Віддам ношені бюстгалтери і горстку чаю: що дарують та прохають українці під час війни

В Україні побільшало людей, які не проти отримати допомогу у вигляді речей, що вже були у використанні. Деякі з випадків здатні вразити. Останнім часом збільшилась кількість людей, які стають учасниками інтернет-спільнот, де віддають безкоштовно і, відповідно, приймають в дар велику кількість одягу, побутових речей, меблів та навіть продуктів і спідньої білизни.

Так нещодавно в одній з таких спільнот, яка налічує більше 50 тисяч учасників, одна з жінок опублікувала допис про те, що хоче віддати чотири бюстгальтери (судячи з фото та з відсутності цінників, вони вже були у використанні).

На цей пост відгукнулися 11 жінок, одна з яких залишила такий коментар під дописом про пропозицію подарунка: «Вітаю, буду щиро вдячна за такий необхідний подарунок. Не вистачає «на себе кохану». Мешкаємо з онуком у Запоріжжі, переселенці із Маріуполя. Дякую».

Серед інших оголошень, які публікують в аналогічних спільнотах, є пропозиції про дарування використаних святкових свічок для тортів, відкриту пачку з чаєм, пачку прального порошка та посуд.

Як з’ясувалось, за цими подарунками також з’явилась невеличка черга — під цим постом залишили коментарі 4 жінки, які попрохали подарувати їм ці речі та продукти.

Водночас на окремих інтернет-платформах останнім часом також з’явились оголошення, автори яких пропонують речі в обмін на соняшникову олію та макаронні вироби. В об’явах зазначено, що автори деяких таких оголошень мешкають у Харкові, який, як відомо, знаходиться недалеко від зони бойових дій. Але опитані нами харків’яни запевнили, що в міських магазинах станом на зараз цілком достатньо продуктів, зокрема соняшникової олії, круп і макаронних виробів.

Але загалом у профілях людей, які прохають подарувати їм побутові речі або продукти, зазначені як прифронтові міста України, так і тилові. Наприклад, є чимало бажаючих отримати допомогу з Краматорська, Харкова, Запоріжжя, Каменського (Дніпропетровська область), Луцька, Львова та інших міст.

Більшість українців, які хочуть подарувати речі, пропонують переважно дитячий або підлітковий одяг та взуття, дрібну непрацюючу побутову техніку тим, хто зможе її розібрати на запчастини, а також старі меблі. Щодо останніх, то їх пропонують за самовивіз, щоб не витрачати кошти на вантажників і вивіз.

Війна в Україні: як вона вплинула на добробут

Своєю чергою, керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович прокоментував ТСН.ua ситуацію щодо дарування речей та взяття їх у дар наступним чином, з часткою гумору: «Існуюче давно солодке слово «халява» нікуди не зникало. І це не тренд останніх часів, таке було і за радянських часів, на початку незалежності України. У військовий час — тим більше. Отримати щось задарма — це нормальне людське бажання. Я особисто мав досвід, коли за самовивіз я віддав старий холодильник. Хто перший приїхав, той перший і забрав. Його забрали через годину, і в черзі стояла купа людей, які казали, що вже їдуть».

За словами Олексія Антиповича, дарування таких речей та отримання їх у дар не вказує на загальне погане економічне становище.

«Це тренд, який можно описати трохи вульгаризованим словом «халява». Але, звісно, зараз є люди, які дійсно потребують допомоги. Її вони прохають як на вулицях, так і у соцмережах. У складні воєнні часи частина людей намагається допомогти тим, хто цього потребує, але є правдою і те, що деякі намагаються нажитись під час війни. Щодо тих, хто хоче віддати речі, можна сказати, що в Україні з’явилась культура продовження життя речей. Це добре, що таке розвивається», — резюмує Антипович.