такі дані додатково підтверджують аргумент про те, що Ісус не просто знепритомнів або впав у тимчасову кому, а помер внаслідок розп'яття.

У дослідженні також враховувався той факт, що гробниця Ісуса була знайдена порожньою, а послідовники повідомляли про те, що бачили його живим після смерті. Водночас ранні віряни перетворилися з боязких людей на відвертих захисників, готових ризикувати переслідуваннями. Дослідження також висвітлило навернення колишніх скептиків, зокрема тих, хто від початку сумнівався в твердженнях Ісуса.

Команда також розглянула психологічні пояснення, такі як теорії галюцинацій, які припускають, що горе або емоційний стрес змусили послідовників повірити, що вони бачили Ісуса живим. Однак автори стверджують, що галюцинації, як правило, індивідуальні і не виникають одночасно у великих групах.

Іншим важливим компонентом дослідження є імовірнісний аналіз з використанням байєсівського міркування — статистичного методу, який оцінює ймовірність гіпотези порівняно з конкуруючими поясненнями. Результати вказують на те, що при спільному розгляді таких чинників, як історичні записи, свідчення очевидців і раптовий ріст християнства, гіпотеза про воскресіння описується як така, що має сильну пояснювальну силу порівняно з альтернативними теоріями.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що гарвардський професор виявила свідчення того, що Ісус міг бути одруженим.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, який насправді міг мати вигляд Ісус.

Під час написання використовували матеріали National Institute of Technology in Goa, Daily Mail.