Claude кращий за ChatGPT і Grok? Що радять експерти для бізнесу та оборонних технологій

У світі штучного інтелекту немає однозначних лідерів. І відповідь на запитання, чи справді Claude кращий за ChatGPT, Grok або інші моделі, залежить насамперед від конкретного завдання. Саме на цьому наголошують опитані 24 Каналом експерти: одні моделі сильніші в аналітиці та роботі з довгими текстами, інші – в мультимодальних сценаріях, пошуку актуальної інформації чи повсякденних робочих задачах.

Водночас дискусія про переваги чатботів давно вийшла за межі побутового порівняння інструментів. Після конфлікту Anthropic із Пентагоном, який знову привернув увагу до питань безпеки, автономності та допустимості використання ШІ у чутливих сферах, постало ширше питання: де проходить межа між корисною допомогою алгоритмів і ризиком делегувати їм занадто багато повноважень.

Експерти, з якими поспілкувався 24 Канал для цього матеріалу, сходяться в одному: сучасні моделі вже стали практичним інструментом для аналізу, текстів, коду, логістики та обробки великих масивів даних, але вони не скасовують потреби в людському контролі. Саме тому головне питання сьогодні звучить не як "який чатбот найкращий?", а як правильно застосовувати ШІ в реальних умовах – від щоденної роботи до військових рішень.

Чи справді Claude кращий за Grok і Chat GPT?

Хвилі популярності чатботів то підіймаються, то вщухають. І в різні періоди можна почути про переваги тих чи інших сервісів. Кілька років тому на піку був китайський DeepSeek, зараз чимало гарних відгуків можна почути про Claude від Anthropic. Який до того ж нагнав собі популярності через випадок із Пентагоном.

Тоді через відмову послабити запобіжники для використання штучного інтелекту в автономній зброї та масовому стеженні адміністрація Трампа і Пентагон заблокували компанію від частини державних і оборонних контрактів, присвоївши їй статус supply-chain risk. Anthropic у відповідь подала позови до суду.

То чи є кращий чатбот на нинішній час? 24 Канал опитав експертів зі штучного інтелекту.

Вʼячеслав Колдовський також пропонує подивитися наявні рейтинги, наприклад, Arena AI. Claude Opus 4.6 дійсно є лідером в загальному рейтингу, хоча й не у всіх категоріях. Наприклад, у математичних завданнях її випереджає GPT 5.4. Але експерт зауважує, що моделі в рейтингу стоять близько одна до одної.

Рейтинг моделей ШІ / Arena AI

Про те, що все залежить від завдання, що стоїть перед ШІ, наголошує й Дмитро Софина з AI R&D Center WINSTARS.AI.

Не варто забувати про інших важливих гравців, зокрема Gemini чи DeepSeek, нагадує Сергій Шишкін, автор наукових робіт зі штучного інтелекту. Тому доцільніше говорити не про "кращу" модель, а про відповідність інструмента поставленій задачі, також зазначає експерт.

• Однією з ключових характеристик є розмір контекстного вікна – обсяг даних, які модель може враховувати під час формування відповіді. Це визначає її здатність працювати зі складними, багатофакторними матеріалами, каже Шишкін.

У більшості моделей цей показник становить сотні тисяч токенів, тоді як Gemini декларує значно більші обсяги. Принцип роботи моделей також відрізняється від людського мислення: вони обробляють вхідні дані в межах окремого запиту і не зберігають безперервний контекст поза ним.

• Інший важливий аспект – мультимодальність, тобто здатність працювати з різними типами даних. Хоча всі ці системи належать до великих мовних моделей, їхня робота з зображеннями, відео чи аудіо може суттєво відрізнятися.

Наприклад, Gemini вирізняється глибокою мультимодальною інтеграцією, Grok орієнтований на актуальні дані з платформи X, ChatGPT є універсальним інструментом, а Claude часто асоціюють із високою якістю текстової генерації.

• Окремо варто враховувати роль системного промпта – внутрішніх інструкцій, які визначають поведінку моделі. Саме він задає обмеження, стиль і логіку відповідей, зокрема щодо безпеки чи допустимих тем. У поєднанні з навчальними даними це формує кінцеву "поведінку" моделі, тому навіть за схожої архітектури результати можуть суттєво відрізнятися.

Цікаво! Дослідження Stanford University показало, що навіть спеціалізовані AI-інструменти можуть помилятися у 17 – 33% випадків при роботі з фактами. У задачах, де точність критична (а у військовому контексті це майже завжди так), їх не можна використовувати без перевірки.

На практиці це означає, що ШІ – допоміжний інструмент, а не джерело фінального рішення, наголосила у коментарі 24 Каналу Аліна Пшеничникова, Head of Marketing & Product Retention Department, Netpeak.

Claude має переваги в аналітиці даних, підготовці текстів й особливо – в написанні програмного коду, вважає Дмитро Красовський, AI Integration Lead, Netpeak.

