Сербія на межі: ЄС заморожує 1,5 млрд євро через зв'язки з РФ

З 2014 року Сербія, хоч і не є повноправним членом ЄС, розпочала переговори про вступ, що дало їй право на отримання значних коштів та грантів, призначених для підтримки правових реформ. Ці кошти мали слугувати мостом до інтеграції, але останні події поставили цілу програму під питання.

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос висловила глибоке занепокоєння ситуацією: «Ми дедалі більше стурбовані тим, що відбувається в Сербії. Від законів, що підривають незалежність судової влади, до репресій проти протестувальників та постійного втручання в діяльність незалежних ЗМІ». Ці слова пролунали на тлі зростаючої критики внутрішньої політики країни.

Пакети законів, що стосуються реструктуризації судів та зміни порядку призначення суддів і прокурорів, стали "серйозним кроком назад" для Сербії. Ці законодавчі акти, що сприяють зміцненню президентської влади, викликали масові протести та були публічно розкритиковані ЄС. Венеціанська комісія, дорадчий орган Ради Європи з правових питань, має надати свою експертну оцінку цим змінам, і її висновок може стати вирішальним для долі майбутнього фінансування.

Терпіння Брюсселя щодо Белграда вичерпалося. У листопаді минулого року звіт про прогрес Сербії на шляху до ЄС містив попередження про регрес та "антиєвропейський наратив" на найвищих рівнях сербської політики. Ситуація загострилася в грудні, коли президент Александар Вучич проігнорував саміт ЄС-Західні Балкани. Цей крок, разом із повідомленнями про насильство та порушення під час місцевих виборів, а також поліцейський рейд на університет, став переломним моментом для Брюсселя.

Тісні відносини Сербії з Росією, які Іван Суботич, головний редактор сербського порталу FakeNews Tracker, пояснює історичною прихильністю, також викликають значне занепокоєння. "Коли я ставлю Путіна на першу шпальту, продажі зростають на 40%", — зазначив Суботич. Сербія, яка значною мірою залежить від постачання російського газу за цінами, нижчими за ринкові (до 290 євро за тисячу кубометрів), не шукає альтернативних джерел енергії, що суперечить зовнішньополітичній лінії ЄС. У країні також працює нафтова компанія NIS, що належить російським "Газпрому" та "Газпромнефті", яка управляє єдиним нафтопереробним заводом. Єврокомісія вже публічно заявила, що від країни-кандидата очікується підтримка зовнішньої політики ЄС та узгодження позицій з європейськими.

Наразі Єврокомісія оцінює, чи країна все ще відповідає умовам для отримання коштів за фінансовими інструментами ЄС. Посол Сербії в ЄС Даніель Апостолович висловив впевненість, що до призупинення фінансування не дійде, і підтвердив прагнення Белграда до повноцінного членства в ЄС, попри те, що досі країна отримала понад 7 мільярдів євро фінансування та інвестицій від ЄС з 2000 року.

Можливе рішення про заморожування фінансування ще більше ускладнить процес розширення ЄС, який вже є довготривалим та складним. Європейські чиновники Politico заявили, що голоси за призупинення фінансування Сербії останніми тижнями лунають все гучніше. Це свідчить про зростаючу напругу та можливу зміну стратегії ЄС щодо країн-кандидатів, які не дотримуються європейських цінностей та зовнішньополітичних орієнтирів.

З 2021 по 2024 рік ЄС виділив Сербії 586 мільйонів євро безповоротної допомоги, а ще 1,5 мільярда євро могли бути отримані за умови проведення реформ. Єврокомісія наполягає на приведенні судового законодавства країни у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії, підкреслюючи, що це є ключовою умовою для подальшої співпраці.

«Ми дедалі більше стурбовані тим, що відбувається в Сербії. Від законів, що підривають незалежність судової влади, до репресій проти протестувальників та постійного втручання в діяльність незалежних ЗМІ», – заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

«Я впевнений, що ми не дійдемо до такої точки [щодо призупинення фінансування], і не відмовляємося від повноцінного членства в ЄС», – заявив посол Сербії в ЄС та головний переговірник з блоком Даніель Апостолович.

Подальша доля Сербії на європейському шляху залежить від її готовності дотримуватися демократичних принципів та узгоджувати свою зовнішню політику з ЄС. Рішення Венеціанської комісії та подальші дії Брюсселя стануть ключовими для майбутнього Сербії та її взаємин з європейськими партнерами.