Франція залишає Windows: Чи зможе Linux звільнити Європу від американських технологій?

Рішення Франції перейти на відкрите програмне забезпечення Linux є кульмінацією зростаючої стурбованості щодо контролю над власними даними та інфраструктурою. Міністр Франції Давід Аміель відкрито заявив, що країна більше не може терпіти ситуацію, коли її цифрова доля залежить від іноземних, переважно американських, технологічних компаній. Це стало ключовим мотивом для зміни курсу, спрямованого на відновлення контролю.

Починаючи з комп'ютерів цифрового агентства DINUM, французький уряд планує поступово перевести деякі свої урядові машини, що нині працюють на Windows, на Linux. Конкретних термінів переходу і назв дистрибутивів поки не оголошено, але зосередженість на відкритих та європейських рішеннях зрозуміла. Кожне міністерство має розробити власну стратегію, яка охопить офісні інструменти, системи кібербезпеки, бази даних та навіть рішення зі штучним інтелектом.

Цей крок є частиною ширшої стратегії, спричиненої зростанням нестабільності та непередбачуваності з боку адміністрації Трампа. З моменту вступу на посаду у січні 2025 року, Трамп посилив свої нападки на світових лідерів, відверто захопивши одного та сприявши вбивству іншого, а також застосував санкції як зброю. Це змусило європейські країни шукати шляхи до зменшення залежності від США.

Рішення про перехід на Linux послідувало за оголошенням про те, що припинить використовувати Microsoft Teams для відеоконференцій на користь французького Visio, що базується на відкритому Jitsi. Крім того, французький уряд планує до кінця року перенести свою платформу даних про здоров'я на нову надійну платформу.

Європейський парламент у січні також проголосував за звіт, який доручає Європейській комісії визначити сфери, де ЄС може зменшити свою залежність від іноземних постачальників. Це свідчить про те, що Франція не самотня у своїх прагненнях. Законодавці та урядовці по всій Європі усвідомлюють загрозу та надмірну залежність від американських технологій.

Наразі Франція прагне взяти під повний контроль власне цифрове майбутнє. Відмова від Windows - це лише частина великої стратегії, що змінює підхід до технологій на державному рівні, і потенційно може стати прикладом для інших країн, які також хочуть зменшити залежність від глобальних ІТ-гігантів.

Ці зусилля спрямовані на те, щоб «відновити контроль над нашою цифровою долею», як заявила, що планує перевести деякі країни. Це є частиною ширшого європейського руху до цифрового суверенітету, який розглядається як відповідь на політичну та економічну непередбачуваність. Якщо програмне забезпечення створюється за кордоном, країна фактично не контролює, як змінюється продукт, скільки він коштує, які ризики несе, та як обробляються дані користувачів.

Санкції адміністрації Трампа, які використовувалися проти його критиків, включаючи суддів Міжнародного кримінального суду, мали прямий вплив на цю стратегію. Ті, хто потрапив під санкції, повідомляли про закриття їхніх банківських рахунків та припинення доступу до американських послуг, що лише посилило європейське занепокоєння щодо залежності від США.

Міністр Франції Давід Аміель заявив, що ці зусилля спрямовані на те, щоб «відновити контроль над нашою цифровою долею», менше покладаючись на американські технологічні компанії.

Аміель наголосив, що французький уряд більше не може миритися з тим, що він не контролює свої дані та цифрову інфраструктуру.

Такий стратегічний крок ставить Францію в авангарді боротьби за цифровий суверенітет Європи, але чи вдасться їй успішно реалізувати цей складний перехід, покаже час. Це рішення може стати як зразком для наслідування, так і прикладом можливих труднощів на шляху до повної технологічної незалежності.