Талайоти Менорки: у чому розгадка таємниці втраченої середземноморської цивілізації

У 2023 році цей ландшафт отримав світове визнання, коли ці пам'ятки включили до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що продемонструвало їх важливість, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Культура, що створила ці пам'ятки, розвивалася на Балеарських островах, особливо на Менорці та Майорці, приблизно між 1500 р. до н. е. та 123 р. до н. е. Її будівельники використовували великі кам'яні блоки, укладені без розчину, — метод, який часто називають циклопічним будівництвом.

На території Менорки зареєстровано понад 1500 доісторичних пам'яток, що створює одну з найвищих концентрацій стародавніх споруд у Середземноморському регіоні. Серед них виділяються три основні типи: талайоти — споруди, схожі на вежі; таули — Т-подібні кам’яні споруди, пов’язані з ритуалами; та навети — похоронні камери у формі човна. Кожен тип дає певне уявлення про суспільство, але жоден не надає повного пояснення.

Талайоти залишаються найбільш впізнаваними та дискусійними об’єктами. Дослідники висунули кілька можливих версій їхнього призначення. Дехто вважає, що вони слугували сторожовими вежами для оборони та зв’язку, а інші бачать у них місця збору або символи влади.

Різноманітність їхньої конструкції підтверджує думку, що вони виконували не одне призначення. Деякі мають внутрішні камери, інші — суцільні; одні кругові, інші — прямокутні. Ця різноманітність свідчить про те, що їхня роль могла змінюватися з часом, відображаючи зміни в соціальному чи політичному житті.

Сусідні споруди додають ще більшої складності. Таули, які зустрічаються лише на Менорці, розташовані в закритих просторах і містять сліди ритуальної діяльності, зокрема використання вогню та останки тварин.

Навети, одні з найдавніших споруд на острові, використовувалися для колективних поховань і містили як людські останки, так і предмети, покладені разом із померлими. Ці знахідки вказують на організовані традиції, пов’язані зі смертю та віруваннями.

Деякі дослідники також вивчали, чи відповідають певні споруди небесним явищам, припускаючи, що астрономія могла відігравати роль у їх розміщенні, хоча ця ідея досі є предметом дискусій.

У період будівництва талайотів також відбувалися зміни в організації громад. Поселення стали більш структурованими, а свідчення вказують на наявність соціальної ієрархії, можливо, з лідерами, які контролювали ресурси. Археологічні знахідки вказують на системи зберігання та розподілу їжі, що свідчить про скоординоване планування.

Однак приблизно до 500 р. до н. е. багато талайотів вже не використовувалися. Ця зміна збіглася з посиленням контактів із зовнішніми культурами, зокрема фінікійцями та карфагенянами, перед римським завоюванням у 123 р. до н. е. Місцева культура не зникла, а поступово змінилася під цими впливами.

Навіть після багатьох років розкопок багато аспектів талайотів залишаються незрозумілими. Обмежена кількість артефактів, знайдених на цих місцях, ускладнює їх інтерпретацію.

Сьогодні кам'яні споруди Менорки продовжують привертати увагу як дослідників, так і відвідувачів. Важливість цих пам'яток полягає не лише в тому, що відомо, а й у тому, що залишається без відповіді, що робить їх ключовим предметом для подальших досліджень та суспільного інтересу.

Раніше Фокус писав про старовинну мозаїку, виявлену у Туреччині. Ця знахідка пов'язана з легендарними скарбами Трої.

Також ми розповідали про 4500-річну сукню з бісеру, яка походить зі Стародавнього Єгипту. На думку вчених, цей артефакт мав незвичайне призначення.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: Arkeonews.