Хайпожерство під прикриттям журналістики. Що сталося з Тарасом Тополею на інтерв'ю в учасниці «Холостяка»?

Шановні зірки, публічні люди та всі інші, хто намилився давати інтерв’ю! Антоніна виходить до вас із коротким повідомленням та попередженням: думайте, до кого ви йдете! 

Власне, цього має бути досить, але краще конкретизуймо: обережно! Ви можете прийти до такої собі блогерки Марічки Довбенко й потім захотіти заблочити її канал нафіг. І подати до суду. А потім довго намагатися це забути. 

Так ось, зараз ваша авторка демонструватиме рідкісний для неї акт підтримки нашим знаменитостям у темі комунікацій з блогерами та журналістами. Бо до цього я вам постійно жалілася на паскудних селебритів та їхніх піарників, які коршунами літають над своїми підопічними, вимагають постійних узгоджень інтерв’ю, намагаються вирізати бодай трішки незручні моменти й кидаються на камери операторів з криками: «Я сказала, не знімати це!!!!!».

Бо настав час, коли я перевзуюся і скажу цьому панству протилежне: та зайдіть уже в кадр і зупиніть зйомку. Бо я навіть не знаю, як можна було цього не подумати, дивлячись, як уже згадана блогерка мучить фронтмена «Антитіл» Тараса Тополю запитаннями про його розлучення. В інтерв’ю з домовленостями про розлучення не говорити. 

Ось як було. Довбенко в соцмережах написала гучну заяву «щодо тиску на журналіста через інтерв’ю з Тарасом Тополею». Журналіст — це типу вона.

У відповідь друг і адвокат Тараса Тополі Ярослав Куц опублікував допис, у якому сердечно кається. І не через «тиск на журналіста». А тому, що допоміг організувати це саме інтерв’ю:

«В листопаді-грудні 2025 року мій (вже колишній) товариш звернувся із проханням допомогти організувати його дівчині інтервʼю із Тарасом Тополею.

Бо “вона розпочала свій ютуб-канал, і їй потрібнен Тарас, а прес-служба гурту Антитіла не погоджує”.

Я знав чому.

Бо Тарас місяцями категорично відмовлявся йти на подібні інтервʼю, колупатися в деталях сімейного життя, розлучення, коментувати будь-що повʼязане з цим.

В силу особистих переконань і взаємних домовленостей з екс-дружиною, скріплених договором».

Ярослав написав, що по дружбі таки мовив Тараса, але з чіткою домовленістю: жодних запитань про Олену Тополю і їхні стосунки не буде. Проте все пішло не за планом і саме ці запитання Довбенко почала ставити. Згодом я вам наведу приклади — це марожено, канєшно. Піар-менеджерка гурту Альона Гармаш після запису сказала, що діла не буде з таким підходом і викладати в’ю треба без цих запитань і з попереднім узгодженням. Але ніхто нічого не вирізав. Ось як це описує Ярослав Куц:

Ярослав Куц

«Далі, без отримання дозволу від Тараса Тополі на публікацію запису розмови із його зображенням Довбенко, без попередження  все ж здійснила  публікацію на власному нещодавно створеному YouTube каналі  під заголовком “Тарас Тополя вперше після  розлучення”, про що ми дізнались вже із соцмереж.

Звісно, я одразу звернувся і до Довбенко і до свого колишнього товариша з текстовою та усною претензією про непорядність, непрофесіоналізм та порушення авторських прав при публікації запису розмови із Тарасом Тополею без його згоди.

А також з вимогою негайно видалити інтервʼю.

У відповідь я почув, що я “тисну”, “погрожую”, “погрожую журналісту і т.д.”

Нижче наведено скріни моєї переписки безпосередньо із Довбенко, можете розсудити самі, чи був з мого боку будь-який тиск на неї».

Переписку вже почитайте в дописі. Погрозами блогерка називає вимоги видалити інтерв’ю, а якщо ні, то буде суд. 

Ну а тепер два слова про цю Марічку. Ярослав чомусь пише, що її канал «нещодавно створений», що дуже дивно — він існує вже більше трьох років і на ньому купа відео. Тобто, складається враження, що особистістю цієї інтерв’юерки не особливо цікавилися навіть після конфлікту. 

Ваша авторка вже писала про неї, але, бачу, мало. Наприкінці 2022 року на неї увагу нашої редакції звернув один з її потенційних гостей, який мав прозорливість відмовитися. Усе через назву «У ліжку» і відповідний формат — гості лежали з ведучою у, власне, її ліжку. 

Подивившись кілька випусків, я зраділа, бо такого рівня кринжело трапляється далеко не щодня. Ведуча позиціювала себе тоді як спеціалістка зі стратегічних комунікацій.

У самому «ліжковому» форматі немає нічого такого. Найвідоміший проєкт із цієї серії — розмови Поли Єйтс із зірками у програмі «The Big Breakfast» у 90-х. Це була легка, весела рубрика в ранковому шоу, а локація інтерпретувалася не як еротична, а просто вранішня: хтось уже встиг встати з ліжка, а хтось ні, зокрема й ведучі. Винятком можна назвати хіба її інтерв’ю з власним бойфрендом, фронтменом гурту INXS Майклом Хатченсом.

Але Марічка все зробила по-серйозному — її сексуальні вайби набули таких карикатурних форм та інтонацій, що без сміху це дивитися було неможливо. Без сміху і без ніяковості, бо загравання ведучої до гостей переходили межі здорового глузду і театралізованої гри. Хтось підігравав, а хтось дистанціювався як міг. Особливо мене вразив випуск із Павлом Казаріним, якого аж захотілося рятувати з цього трешаку. Якщо хочете побачити, який вигляд має гарасмент з жіночого боку — це ідеальний приклад. Павлу, мені здається, було дуже ніяково. Хоча, хто його знає — він їй дав погладити лисину. Так, вам не почулося. Фото не буде. 