В роботі з текстами Красовський радить за бажанням налаштувати промт для написання текстів з дотриманням певного стилю й мінімізації ШІ-"канцеляризмів" або притаманних патернів. Це актуально як для Claude, так і для OpenAI ChatGPT.

Сем Альтман (Open AI, другий праворуч), та Даріо Асмодеї (Anthropic, перший праворуч) не торкнулися один одного на AI Impact Summit в Індії у 2026 році / Скриншот Clash Report

Окремо Красовський виділяв можливості Claude в написанні програмного коду. Наразі рішення Claude Code є найкращим на ринку й обирається багатьма розробниками, каже фахівець. Claude Code дозволяє створити робочий програмний продукт без написання коду – достатньо розуміти архітектуру й принципи побудови програм. Для простих завдань навіть цього не потрібно – власне рішення можна реалізувати напряму.

При цьому важливо визначати й власні переваги OpenAI ChatGPT – більші ліміти за ті самі гроші (якщо ми кажемо про стандартну платну підписку у 20 доларів), швидша робота в обробці запитів, кращий голосовий режим. OpenAI краще справляється з мультимодальністю – обробкою аудіо й відео та створенням зображень. Також інструмент краще працює з вебпошуком та є універсальним рішенням, яке дає гарний результат в більшості задач. Такий собі швейцарський ніж для повсякденних задач.

У Grok як перевагу Красовський виділяє меншу цензурованість відповідей, що може бути особливо важливим, коли ви готуєте тексти в неформальному стилі й хочете мати "гостринку" в думках. Крім цього, Grok тісно пов’язаний з інфраструктурою X/Twitter, завдяки чому враховує інформацію про свіжі події й живий соцмедійний дискурс. Все, що актуально і хайпує в X/Twitter, може використовуватися Grok-ом при підготовці відповідей (але водночас це зосередження на одній платформі).

Отже, Claude – для глибокої аналітики й коду, ChatGPT – універсальний щоденний інструмент, Grok – для роботи з актуальним соцмедійним контекстом.

Чи допустиме використання чатботів у військових операціях?

Історія з Anthropic та Пентагоном поставила питання – чи варто взагалі довіряти ще не довершеному штучному інтелекту настільки чутливу сферу як війна? Чи не захоче мовна модель в одну ніч знищити цілу цивілізацію?

ШІ може бути корисним для таких цілей, каже Колдовський:

• аналізу великих масивів текстової інформації;
• узагальнення звітів і донесень;
• перекладу;
• логістичного планування;
• підготовки документації;
• технічної або розвідувально-аналітичної допомоги на початковому рівні.

Водночас існує принципова межа, яку, на мою думку, не можна переходити: ШІ не повинен самостійно ухвалювати рішення про застосування сили, каже експерт.

Використання ШІ у військових цілях уже є реальністю і може підвищувати ефективність та зберігати життя, додає Дмитро Софина. Водночас ключова межа – це збереження людини як фінального decision-maker у критичних рішеннях, особливо щодо застосування сили, а автономність без контролю – це неприйнятний ризик.

Якщо говорити про оборонне застосування, то тут більш виправдано використовувати не загальні чатботи, а власні чи спеціально адаптовані ШІ-рішення під конкретні задачі, зазначає Юрій Гуменчук, керівник оборонної компанії Trident Group та співзасновник R&D Center Winstars.

Зверніть увагу! Використання таких технологій закономірно зростає там, де потрібно швидко обробляти великі обсяги інформації. Але головний ризик зараз не в передачі повноважень ШІ, а в даних: як вони передаються, обробляються і чи не виникає витік, каже у коментарі 24 Каналу Аліна Пшеничникова з Netpeak.

У 2024 – 2025 роках масово фіксувались випадки використання AI для клонування голосів у шахрайстві: достатньо кількох секунд аудіо, щоб відтворити голос людини, і більшість користувачів не можуть відрізнити підробку.

Наприклад, у 2024 році співробітник компанії у Гонконзі переказав близько 25 мільйонів доларів після відеодзвінка, де всі учасники – включно з "керівництвом" – виявилися ШІ-діпфейками. Також проблема в тому, що такі системи можуть генерувати або підтягувати некоректну чи навіть чутливу інформацію, наголошує Пшеничникова. Вони не "знають" факти, а прогнозують відповідь – і можуть помилятися або вигадувати.

На одній із профільних конференцій чула про кейс, коли українська організація при використанні ШІ натрапила на приватні документи, що стосувалися американських авіаційних технологій,
– додає співрозмовниця.

Дмитро Красовський називає оборонне використання ШІ складним питанням, яке вже не є теоретичним. ШІ, за його словами, використовується у військових операціях прямо зараз – від аналітичних систем Palantir для обробки розвідданих до систем на кшталт Gospel і Lavender в Ізраїлі, і, звичайно, в Україні, де ШІ-рішення щоденно застосовуються для аналізу даних з поля бою, обробки аеророзвідки та координації.

Штучний інтелект можуть використовувати дрони / Фото Міноборони

Експерт радить розділити два різні поняття:

• Чатботи, тобто великі мовні моделі – використовують як інструмент для аналізу розвідданих, підготовки брифінгів, перекладу перехоплень, планування логістики.
• А автономні системи ураження – це зовсім інша категорія. Питання межі стосується саме рівня автономії.

