Чому древні європейці перестали будувати мегаліти: вчені знайшли відповідь

Попередні дослідження показали, що припинення будівництва мегалітичних гробниць відбулося одночасно зі стрімкими демографічними змінами, коли перших землеробів витіснили групи, що прибули з Євразійського степу. Щоб перевірити, чи спостерігалася така закономірність і в інших регіонах, дослідники проаналізували ДНК 132 осіб, похованих у французькому муніципалітеті Бурі, пише Фокус.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Результати показали, що гробниця використовувалася у двох різних фазах. Перша фаза, що датується приблизно 3200–3100 роками до н. е., включала осіб з місцевим походженням. Друга фаза, що почалася близько 2900 року до н. е., включала осіб, походження яких пов’язане з Іберією та півднем Франції.

Ця зміна вказує на явну заміну населення. Як пояснив автор дослідження Фредерік Сірсхольм: "Ми бачимо чіткий генетичний розрив між двома фазами поховання. Люди, які використовували гробницю до та після занепаду, здаються двома абсолютно різними популяціями".

Подібні закономірності спостерігалися в інших частинах Європи, зокрема в Німеччині, Данії та Швеції. Ці результати підтвердили думку, що занепад неоліту не обмежувався одним регіоном, а поширився по всьому континенту. Спільноти, які будували мегалітичні гробниці, занепали, а пізніше ці території зайняли нові групи.

Культурні відмінності між цими двома групами були помітні також у похоронних звичаях. У ранній фазі тіла клали у витягнутому положенні, вирівнюючи їх за головною віссю гробниці. У пізнішій фазі тіла клали у зігнутому положенні без чіткого вирівнювання. Ці відмінності свідчили не лише про появу нових людей, а й про нові традиції.

Потім дослідники шукали можливі причини цього масштабного скорочення населення. Однією з підказок стала велика кількість останків немовлят і дітей у ранній фазі, що свідчило про підвищену смертність серед молодших осіб. Ця закономірність вказувала на серйозну кризу, можливо пов’язану з війною, нестачею їжі або хворобами.

Додатковим доказом стала наявність ДНК Yersinia pestis — бактерії, відповідальної за чуму. Це відкриття підняло питання про те, що хвороби могли відіграти певну роль у занепаді. Як зазначив автор дослідження Мартін Сікора, "хоча немає вагомих підстав стверджувати, що саме чума спричинила занепад населення, загальне навантаження хвороб могло бути одним із кількох факторів, що сприяли цьому".

Хоча точна причина залишилася невизначеною, дослідження підкріпило думку, що широкомасштабний занепад змінив обличчя Європи в цей період. Після занепаду групи, що прибували, повторно використовували існуючі могили та оселялися на територіях, покинутих попередніми населеннями.

Дослідники також припустили, що міграції з Іберії та степу могли бути реакцією на цей демографічний розрив, оскільки сусідні групи розширювалися на новодоступні землі.

Це дослідження допомагає пояснити один із головних поворотних моментів у ранній європейській історії. Розуміння причин занепаду неолітичних спільнот дає уявлення про те, як хвороби, міграція та екологічний стрес можуть змінити цілі популяції.

Раніше Фокус писав про таємничі споруди Менорки. Древні талайоти збудувала цивілізація, свідчень про яку не збереглося.

Також ми розповідали про таємничу споруду, виявлену на півночі Єгипту. Після багаторічних розкопок в Телль-ель-Фарамі, що входить до складу стародавнього міста Пелузіум, де дослідники виявили залишки храму, пов’язаного з місцевим божеством.

Під час написання цього матеріалу використано джерела: IFLScience, Nature Ecology and Evolution.