Окрім такого потужного та кринжового флірту Марічка відзначалася вже якимись надто безглуздими запитаннями, і тому ваша авторка не могла зрозуміти, чому до неї приходять якісь поважні люди. Тим паче, що водночас із, приміром, Сергієм Фурсою, Романом Кравцем чи Павлом Клімкіним ми бачимо Олексія Арестовича, Євгена Карася та проросійську блогерку Корячку. Була в неї в гостях і тодішня голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк. 

Але це все було для таких гурманок, як ваша Антоніна, — великі успіхи Марічку не спіткали. А ось широка, хоч і короткочасна, популярність до неї прийшла у 2024 році, коли вона стала однією з учасниць шоу «Холостяк». Позиціювала вона себе як комунікаційна менеджерка Міжнародного республіканського інституту в Україні. Звідти вона швидко вилетіла і почала записувати сенсаційні, викривальні відео. Але це все було настільки явним і беззмістовним хайпом, що злетіти далі не вдалося. Ось тут я писала про це більше. Переважно коментарі та реакції були глузливими і, так, наша героїня отримала хвилю уваги, але вкрай короткочасної. Ось такі стратегічні комунікації. 

Напевне, треба змінювати спеціалізацію і переходити на тактичні комунікації, бо це їй явно вдається краще — яскравий спалах і забуття. Ось так і зараз трапилося з цим в’ю з Тополею. Зацініть оформлення ще однієї заяви Довбенко:

Думаю, тут усе зрозуміло. Але щоб остаточно переконатися в намірах нашої любительки скандалів, коротко розглянемо саме інтерв’ю. До речі, бачите, як вона активно тепер видає себе за журналістку? Хоча, на наше редакційне переконання, вона нею, звісно, не є. Тут уже питання дискредитації нашої і без того стражденної професії. 

Нагадаю, перед інтерв’ю окреслено червоні лінії — жодних згадок про розлучення. Зокрема й тому, що Тарас з Оленою підписали домовленість, що не будуть усе це публічно коментувати і в разі порушення можуть бути санкції. І ось що ми маємо одразу на кавері. Думаю, очевидно, для чого саме це відео знімалося. 

Далі — вже в анонсі обіцянки смажених фактів. Ну і десь із 50 хвилини починається просто лавина випитувань про що? Звісно, про розлучення. Як же це таке кохання могло згаснути? Яка це була приголомшлива і драматична новина. Чи війна вплинула на розлучення? Що ти відчуваєш, коли згадуєш ваші стосунки? Ваша любов з Оленою — це істина чи ілюзія? В тебе залишилося кохання до Олени? Тобі неприємно це згадувати? Тобі ще болить? На кому лежить матеріальна опіка над дітьми? Чи вибачилися ви одне перед одним за той біль, який завдали? 

Все це було заповнено дуже ніяковими паузами. Тарасові було явно неприємно, і він це яскраво демонстрував. Проте навіщось продовжував неохоче, але відповідати. Хоча, як на мене, варто було б різко все зупинити. 

Я запитала у піар-менеджерки «Антитіл» Альони Гармаш, чому це все взагалі трапилося? Хоча великою мірою розумію, бо зупинити інтерв’ю — це теж ризикований крок, бо тут би теж було «перешкоджання роботі журналіста». Альона сказала, що Тарас у силу характеру чи виховання просто коректно відповідав, намагався відійти від теми або ж прямо відмовлявся давати відповіді. 

Друга причина, розповіла Альона, в тому, що інтерв’ю було на прохання близького друга і наче ставлення до інтерв’юерки вже було більш поблажливим. Ну і також вона спростувала слова Марічки про те, що Тарас перед записом таки погодився на особисті теми. Саме інтерв’ю мало бути у форматі «теплої ванни» з обов’язковим узгодженням перед публікацією. 

Я собі це бачу як формат win-win: в артиста з’являється приємне інтерв’ю, а в інтерв’юерки — відомий гість для переглядів. І перегляди таки з’явилися — їх уже більше 80 тисяч. Але лише за рахунок скандалу, який, як і в попередніх випадках, вочевидь, стане короткочасним. 

І тут варто, звісно, зауважити про справжні журналістські інтерв’ю. В ідеалі, журналіст дотримується професійних стандартів, а гість не лізе з правками. Як сказав — так сказав. Людина знала, що її записують і куди вона прийшла. Ваша авторка дуже вболіває за гострі розмови із, зокрема, зірками шоубізу, але це не була гостра розмова. Це було класичне порпання у брудній білизні. Причому вкрай дурноверхе. 

І наостанок. Тарасу Тополі справді можна поставити дуже багато критичних запитань — від «успішного комунікаційного кейсу “Фортеця Бахмут”» до надзвичайно теплої риторики щодо ОП. Я розумію, що багато людей не є опонентами теперішньої влади, але Тополя в цій розмові був настільки обережним щодо політичних питань, що вже переходив межі. Почав заступатися за Єрмака, мовляв, його провина ні в чому не доведена, тому облиште чоловіка у спокої. І що його звільнили «волею з-за океану». Щодо Зеленського взагалі був досить фанатичний спіч, а обережні слова про те, що президент, хоч і величний лідер, але й помилки робив, попросили також вирізати. 

Можливо, колись із Тарасом поговорять і стосовно цього, але явно не зараз.