Красовський виділяє такі рівні автономії:

• Human-in-the-loop – ШІ рекомендує, людина приймає рішення. Це аналітика, логістика, обробка даних. Найменш контроверсійний і, на мій погляд, цілком допустимий рівень.
• Human-on-the-loop – ШІ діє, людина наглядає і може втрутитися. Це, наприклад, системи ППО, де час реакції вимірюється секундами. Але це вже "небезпечні води".
• Human-out-of-the-loop – повна автономія ШІ, включно з летальними рішеннями. Такі рішення не повинні використовуватися, але…

Чи виправдане нинішнє загальне захоплення чатботами?

Продукти генеративних ШІ вже всюди – у рекламі, соцмережах, роботі сервісів підтримки користувачів. Чи дійсно людство потребує їх у всіх сферах?

Захоплення чатботами значною мірою виправдане, але може призводити й до прикрих ситуацій без належного людського контролю, каже Колдовський. За його словами, воно виправдане тому, що сучасні системи справді вже вміють робити багато практично корисного:

• швидко узагальнювати матеріали;
• працювати з великими текстами й документами;
• допомагати в аналітиці та різних даних;
• економити час на рутинних інтелектуальних завданнях;
• створювати програмний код.

Але часто перебільшуються три речі:

1. Надійність – чатботи можуть помилятися, вигадувати факти або давати надто впевнені хибні відповіді. І навряд чи найближчим часом цей їх недолік може бути виправлений в принципі, бо сама суть їх роботи передбачає формування не науково доведеної точної відповіді, як, наприклад, у математиці, а формування найбільш ймовірної відповіді, що далеко не завжди є правильною, особливо коли ШІ модель не знає правильної відповіді й починає її вигадувати, для цього навіть є спеціальний термін: "галюцинації".
2. Автономність – їх часто подають як майже самостійних виконавців, хоча на практиці вони найкраще працюють під контролем людини, і чим більше послідовних кроків робить ШІ-агент самостійно, тим більше ймовірність відхилення від заданої цілі.
3. Універсальність – те, що модель блискуче працює в одному типі задач, не означає, що вона так само гарна у всіх інших. Модель не буде вам говорити що вона не фахівець в якомусь питанні чи їй бракує контексту, вона може впевнено видати хибне рішення, яке вам може коштувати надзвичайно дорого, якщо ви їй будете сліпо довіряти.

Хайп навколо чатботів частково виправданий, додає Дмитро Софина – це справді технологія рівня інфраструктурного зсуву. Але водночас ринок і медіа часто перебільшують поточні можливості й недооцінюють обмеження: якість даних, explainability, стабільність результатів. Тому важливо дивитися на ШІ як на інструмент, а не як на магічне рішення.

Інтерес до чатботів цілком виправданий, бо в багатьох робочих задачах вони реально економлять час, додає Юрій Гуменчук.

Красовський з Netpeak каже, що захоплення ШІ цілком виправдані.

Але медіа і ринок інколи дійсно перебільшують, вважає фахівець.

• По-перше, існує розрив між захопливими демо і реальним впровадженням. Побачити, як чатбот красиво відповідає на запит – це одне. Інтегрувати його в бізнес-процес, де він стабільно працює, не галюцинує і дає вимірюваний результат – це непроста задача.
• По-друге, LLM часто приписують можливості, яких вони не мають – наприклад, глибокий аналіз великих масивів даних або експертні знання у вузьких доменах. Моделі дійсно знають багато, але в деяких напрямках поверхнево і можуть помилятися в деталях.
• По-третє, багато компаній, які масово інвестують в AI-підписки й інструменти, не можуть чітко порахувати повернення інвестицій.

Гарною аналогію Красовський вважає еру доткомів.

Інтернет дійсно змінив світ. Але у 2000 році більшість компаній, які робили ставку на інтернет, збанкрутували – не тому, що технологія була поганою, а тому, що очікування ринку випереджали реальність. З AI ситуація схожа, технологія справжня і трансформаційна, але частина очікувань – особливо щодо повної заміни професій "вже завтра" – це перебільшення, яке перегріває ринок. Захоплення виправдане, перебільшення — теж реальні. І задача тих, хто працює з AI на практиці, відділяти одне від іншого.

Сьогодні чатботи ШІ – це реальні робочі інструменти, які можуть суттєво підсилювати людину в аналітиці, письмі, роботі з даними, організації знань, роботі з програмним кодом і ще в безлічі інших напрямків застосування, зазначає Колдовський з IT СТЕП Університету. Водночас вони не є безпомилковими та не здатні повністю замінити людське мислення та відповідальність.

Тому найрозумніша позиція, каже експерт, виглядає таким чином, що їх слід сприймати як допоміжний інструмент, який має працювати під контролем людини, не повинен самостійно приймати важливі рішення, особливо в тому, що йдеться про життя людини. І відповідальність також повинна нести людина.