Бізнес проти "Шахедів": як в Україні з'явилась приватна ППО та які нюанси існують

В Україні почали реалізовувати новий підхід до захисту критичної інфраструктури — до цього процесу поступово залучають приватні компанії у сфері протиповітряної оборони. Йдеться про створення додаткового рівня безпеки для об'єктів, які залишаються вразливими до регулярних атак з боку РФ.

Радник міністра оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов вказує, що приватні структури вже беруть участь у проєктах із прикриття важливих енергетичних і промислових об'єктів. Такий формат розглядається як спосіб швидко посилити захист у ситуації, коли державні ресурси ППО обмежені й змушені покривати величезну територію країни.

Фактично йдеться про формування змішаної моделі безпеки, де поряд із державними силами працюють ліцензовані приватні оператори. Їхнє завдання — локальне прикриття окремих об'єктів, що дозволяє розвантажити основну систему ППО і підвищити загальну ефективність оборони.

Експерти зазначають, що така практика вже використовується у світі, особливо в умовах тривалих конфліктів або загроз критичній інфраструктурі. Водночас в Україні це рішення лише починає впроваджуватися і потребує чіткої регуляції, контролю та визначення відповідальності.

Ключовим викликом залишається баланс між безпекою і контролем: держава має забезпечити, щоб доступ до систем ППО не створював додаткових ризиків, але водночас дозволяв швидко посилити захист найбільш уразливих об'єктів.

У нинішніх умовах, коли Росія системно атакує енергетику та промисловість, залучення приватного сектору може стати одним з інструментів адаптації оборонної системи до затяжної війни.

Приватна ППО як відповідь на слабкість системи

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що допуск приватного сектору до створення об'єктових систем ППО є вимушеним, але правильним кроком на тлі повільності державної машини.

За його словами, український бізнес фактично отримав можливість самостійно захищати власні виробництва, зокрема ті, що працюють на оборонно-промисловий комплекс.

"Державний апарат залишається надто бюрократичним і неповоротким. Поки ухвалюються рішення, ситуація на фронті вже змінюється", — пояснює Фокусу експерт.

Жданов зазначає, що такі системи насамперед ефективні проти масових атак дронів — зокрема типу "Шахед". Йдеться про автоматизовані установки, які здатні самостійно виявляти та знищувати повітряні цілі в межах невеликої дальності.

"Це фактично аналог локального "залізного купола", але з використанням великокаліберної стрілецької зброї. Усе, що заходить у зону ураження — дрони чи інші повітряні цілі — система намагається знищити автоматично", — продовжує він.

Водночас експерт підкреслює: такі рішення не є універсальними. Проти ракет вони майже безсилі — для цього потрібні вже повноцінні зенітно-ракетні комплекси, яких в Україні обмежена кількість.

Окремо Жданов звертає увагу на те, що навіть стаціонарний формат цих систем не є критичною вразливістю. За його словами, у будь-яку ППО закладено механізми самозахисту, а ризики знищення компенсуються їхньою функціональністю та швидкістю розгортання.

Також ключове питання, яке підіймає експерт, — чому такі рішення не впроваджувалися раніше.

"Системи управління і подібні технології існують давно. Їх можна було закуповувати ще у 2022 році. Чому цього не сталося — питання до попереднього керівництва оборонного відомства", — зазначає він.

Жданов додає, що навіть у нинішній моделі держава зберігає контроль над системами: вони інтегровані в єдину систему ППО, а управління здійснюється через Повітряні сили. Водночас фінансування та створення інфраструктури дедалі частіше бере на себе бізнес.

"Фактично формується модель, де приватний сектор будує і фінансує захист, а держава забезпечує координацію й управління. Це дозволяє значно швидше розгортати такі системи", — каже експерт.

На його думку, у найближчий час кількість подібних об'єктових систем ППО лише зростатиме, адже бізнес безпосередньо зацікавлений у захисті своїх потужностей і готовий інвестувати в безпеку.

"Головне, що б держава не заважала": нюанси приватної ППО

Своєю чергою, директор з розвитку оборонного підприємства та офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський вважає, що поява приватних систем ППО в Україні — це не ризик, а ознака трансформації всієї оборонної системи.

За його словами, допуск приватних компаній до оборонно-промислового комплексу вже дав результат: виробники почали значно швидше пропонувати рішення, ніж держава встигає їх профінансувати або закупити. Це дозволяє бізнесу самостійно закривати частину потреб — зокрема, великим підприємствам, які інвестують у власні системи захисту.

"Фактично ми бачимо перехід до моделі, де держава вже не є єдиним гравцем у сфері оборони. І це правильно: у нинішній війні виграє той, хто швидше адаптується", — пояснює Фокусу Храпчинський.

Водночас експерт наголошує, що ключовою проблемою довгий час залишалася юридична невизначеність. Приватні компанії, навіть допомагаючи обороні, ризикували нести кримінальну відповідальність за свою діяльність. Однак останні законодавчі зміни частково зняли ці обмеження і відкрили шлях для розвитку приватних ініціатив у сфері ППО.

Храпчинський також підкреслює: страхи щодо розголошення інформації про такі системи перебільшені. За його словами, сучасні російські дрони вже самі збирають значно більше розвідувальних даних під час атак, ніж можуть отримати з відкритих джерел.

Окремо він звертає увагу на ефективність приватного сектору порівняно з класичною державною моделлю ОПК. За його оцінкою, проблема не лише в корупції, а в самій логіці системи: державні підприємства роками витрачають ресурси на підтримку інфраструктури й процесів, тоді як сучасна війна потребує швидких рішень і постійних оновлень.

"Мільярд у стіни часто дає менше результату, ніж десятки мільйонів у команди, які працюють як стартапи. Нам потрібна індустрія, що діє зі швидкістю IT-компаній — із фокусом на результат, а не на процес", — зазначає він.

На його думку, роль держави має змінитися: замість прямого управління підприємствами вона повинна формувати запити від фронту і фінансувати лише ті рішення, які вже довели свою ефективність у бойових умовах.

"Держава має бути не директором заводу, а інвестором, який підтримує найкращі рішення. Інакше ми завжди будемо купувати вчорашній день", — резюмує Храпчинський.

Раніше Фокус писав, що в Україні розпочала роботу перша приватна ППО. Компанія Carmine Sky розмістила на території України першу таку систему, оснащену системою веж із дистанційно керованими турелями Sky Sentinel.

Також Фокус повідомляв про те, що ЗСУ планує використовувати автоматизовані турелі. Встановлення цієї системи на озброєння стало новим етапом у розвитку протидронових технологій.