Боятися Зеленського, щоб голосувати за Орбана. Як маніпулюють угорські провладні медіа

Аналіз публікацій популярних угорських онлайн-медіа виявив чітко структуровану систему антиукраїнських наративів. Низка проурядових сайтів використовує тему України як інструмент впливу на внутрішні процеси, насамперед на результати майбутніх виборів. Щоб консолідувати виборців навколо чинної влади, вони апелюють до страхів аудиторії, підмінюють факти оцінками та спотворюють причинно-наслідкові зв’язки. 

Тиск на аудиторію побудований навколо кількох повторюваних тез. Україна описується як джерело загроз для Угорщини – глобальних безпекових, економічних, енергетичних та політичних. Нібито уособлює ризики президент України Володимир Зеленський. Його дії та рішення подають як причину конфліктів і загострень. Персоналізація спрощує міжнародну політику до поведінки однієї особи. Так формується спотворена, але зрозуміла для аудиторії модель реальності. 

Скриншот ІМІ із сайту Mandiner

Для зниження здатності аудиторії до критичного мислення, крім спрощень, в антиукраїнській пропаганді використовують емоційно забарвлену лексику. Словами на кшталт “погроза”, “шантаж”, “криза” формують відчуття небезпеки. Значна частина матеріалів уже в заголовках дає оцінку подій. Зміст тексту часто залишається другорядним. Це дозволяє швидко, без зайвих пояснень, викликати реакцію аудиторії.

Антиукраїнські наративи найчастіше відтворюють проурядові медіа – Origo, Magyar Nemzet та Mandiner, з подібними формулюваннями й однаковими акцентами. Рідше, менш емоційно, але ті самі тези повторюють Index та HVG. Це свідчить про системний характер методів просування. Основний серед них – повторюваність, яка закріплює образ України як зовнішнього ворога. 

Водночас в Угорщині залишається кілька популярних онлайн-медіа, як 444 та Telex, що не беруть участі в пропагандистській кампанії. У їхніх матеріалах Україна постає як учасниця міжнародних процесів. Вони обмежуються поданням фактів і не використовують емоційних оцінок. Це доводить, що просування антиукраїнських наративів у провладних медіа є елементом передвиборчої стратегії влади Орбана.

Україну виставляють джерелом війни та глобальної загрози

Проурядові угорські медіа намагаються “повісити” відповідальність за війну та її наслідки на жертву агресії. У реальності їхніх публікацій не існує вторгнення Росії в Україну. 

Скриншот ІМІ із сайту Mandiner

У їхній подачі саме Україна нібито провокує ескалацію і наближає ширший конфлікт. Такі матеріали надмірно драматизують факти й апелюють до страхів, використовуючи апокаліптичну лексику.

• Zelenszkij ledobta az atombombát: “Mondtam, hogy harmadik világháború lesz (“Зеленський скинув атомну бомбу: “Я казав, що буде третя світова війна”) – Mandiner
• Szijjártó Péter: Ukrajna a halálos fenyegetésekkel átlépett egy vörös vonalat (“Петер Сійярто: Україна перетнула червону лінію погрозами смерті”) – Origo
• Megszólaltak az oroszok: bármikor kirobbanhat a világháború, már a felelőst is megtalálták (“Росіяни заявили: Друга світова війна може спалахнути будь-якої миті, винного вже знайшли”) – Mandiner 
• Zelenszkij berezelt, ezt már az oroszok sem hagyták szó nélkül (“Зеленський був шокований, і росіяни також не залишили це без коментарів”) – Magyar Nemzet

У такий спосіб проурядові угорські медіа створюють атмосферу загрози й формують образ України як джерела глобальної нестабільності. Війна подається не як наслідок російської агресії, а як процес, який нібито загострює Україна. Це створює відчуття, що події можуть безпосередньо зачепити угорську аудиторію. Тобто основним інструментом комунікації цих медіа зі своєю аудиторією є залякування.

Джерелом економічних загроз називають Україну

Цей наратив присутній не лише в публікаціях відверто проурядових медіа, а й поміркованіших. Він перекладає на Україну відповідальність за економічні проблеми Угорщини. Найчастіше такі твердження пов’язані з темою нафтопроводу “Дружба” й енергетичних суперечок. Публікації підкреслюють конфлікт і подають Україну як сторону, що порушує стабільність постачання та створює ризики для угорського ринку.

