"Зброя, яка збиває усі дрони, в України уже є": Ігор Луценко про тисячу безпілотників за атаку та захист Києва

Росія нарощує виробництво безпілотників і готується до атак масштабом у тисячу дронів за один раз. Поки ворог намагається перетворити такі удари на щоденну реальність, Україна утримує технологічну перевагу завдяки Starlink.

Чому над Києвом досі формально заборонено використовувати дрони-перехоплювачі, як захистити залізницю від полювання на ешелони та чи доцільно будувати зенітні вежі — в інтерв’ю ТСН.ua розповів Ігор Луценко, військовослужбовець, співзасновник «Центру підтримки аеророзвідки».

«Тисяча дронів на день — реальність, до якої нам слід готуватися»

— Росія використала під час однієї з останніх атак по Україні майже тисячу дронів. Чи можуть такі атаки ставати постійними?

— Так, безумовно, нам треба бути готовими до того, що такі атаки будуть постійними. Тобто періодично будуть такі дні, коли до нас прилітатиме десь приблизно тисяча дронів і плюс ще якась кількість ракет. Росія до цього декларувала своє прагнення і по факту намагається вибудувати це як потужність. Відтак нам слід до цього готуватися.

— Чи зможе Україна атакувати РФ у відповідь такою ж кількістю дронів? Коли та за яких умов може статися, що Москва перебуватиме під атакою хоча б пів доби?

— Зараз темпи виробництва далекобійних дронів для так званого Deep Strike (глибокого удару) — що в Україні, що в Росії — насправді співмірні. Якщо дивитися на статистику декількох тижнів березня, то ми навіть запускали більше своїх безпілотних літачків на Росію, ніж росіяни до нас. Тобто цілком можливо, якщо ми тут напружимося, то можемо навіть постійно тримати перевагу у запусках такого типу дронів у бік Росії.

Що стосується Москви, то, наскільки я розумію, зараз ніхто не ставить собі за мету атакувати саме Кремль. Хоча в принципі це цілком можливо, є різні способи добитися того, щоб були тривалі атаки на Москву, але зараз іде концентрація на інших локаціях та інших об’єктах.

Кілзони зростатимуть: як штучний інтелект змінює правила гри у війні в Україні

— Як надалі може розвиватися війна дронів та яких масштабів вона може досягти на фронті?

— Епоха дронів лише на своєму початку, тому кілзона буде лише зростати по площі, а популярність комбінованих систем — тобто, наприклад, наземні роботизовані комплекси (НРК) плюс FPV чи дрономатки або щось подібне, як човни з дронами або дрони з човнами і таке інше — все це буде лише зростати. Тому що ще багато технічних рішень, які поки існують на рівні ідеї, наразі не реалізовані. І багато з них можуть стати популярними, я в цьому впевнений.

Інтелект дронів теж буде зростати, тому що «залізо» продовжує ставати більш доступним, а програмні продукти стають більш легкими у розробці через розвиток штучного інтелекту. І сам інтелект цих дронів буде розвиватися досить швидко. Власне, він вже швидко розвивається.

— Чи дійсно протяжність кілзон залежить від спроможності дронів літати на більшу відстань?

— Ні, не від самої спроможності, а від спроможності літати і забезпечувати зв’язок. Зараз у нас ситуативна, тимчасова перевага над росіянами через те, що у них немає такої масової і дешевої системи, якою є Starlink.

Але все це тимчасово, бо зайде на цей ринок Китай, зайде, можливо, Росія з якимись обмеженими рішеннями під свою війну, і ця наша перевага, на жаль, зникне. Так, на сьогодні вона є, і на мій погляд, ми її недостатньо використовуємо. У нас є всі підстави брати і наступати, якби у нас була для цього достатня кількість дронів, які керуються саме через Starlink. Starlink — це ключова ланка по управлінню дронами, і навколо нього зараз все фактично нанизано. У росіян цієї вісі немає, тому у нас є можливість зараз використовувати цю перевагу.

Загроза для тилу: чому варто готуватися до «полювання»

— Які типи БПЛА можуть стати більш загрозливими та ефективними? Наприклад, комбінація у використанні дронів-маток та FPV-дронів-ждунів?

— Що стосується переваг, то дійсно, я думаю, що буде все більше випадків, коли якісь ударні дрони будуть доставлятися іншими дронами. І це означає передусім небезпеку для тилових міст, тобто для інфраструктури у тилах: енергетика, транспорт, дорожнє господарство, мости і таке інше. Наприклад, є підстави хвилюватися щодо залізниць, бо підозрюю, що полювання за рухомим складом може ставати інтенсивнішим, як на нашій території, так і на території противника.

— Чи можуть атаки противника ставати прицільними для окремих міст, таких як Львів, Чернівці, Київ чи Ужгород? Чи є загроза, що дрони на оптоволокні зможуть полетіти на довші дистанції?

— Атаки росіян вже є прицільними. Ми бачимо, що за потреби Чернівці, Ужгород, Львів, разом з Івано-Франківськом та Тернополем, запросто можуть стати мішенями для атак.

Нам треба вибудовувати єдину, злагоджену, ешелоновану систему перехоплення таких дронів, і тоді західна Україна може менше потерпати від цього всього. Хоча гарантій ніяких не буде: якщо противник запускатиме тисячу дронів, то якісь з них та й долетять, виключно через закон великих чисел.

