Близькосхідний рикошет: як перемир`я в Ірані вплине на російсько-українську війну

Президент Володимир Зеленський, наголосивши на тому, що Україна усіляко підтримує деескалацію на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, нагадав, що Київ послідовно закликає до припинення вогню і у війні з РФ.

«Україна завжди закликала до припинення вогню у війні, що ведеться Росією тут, у Європі, проти нашої держави і людей, і ми підтримуємо тишу на Близькому Сході та в Затоці, яка відкриває шлях для дипломатичної роботи. Україна ще раз повторює Росії: ми готові відповідати дзеркально, якщо росіяни припинять свої удари. Це очевидно для всіх – що припинення вогню може створити правильні передумови для домовленостей.

Різні країни були залучені до процесу перемовин, і важливо, що Сполучені Штати зробили цей дипломатичний крок», — акцентував глава держави.

Водночас міністр закордонних справ Андрій Сибіга переконаний, що після досягнення режиму припинення вогню на Близькому Сході настав час «проявити достатню рішучість для примусу РФ зробити те саме у війні в Україні». Очільник українського МЗС також привітав досягнення щодо припинення вогню між Іраном та США, додавши при цьому, що «американська рішучість працює».

Відреагували на близькосхідні події під призмою російсько-української війни і у РФ. Зокрема, про те, що досягнення перемир’я між США та Іраном «дало шанс на відчутний прогрес» у перемовному процесі щодо встановлення миру в Україні, заявив у четвер, 9 квітня відомий колаборант з Луганщини, який наразі обіймає посаду посла з особливих доручень росМЗС Родіон Мірошник. З аналогічною за смисловим змістом заявою дещо раніше виступив і кремлівський речник Пєсков, якого цитують російські пропагандистські медіа. 

Нагадаємо, Вашингтон та Тегеран прийняли пропозицію Пакистану щодо припинення вогню на два тижні задля підготовки мирної угоди. Іран погодився відкрити Ормузьку протоку для судноплавства на період, допоки діятиме режим припинення вогню, а Дональд Трамп заявив про «беззаперечну перемогу США». Втім, про свою перемогу заявили фактично усі сторони близькосхідного конфлікту.

Яку тактику щодо України після встановлення близькосхідного затишшя може обрати Трамп

Коментуючи Фокусу проміжні підсумки близькосхідного конфлікту загалом і його вплив на російсько-українську війну зокрема, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру «Обʼєднана Україна» Ігор Петренко зазначає: «Нечувану хвилю обурення та хейту викликали слова Трампа про «загибель цілої цивілізації». Але слід розуміти, що в даному випадку йшлося насправді не про фізичне знищення Ірану, а про удар по іранській теократичній державі в тому вигляді, в якому вона існувала 47 років. До речі, сам Трамп чітко артикулював, що, мовляв, 47 років здирництва, корупції та смерті нарешті завершаться. Але це фундаментальне уточнення лишилося в інформаційній тіні, тоді як «знищення цілої цивілізації» стало мейнстрімом».

Експерт вважає «абсолютно правильною» оцінку ситуації з боку президента Зеленського, позаяк «війна на Близькому Сході грає нам більше в мінус, а не в плюс».

«У нас було певне вікно можливостей, яким ми намагалися скористатися, зокрема й під час нещодавнього близькосхідного турне президента. Однак при цьому ми не маємо забувати про енергетичну кризу, ціни на паливо, відволікання уваги від України, перерозподіл ресурсів на користь Близького Сходу, питання дефіциту ракет РАС-3 — це все та багато іншого грає проти нас. Власне тому Україна вустами президента і міністра закордонних справ абсолютно правильно та слушно підтримує близькосхідний мир», — аргументує Ігор Петренко.

Чим швидше близькосхідна ситуація стабілізується, наголошує експерт, тим краще для України, що зовсім не означає подальшу втрату певних вигод для Києва: «Очевидно, що Близький Схід, розуміючи крихкість домовленостей між США та Іраном і усвідомлюючи, що Сполучені Штати не можуть надати їм той захист, на який вони сподівалися, ближчим часом буде максимально мілітаризуватися. В таких умовах Україна буде озвучувати свої пропозиції і організовувати співпрацю».

Поряд з тим, констатує аналітик, навіть з завершенням близькосхідного конфлікту, ризики залишатимуться.

«Зрозуміло, що Трамп називатиме історію з Іраном своєю перемогою, розуміючи, що вона такою насправді не є. А оскільки реальна перемога йому потрібна, не виключено, що він знову посилюватиме тиск на Україну, спонукаючи її до миру фактично на кремлівських умовах. Тобто, Путін, розуміючи, що у США не має ніякої перемоги на Близькому Сході, може через того ж таки Дмитрієва вкладати у вуха радників американського президента тезу про те, що саме шляхом посилення тиску на Зеленського, Вашингтон може отримати реальну, а не декоративну перемогу і тоді величний Трамп стане величним в квадраті, якщо не в кубі», — підсумовує Ігор Петренко. 

Яким чином може змінитися мирно-перемовна погода по Україні

Водночас політолог, очільник Центу аналізу та стратегій (ЦАС) Ігор Чаленко у розмові з Фокусом робить наступний акцент: «По-перше, ми зараз не можемо говорити про крапку на Близькому Сході. По-друге, два тижні на встановлення миру – це не 45 днів, про які раніше йшла мова та й у перші ж дні там вже відбувалися обстріли, які поки що спускають на гальмах. Між тим, для України, передусім з економічної точки зору, вигідне встановлення миру на Близькому Сході. Попри те, що великі мережі заправок запускають меседжі, що мовляв, у них лаг 20-30 днів і вони не можуть одразу спустити ціни, але ж ми бачимо, що індикатив йде по «Укрнафті». Свириденко, до речі, вже поспілкувалася з очільником «Нафтогазу» Корецьким, тобто сигнал щодо необхідності зниження цін дається».

