Це про політику, а не про управління містом, – експерт пояснив інформатаку на Терехова

Таку думку висловив фінансовий аналітик та економічний експерт Олексій Кущ.

Що відомо?

Наприклад, збереження робочих місць, розміщення державного замовлення серед місцевих підприємств, безкоштовний проїзд в транспорті, продуктові дотації соціально вразливих верств населення, тощо. Проблема полягає в тому, що зусиль на централізованому рівні, очевидно, недостатньо. Все фінансове навантаження лягає на місцеві бюджети,
– вказав він.

На думку аналітика, навіть саме по собі забезпечення таких міст, як Харків, електроенергією та теплом є справжнім подвигом. Річ у тім, що комунальна інфраструктура прифронтових міст нагадує суцільну рану: вона тільки-но починає загоюватися, як її розятрюює війна. І це нескінченний цикл. Олексій Кущ зазначив, що платоспроможність мешканців прифронтових міст суттєво відрізняється від показників у тилових регіонах через меншу кількість робочих місць і вищі ризики для бізнесу.

Водночас, за його словами, окремі прифронтові міста, зокрема Харків, роблять надзвичайні зусилля: забезпечують жителів теплом та електроенергією, а також дотують роботу громадського транспорту, не підвищуючи вартість проїзду. Експерт вважає "верхом цинізму" звинувачення керівництва таких міст у нібито заборгованості в системі комунальних послуг, підкресливши, що подібні закиди останнім часом почали з’являтися в медіа.

8 квітня "Економічна правда" опублікувала статтю, в якій назвала систему комунального господарства Харкова "комунальним комунізмом", зокрема, тому що там вчасно не стягують комунальні борги. Але те, що на п'ятому році війни в Харкові як годинник працює комунальне господарство – це не "комунізм", а ефективна система міського менеджменту,
– вказав Кущ.

Крім того, аналітик підкреслив, що існує не лише заборгованість Харкова, а й борги центральної влади перед бюджетом міста. Він вважає, що такі повідомлення готувалися як своєрідна "інформаційна торпеда" проти міської влади Харкова, зокрема Ігоря Терехова.

Значна частина цієї суми була сформована ще до війни під час шокової тарифної реформи 2014-2018 років, коли багато мешканців українських міст не могли платити за тепло, а підприємства ТКЕ – за газ. І Уряд так і не врегулював проблему з цією заборгованістю, хоча обіцяв,
– розповів Кущ.

Аналітик зазначив, що тарифна політика у прифронтових, фактично воєнних містах, які постійно перебувають під звуками ствольної артилерії, має відрізнятися від підходів в інших регіонах країни, так само як і підходи до списання заборгованості. Він наголосив, що війна неминуче породжує борги, про що свідчить і зростання державного боргу до рівня близько 100% ВВП. Водночас, за його словами, критикувати міську владу в прифронтових містах під час війни доречно за відсутність тепла чи електроенергії, а не за наявність боргів за ці послуги.