Але логіка російських ударів — це все-таки частково прицільні удари по необхідних об’єктах: оборонка, енергетична інфраструктура, можливо, транспорт. Тобто це такі прагматичні удари. А ще є пропагандистські удари, коли противник намагатиметься показувати західній Україні, що мешканці там не є у безпеці, і росіяни спроможні туди дістати. Це обов’язкова частина роботи російських безпілотних військ з подальшим інформаційним тиражуванням.

Захист неба над Києвом: дрони-перехоплювачі та вежі ППО

— Чи є доцільним створення окремого захисту для міст, наприклад, Києва? І яким має бути, на вашу думку, захист столиці?

— Я думаю, що силами київської територіальної громади якраз варто було б розбудовувати додаткові потужності для захисту столиці. Фінансові можливості у громади для цього є. А по-друге, це доцільно з точки зору того, що Київ завжди був, є і буде об’єктом для особливих атак ворога.

Ну а стосовно того, що можна було б покращити, то це як мінімум дозволити збивати дронами-перехоплювачами над Києвом ворожі дрони. Зараз існує така абсурдна, я б сказав, ситуація «армійщина», що у місті можна стріляти з Gepard, можна з кулеметів Browning, але не можна дронами-перехоплювачами, які працюють дуже точно, і оператор у більшості випадків та у разі потреби може підірвати його у повітрі, щоб він нікому не впав на голову. Тим не менш, дронами формально це заборонено робити. Я не знаю, можливо, хтось і порушує цю заборону, але як мінімум догана за таке може бути.

Тому я би це питання піддав реформуванню і робив би ставку на дрони-перехоплювачі. Це перше. А друге — я б попрацював над законодавством при потребі або безпосередньо в ручному режимі домігся б розміщення засобів з виявлення дронів на високих точках у місті: чим вище радар, тим далі йому буде видно. І у нього не буде якихось мертвих зон, плям і таке інше.

У Києві велика кількість недобудов, велика кількість промислових інфраструктурних об’єктів, на яких можна було б їх розмістити. Або ж, як у Другу світову війну, будувати окремі башти для того, щоб на них сиділи і розрахунки, і ставилися відповідні радари для виявлення. У будь-якому разі цю проблему слід вирішувати таким чином — шляхом розміщення на зручних позиціях ППО, а не там, де його величність громадський люд дозволив працювати тим же мобільним вогневим групам, і крапка: є визначений сектор вогню і все. Не дай Боже кудись в інший сектор розвернутися — це нонсенс, так не має бути. Тому для Києва я б дві такі речі як мінімум запропонував.

Масовані атаки та загроза з Білорусі

— Чому російські безпілотники долають таку велику відстань, атакуючи Львів, Луцьк, Волинь? Чи допомагає у цьому противнику Білорусь і як цьому протидіяти?

— Що стосується подолання відстані, то ці безпілотники взагалі-то спроєктовані, щоб долати не такі, а набагато більші дистанції. Для них це не проблема — долати відстань до Ужгорода.

А от щодо Білорусі, то так, дійсно, на території РБ було споруджено низку наземних станцій для того, щоб допомагати керувати тими російськими бортами, котрі заходять на нашу територію.

Як мінімум на одній з них, я так чув з компетентних джерел, відбулись якісь технічні неполадки — щось кудись прилетіло, щось там згоріло. І після цього білоруси вже не відновлюють цю точку. Видно, що попередження вони зрозуміли, і таким чином ця псевдопідпільна діяльність Білорусі у тому, щоб допомагати агресії та знищенню українців, вона вже принаймні не розвивається. А так, дійсно, могли набудувати вздовж кордону купу вишок з антенами і просто прострілювати Україну на сотні кілометрів. Думаю, що такого не буде, принаймні ми на це спокійно дивитися не збираємося.

Війна в Україні: міста мають створювати власну ППО, не чекаючи на державу

— Як українським містам захищатися від подібних атак, які перспективи і що може стати протидією?

— Зараз є законодавчі можливості тренувати свої екіпажі, є можливості розміщувати напівавтономні системи, тобто системи, котрими керують оператори тих же територіальних громад — якщо вони, наприклад, ветерани або добре натреновані цивільні. Вони можуть сидіти «десь там» і керувати цими системами, запускати їх. До речі, їхня вартість не така вже велика, а зручність надзвичайно висока, керував такими. Просто дистанційно злітає десь дрон, а оператор сидить у підвалі, керує ним і збиває ворожі цілі там, де це потрібно.

Я би радив все-таки територіальним громадам займатися цими речами і тримати руку на пульсі, тому що ми бачимо, що загальнодержавна система неповоротка, м’яко кажучи. Тому багатим містам я би рекомендував цим зайнятися окремо, автономно зі свого боку — так би мовити, у допомогу нашим Повітряним силам, Силам безпілотних систем і всім іншим, хто займається захистом неба.

— Чи є перспективи винайти зброю, яка збиватиме всі дрони?

— Зброя, яка збиває усі дрони, у нас уже є. Питання в тому, щоб точно наводити цю зброю. Тобто виявити такий малесенький об’єкт, як ударний дрон у небі, — це не проста задача.

Наприклад, хоча б тому, що інколи в небі літають великі пташки, і чисто фізично здалеку навіть фаховій людині непросто їх відрізнити. А що вже говорити про те, що взагалі виявити невеличкий дрон інколи просто дуже важка задача. Тому нам основне — це навіть не знищити, а ідентифікувати ціль, визначити позицію і, власне, працювати по ній точно на знищення. Це основний технічний набір.

Володимир Путін. / © Associated Press Україну накрила хвиля похолодання зі снігом і морозами / © Pixabay Окупант / © Associated Press Оренда квартири. / © ТСН.ua