Як жити зі слабким Трампом

1. У світі утворилася дуже складна ситуація, коли США втратили (як мінімум, тимчасово) свій статус гарантії безпеки для цілих регіонів, але при цьому відмовитися від США як гаранта безпеки ці регіони (ЄС в тому числі) не можуть. І саме це залишає Трампу доволі широку можливість для продовження тієї політики, яку він вів весь останній рік.

2. Рік тому, я писав доповідь "Трамп. Путін. СІ. Як виглядатиме новий біполярний світ", і один з ключових висновків полягав у тому, що на відміну від холодної війни, в наш час складається ситуація, коли ціла низка країн, як регіональних лідерів, так і країн значно меншого калібру, змушені сидіти одночасно на двох стільцях. Вони грають в підпорядкованість одночасно кільком центрам впливу. 

Головна причина — ні Китай, ні США, як нові гегемони, не готові воювати за своїх сателітів (маються на увазі великі наземні операції). 

Так не може тривати довго. Але в найближчі роки — це вже усталена реальність. Ну, а головний водорозділ по лінії свій-чужий, тепер зводиться до того, в кого ти купуєш зброю. Цінності, як мінімум тимчасово, відходять на другий план. І навіть зміна Трампа серйозно не вплине на цей тренд. 

Читайте також: Цивілізація вижила. Трамп сів у калюжу

3. Але це про глобальні речі. Якщо повернутися до Трампа і нас, маємо, на жаль, розуміти: нинішня слабкість Трампа буде породжувати ріст кількості хаотичних рухів, які складно навіть прораховувати. При цьому на столі у Трампа лежить дві прямо протилежні концепції щодо України та Росії: заробляти разом з Росією, нагнувши ЄС, знімати санкції, або ж максимально віджати Росію з усіх ринків, де вона створює конкуренцію для США (перш за все, ринок енергоносіїв). Ця дихотомія буде залишатися головним джерелом хаосу для нас зокрема і для Європи взагалі.

4. Трампу після епічного провалу в Ірані потрібні перемоги. І ми входимо в пул тих точок на карті, де він спробує зробити "подвиги". І тут у нас є великий виклик: нам вчергове не можна посваритися з Трампом і водночас не дати йому грати в гру "нагни Україну". Спокусу "послати" Трампа на фоні певних дипломатичних успіхів України, потрібно максимально відкинути. 

5. Я вже писав раніше і повторю зараз ще раз: нинішній формат переговорів в абсолютному глухому куті. Без зміни формату і розширення кола учасників — вийти з цього кута практично нереально. І над цим пора починати активно думати.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова Столиця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.