"Щоб святкувати Великдень біля печі": киянка купила й оживила старий будинок у селі

Чому вона обрала хату без зручностей?

Українка Ліза вирішила купити будинок у селі, щоб мати власний "тихий тил" у часи нестабільності. Про це вона розповіла на ютуб-каналі Іванки Дячук. Вона зізнається: це була не стільки про нерухомість, скільки про внутрішню потребу створити "своє місце сили".

Хата розташована у Черкаській області, селі Мліїв. Коли жінка вперше зайшла у дім та побачила там піч, то зрозуміла, що це те, що вона шукала.

У помешканні не було газу, води, каналізації, а електрику довелося проводити заново, однак це не стало перешкодою. Навпаки – саме така чиста основа дозволила створити простір із нуля, відповідно до власних уявлень про комфорт і дім. Ба більше, власниця принципово відмовилася підводити газ, щоб зберегти автентичний спосіб життя з пічним опаленням.

Як вдалося поєднати автентику і сучасність?

Під час ремонту господиня максимально зберегла атмосферу старої хати: світлі стіни у стилі мазанки, вінтажні меблі та речі колишньої власниці. Наприклад, старі дерев'яні двері та стіл залишилися у домі й були лише відреставровані, щоб не втратити "душу" простору.

Водночас простір осучаснили – зокрема, колишню комору перетворили на ванну кімнату з теплою підлогою та продуманим дизайном. У ванній навіть використали нестандартні рішення – наприклад, мозаїку з розрізаної плитки та меблі з переробленого дерева. Деталі інтер'єру жінка підбирала самостійно, надихаючись ідеями з Pinterest. Частину речей шукала в антикварних крамницях, щоб зберегти автентичний стиль.

Який вигляд тепер має оновлений будинок: дивіться відео

Чим цей будинок особливий і чому всі про нього говорять?

Головною родзинкою оселі стала стара піч, яка виконує одразу кілька функцій: обігріває будинок, підходить для приготування їжі та навіть слугує місцем для відпочинку. Саме в ній господиня вже встигла спекти першу паску.

Крім того, нова власниця зберегла зв'язок із попередньою господинею – вони здружилися і досі спілкуються. Сусіди також активно допомагали на початку, а сам будинок Ліза знайшла випадково – завдяки розмові з місцевими жителями, а не через рієлторів.

У соцмережах користувачі активно захоплюються цією історією, зазначаючи, що такий підхід до життя і відновлення старого житла справді надихає.

Девелопер РІЕЛ продовжує реалізацію ЖК Brother у Дарницькому районі Києва в межах концепції Riel Family Style. Проєкт поєднує функціональні планування, безпечний внутрішній простір та автономні інженерні рішення для щоденного комфорту. Локація з активним попитом на оренду робить його привабливим як для проживання, так і для інвестування.

Скільки коштує відновити таку хату у 2026 році?

Як пояснила 24 Каналу оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак, інтерес до таких будинків в Україні стрімко зріс – "щонайменше на 35% за останні два роки", і це пов'язано із запитом на безпеку та автономність.

За її словами, базовий ремонт у 2026 році коштує приблизно 200 – 400 доларів за квадратний метр, тоді як глибока реконструкція може сягати 400 – 800 доларів.

Тобто оновлення невеликого будинку на 50 квадратів може обійтися у 10 – 20 тисяч доларів, а капітальні роботи – у 20 – 40 тисяч і більше.

Крім того, експертка з нерухомості Ірина Луханіна зазначає, що покупці зараз стали значно вимогливішими: будинки без якісної інженерії чи з поганою логістикою продаються довше, тоді як готові об’єкти знаходять власників швидше.

Що відомо про відновлення старих будинків у селах?

В Україні стрімко набирає популярності тренд на відновлення старих сільських хат – усе більше людей діляться таким досвідом у соцмережах. Зокрема, українка Анна переїхала з міста, купила занедбану оселюй самотужки взялася за ремонт. У своїх відео вона показує, як будинок, що був майже непридатним для життя, поступово перетворюється на затишний дім.

Схожий шлях обрала й молода пара з Києва. Вони купили стару хату приблизно за 8,3 тисячі доларів і почали облаштовувати її під себе. Спершу в оселі не було базових зручностей, тож власники встановили піч, зробили свердловину та купили генератор. Переїзд до села дозволив їм менше залежати від перебоїв з електроенергією та водою, які іноді виникають у столиці.