• Zelenszkijék a bolondját járatják Brüsszellel, újabb kifogást találtak ki a Barátság kőolajvezeték ügyében (“Зеленський жартує з Брюсселем, вигадуючи чергову відмовку щодо нафтопроводу “Дружба”) – Magyar Nemzet
• Zelenszkij a Barátság vezetékről: Őszinte leszek, én nem javítanám meg (“Зеленський про нафтопровід “Дружба”: Чесно кажучи, я б його не ремонтував”) – HVG
• Volodimir Zelenszkij is megszólalt, fogalma nincs arról, mit csinál a magyar küldöttség Kijevben (“Володимир Зеленський заявив, що не має уявлення, що робить угорська делегація в Києві”) – Index

Такі матеріали формують спрощений зв’язок між діями Києва і ризиками. Україну послідовно прив’язують до економічної нестабільності, роблять наголос на негативних наслідках для Угорщини, але української позиції не розкривають.

Скриншот ІМІ із сайту HVG

Про відповідальність Росії чи принаймні її роль у розв’язанні війни вони просто не згадують. Медіа персоналізують конфлікт, зводячи його до рішень Зеленського. Це не лише спрощує тему, а й через викривлений причинно-наслідковий зв’язок робить її доступною для найтемнішої частини аудиторії. Асоціацію між Україною та економічною нестабільністю підсилюють повторенням і відсутністю альтернативного контексту. 

Зеленського обвинувачують у тиску та шантажі 

Наратив формує образ президента України Володимира Зеленського як політика, який використовує тиск і ультиматуми у відносинах з Угорщиною та ЄС. Угорські медіа частіше акцентують на конфліктності, роздмухують скандал, ніж фокусуються на змісті заяв Зеленського та пояснюють контексти.

• Volodimir Zelenszkij életveszélyesen megfenyegette Orbán Viktort (“Володимир Зеленський смертельно погрожував Віктору Орбану”) – Index
• Zelenszkij fenyegetése komoly nemzetközi visszhangot váltott ki (“Погроза Зеленського спричинила серйозні міжнародні наслідки”) – Origo
• Vérlázító interjú: Zelenszkij nem bánta meg, hogy megfenyegette Orbán Viktort (“Кровожерливе інтерв’ю: Зеленський не пошкодував про погрози Віктору Орбану”) – Origo
• Diplomáciai botrány: Zelenszkij Orbán Viktort fenyegette, elemzők szerint ez példátlan (“Дипломатичний скандал: Зеленський погрожував Віктору Орбану, аналітики називають це безпрецедентним”) – Origo

У цих публікаціях фокус зміщується з пошуку рішень на претензії до стилю поведінки. Будь-яка жорстка позиція Володимира Зеленського інтерпретується як погроза. Він постає джерелом постійного тиску на Угорщину і Європейський Союз. 

Скриншот ІМІ із сайту Index

Так формується образ політика, який діє через примус. Повторюваність формулювань створює відчуття системності таких дій. Правдивість тут підмінена специфічною лексикою та драматизацією. У результаті формується сприйняття інтересів України як нераціональних, як нібито особистих забаганок Зеленського.

Мова ворожнечі та персональні атаки проти Зеленського

Проурядові угорські медіа йдуть далі й намагаються переконати свою аудиторію в тому, що Володимир Зеленський є нестабільним і ненадійним як особистість. Для цього вони вдаються не лише до персональних оцінок, а й до неприхованих образ. 

• Zelenszkijnek elgurult a gyógyszere, beszólt Trumpnak (“Зеленський не в собі, він відповів Трампу”) – Magyar Nemzet
• Zelenszkij hazudott? Trump keményen helyretette az ukrán elnököt (“Чи збрехав Зеленський? Трамп жорстко виправив українського президента”) – Magyar Nemzet
• Teljesen elszabadult Zelenszkij: az ukrán hadsereg már a NATO-t veszélyezteti (“Зеленський повністю збожеволів: українська армія вже становить загрозу для НАТО”) – Mandiner
• Lehull az álarc: most megmutatkozik Zelenszkij igazi arca (“Маску зірвано: справжнє обличчя Зеленського тепер розкрито”) – Mandiner

У такий спосіб створюють чітко персоналізований негативний образ Володимира Зеленського. Ображаючи його та вдаючись до драматичних узагальнень, проурядові угорські медіа переводять політичну критику в площину приниження. 