Наголосивши, що «бензиновий» кейс є вкрай важливим позитивом для України в час посівної і за необхідності закачувати вже зараз блакитне паливо у газосховища, експерт додав: «Однак з політичної точки зору я бачу більше ризиків для нас, аніж вигоди. Якщо дійсно в близькосхідній історії за основу буде взято план з 10-ти пунктів Ірану, це жодним чином на можна вважати перемогою Сполучених Штатів і відповідно у американців з’явиться більше натхнення тиснути на Україну задля отримання швидкого результату по темі російсько-української війни. До речі, нещодавній виступ Джей Ді Венса у Будапешті наочно демонструє відповідні настрої американської сторони загалом. Тому, дійсно може виникнути серйозна проблема в тому сенсі, що тиск на нас з боку США відчутно посилиться».

Між тим, на переконання Ігоря Чаленка, ситуація проясниться після анонсованого керівником президентського Офісу (ОП) Будановим візиту американських емісарів до України. «В принципі, це відновлення класичної човникової дипломатії, тому принаймні генерувати нові пропозиції будемо ми тут, у Києві і це вже позитивний момент. Водночас для російської сторони плюс полягає в тому, що вона може і далі грати на запиті американців щодо швидких змін та рішень, спонукаючи їх посилювати тиск на Україну, в тому числі в питаннях припинення обстрілів російської нафтової та газової інфраструктури. Відповідні сигнали до Києва вже поступають і, як я розумію, не лише від Сполучених Штатів, а й від Бельгії, Франції, Іспанї, яким дуже неприємно, що ми так сильно атакуємо Новоросійськ, тощо», — підкреслює політолог.

Резюмуючи, експерт зауважив: «З огляду на те, що росіяни наразі не приставлені до стінки, маємо проблему, яка вимагає подальшого системного контакту з американцями задля їхнього руху по, скажімо так, правильному треку».  

Чи дійсно Трамп невдовзі відновить війну проти Ірану

В контексті близькосхідного конфлікту, зауважує у розмові з Фокусом політолог, керуючий партнер «Національної антикризової групи» Тарас Загородний, йдеться не буквально про знищення цивілізації, як багато хто вважає – мова насправді йде про ліквідацію ісламського режиму. З огляду на це, експерт наголосив: «Ісламський режим підтримував тероризм, намагався побудувати ядерну зброю для того, щоб дестабілізувати світ. Крім того, Іран – це союзник Росії, який постачав їй зброю, технології, виступав транспортним хабом та інструментом маніпуляцій з цінами на нафту. Зверніть увагу на те, кого нищить з керівництва Ірану той же Ізраїль. Він нищить виключно теологічну верхівку і керівництво КСІРу, тоді як армію Ірану фактично ніхто не чіпає. Наразі знищена ядерна програма Ірану і мости, що дуже небезпечно для Тегерану в контексті створення внутрішнього хаосу з претензією на де фрагментацію. Тобто, дійсно, як каже Трамп, певні цілі в Ірані таки досягнуті».

Між тим, зазначає Тарас Загородний, блокування Ормузької протоки та історія з цінами на нафту створила для Трампа проблему, яка може призвести до програшу республіканців на прийдешніх виборах до Конгресу, «тому американці вирішили зробити перерву».

Важливо Ормузька протока і цінники у вашому супермаркеті: як війна в Ірані підвищує ціни на продовольство

«Трамп наразі насправді вирішив перевести подих, подивитися, що в Ірані вже вирішено, що ні, ну, а далі, скоріше за все, бомбардування Ірану відновляться. Тобто, я думаю, що попри нинішні «мирні» рухи, американці все рівно під різними соусами готують наземну операцію для того, щоб, в тому числі остаточно розблокувати Ормузьку протоку», — прогнозує експерт.

Що ж стосується впливу близькосхідного кейсу на Україну, то, на переконання політолога, тут є як позитиви, так і негативи: «Негатив полягає в тому, що існує небезпека непостачання нам систем ППО, тому що Близький Схід для США все ж таки є пріоритетом. До негативу також можна віднести тимчасове зростання цін на нафту, що на руку росіянам. Але за великим рахунком, це їм нічого не дає, оскільки Україна бомбардує порти Балтійського моря і Новоросійська. Завдяки тому, що США продемонстрували, що вони не скрізь можуть захистити своїх союзників, Україна показала себе у якості надійного донора безпеки, який може масштабувати свої технології та військові рішення навіть на Близький Схід і це беззаперечний та вагомий позитив».

В даному контексті експерт згадує нещодавнє близькосхідне турне президента Зеленського, називаючи його серйозною заявкою Києва на отримання суттєвих ресурсів з боку країн цього регіону. Цей нюанс, наголошує Тарас Загородний, створює додатковий фактор тиску на адміністрацію Трампа з боку України. Хоча США, уточнює експерт, нас і не запрошували на Близький Схід, але виходить так, що де-факто Україна разом з ними воює з Іраном. В таких умовах, підсумовує політолог, алогічним видається тиск американців на Київ щодо поступок Москві в питанні врегулювання російсько-української війни.