Скриншот ІМІ із сайту Magyar Nemzet

Політичний дискурс зводиться до емоційних оцінок, що знижує здатність аудиторії критично оцінювати інформацію. Це полегшує зомбування угорської аудиторії антиукраїнськими наративами.

Україна нібито втручається у внутрішню політику Угорщини

Ще одна грань реальності в угорських медіа – наратив про те, що Україна і Володимир Зеленський нібито впливають на внутрішню політику Угорщини й на виборчий процес. Вони напряму прив’язують заяви Зеленського до угорських політичних подій і самі ж це інтерпретують як втручання, аж до загрози суверенітету.

• Zelenszkij már tagadni sem próbálja: durván beavatkoznak a magyar választásokba (“Зеленський більше не намагається заперечувати: є грубе втручання в угорські вибори”) – Origo
• Zelenszkij újabb bosszút tervelt ki Magyarország ellen – ez mindenkinek fájhat (“Зеленський запланував чергову помсту Угорщині – це може зашкодити всім”) – Mandiner
• Kitálalt az egyik legnépszerűbb ukrán csatorna: Zelenszkij egy “budapesti Majdanra” készülhet, hogy hatalomba segítse Magyar Pétert (“Один з найпопулярніших українських каналів розкрив: Зеленський, можливо, готується до “Будапештського Майдану”, щоб допомогти привести до влади Петера Мадяра”) – Mandiner
• Ukrajnában kitört a pánik: Zelenszkij megint Magyarországot támadja (“В Україні спалахнула паніка: Зеленський знову атакує Угорщину”) – Mandiner

Такі публікації створюють образ України як зовнішньої сили, яка намагається вплинути на вибори в Угорщині. Зеленський постає не як партнер у переговорах, а як політичний гравець усередині процесу. Прив’язка Майдану до Будапешта апелює до внутрішніх суперечностей в угорському суспільстві. Використання емоційної лексики в заголовках одразу задає агресивну тональність, підсилює відчуття загрози. На меті вочевидь консолідація аудиторії навколо чинного уряду країни, нібито покликаного і єдиного здатного захистити від воєнних, економічних та політичних загроз.

Україна в незалежних угорських медіа

Частина угорських медіа, що позиціюються як незалежні, наприклад 444 та Telex, не беруть участі в цілеспрямованій антиукраїнській пропаганді. Вони не підмінюють факти оцінками, у їхніх матеріалах відсутні мова ворожнечі та інші емоційні маніпуляції. Вони подають новини, що ґрунтуються на подіях і змісті, де Україна постає як суб’єкт міжнародної політики.

• Egy szülészetbe és lakóházakba csapódtak orosz drónok Odesszában, ketten meghaltak, egy gyerek megsérült (“Російські безпілотники вразили пологовий будинок та житлові будинки в Одесі, вбивши двох людей та поранивши дитину”) – Telex
• Zelenszkij szerint nem lehet műholdról látni a Barátság kőolajvezeték irányítóközpontját (“Зеленський заявив, що центр управління нафтопроводом “Дружба” не видно із супутників”) – Telex
• Zelenszkij: Európának fel kell készülnie a terroristák és bűnözők dróntámadásaira (“Зеленський: Європа має бути готова до атак дронів з боку терористів та злочинців”) – 444
• “Dátumot akarok” – Zelenszkij minél előbb tudni szeretné, hogy Ukrajna mikor csatlakozhat az Európai Unióhoz (“Я хочу дату” – Зеленський хоче якомога швидше дізнатися, коли Україна може вступити до Європейського Союзу”) – 444

У цих матеріалах видно реалістичніший образ України – держави, що діє в міжнародному полі, реагує на війну й веде переговори. Український президент Володимир Зеленський тут має вигляд політичного діяча, а не персони, що становить загрози. 

Скриншот ІМІ із сайту 444

Зразки здорової журналістики Угорщини дуже яскраво підкреслюють безглуздість наративів, які поширюють угорські пропагандисти, викривляючи факти, використовуючи мову ворожнечі та вдаючись у драму.

Аналіз публікацій провладних сайтів показує наявність стійкої системи наративів, у межах якої Україну і Володимира Зеленського послідовно інтегрували в передвиборчий дискурс в Угорщині. Повторюваність меседжів, однакова лексика і синхронність публікацій указують на системність використання теми України для створення образу зовнішнього ворога. Тобто для мобілізації виборців методом залякування заради ще однієї каденції для чинної влади Угорщини.