Є три слабкі точки: чому російська ППО почала "здавати", а Путін панічно обкладається ЗРК

Військові експерти та оглядачі для 24 Каналу розібрали, в якому стані зараз російська ППО, як нашим оборонцям вдається її обходити, і чому Владімір Путін панічно почав обставлятися додатковими засобами захисту.

Як Україна змогла знищити порти РФ?

Україна останнім часом системно працює по російській портовій інфраструктурі в Балтійському морі – і це вже дає цілком відчутний результат. Передусім мова про просідання експорту нафти з балтійських терміналів РФ. Очевидно, що наші сили знайшли технічне рішення, яке дозволяє регулярно діставатися до Ленінградської області.

Як пояснив авіаційний експерт Валерій Романенко, останні удари України по російських портах у Балтійському морі – це не разові акції, а продумана системна робота, яка вже б'є по ключовому – нафтовому експорту Росії.

За словами економіста Василя Фурмана, скорочення експорту нафти через ключові балтійські порти вже сягає близько 40%, а фінансові втрати Росії можуть становити сотні мільйонів доларів щодня.

Романенко назвав версію, що Україна може використовувати певні обхідні повітряні коридори – тобто дрони не заходять глибоко через територію Росії, а виходять у район Балтійського моря з інших напрямків і вже звідти атакують порти, зокрема Усть-Лугу та Приморськ. Це дозволяє уникати найбільш небезпечних ділянок із щільною протиповітряною обороною.

Втім, Романенко не виключає і більш "тихий" варіант – ці маршрути прокладені самостійно, без участі союзників.

Відсутність будь-якої реакції з боку росіян трохи насторожує. Не виключаю, що Україна самотужки все ж таки змогла прокласти маршрут в обхід російських зон ППО і без допомоги наших вірних союзників таких, як країни Балтії і Польща,
– наголосив він.

Та вирішальним є не лише напрямок, а й масштаб. Якщо дрони летять через територію Росії, потрібно запускати щонайменше кілька десятків – тоді частина гарантовано прорветься. Якщо ж маршрут іде в обхід, достатньо меншої кількості, бо основна загроза виникає лише на фінальному етапі атаки.

У підсумку, як вважає експерт, ці удари серйозно вплинули на можливості Росії експортувати нафту. Повністю процес не зупинений, але темпи істотно впали, а це критично.

Росія уже втратила момент, коли ціни на нафту різко зросли на тлі подій у Перській затоці: поки ринок був вигідним, вона не змогла швидко наростити відвантаження. Тепер же ситуація змінилася – ціни знижуються, і можливість отримати максимальний прибуток фактично втрачена.

Як Україні вдалось вибивати порти РФ: дивитись відео

Де в ППО Росії утворились діри

Як вважає полковник запасу Роман Світан, Україна цілеспрямовано змінює напрямки ударів по російських портах – від Ленінградської області до Новоросійська, щоб змусити ворога постійно перекидати системи ППО. У результаті росіяни "оголюють" одні ділянки, прикриваючи інші, і саме в ці моменти українські сили завдають нових ударів.

Така тактика дозволяє розхитувати російську протиповітряну оборону, яка вже має дефіцит. Росія не встигає відновлювати втрати ЗРК і радіолокаційних станцій, тому змушена використовувати нові комплекси одразу "з коліс", без повноцінного прикриття тилів, чим і користується Україна.

За словами Світана, зараз у Росії утворилася серйозна "дірка" в ППО по всій території, і це відкриває можливості для подальших ударів, зокрема по нафтогазовій інфраструктурі на півдні. При цьому ворог намагається зберегти експорт нафти, але через пошкодження резервуарів і терміналів змушений працювати в ускладнених умовах, фактично імпровізуючи з логістикою.

Де в російській ППО серйозна дірка: дивитись відео

Як вважає Світан, у Росії є три ключові вразливості, які безпосередньо впливають на її здатність вести війну, і українські Сили оборони цілеспрямовано працюють саме по цих напрямках.

Перша – це Москва. За його словами, у Кремлі серйозно бояться регулярних ударів по столиці, адже вони мають не лише військовий, а й сильний психологічний ефект: демонструють, що система захисту не є надійною і "центр ухвалення рішень" також вразливий.

Друга – нафтогазова інфраструктура. Світан підкреслює, що Росія має тисячі кілометрів трубопроводів, безліч перекачувальних станцій і нафтопереробних об'єктів.

Прикрити усе це просто неможливо. Як тільки у нас з'являться засоби ураження великої дальності в достатній кількості, так ми одразу зможемо випалити цю "бензоколонку",
– зазначив Світан.

Третя вразливість – Крим. Він фактично є оперативною "пасткою", де складно вибудувати стабільну оборону. Україна, за словами експерта, вже використовує це: знищує ППО, змушує Росію знову підтягувати туди комплекси, і повторно їх вибиває, поступово виснажуючи можливості противника.

Чому Путін обкладається системами ППО?

Навколо резиденції Володимира Путіна на Валдаї, за даними OSINT-дослідників, збудували ще сім нових веж із системами протиповітряної оборони "Панцир". У результаті загальна кількість таких позицій там зросла до 27.

Цікаво, що,за даними журналістів, будівництво нових позицій почалося одночасно 17 березня, частина з них уже оснащена озброєнням, а самі системи розміщені у вигляді двох кілець навколо резиденції за аналогією з ППО навколо Москви, що формує багаторівневу оборону ключового об'єкта російського керівництва.

Експерт з міжнародної безпеки Тарас Жовтенко вважає, що ці дії не можна пояснювати виключно "параноєю", хоча фактор страху, за його словами, очевидно присутній. Російська система безпеки останніми роками демонструє чітку тенденцію до пріоритизації захисту політичного керівництва над захистом інфраструктури чи економічно важливих об'єктів.

Кремль уважно відстежує як українські далекобійні спроможності, так і загальні зміни у сучасній війні, де дедалі більшу роль відіграють точкові удари, розвідка з відкритих джерел та аналіз великих масивів даних.

Саме це, як вважає Жовтенко, підштовхує російське керівництво до того, щоб максимально закривати місця потенційного перебування Путіна та посилювати їх ешелонованою обороною. Окремо він пов’язує таку поведінку Кремля з міжнародними прикладами ліквідації або ураження високопоставлених військово-політичних фігур у ході конфліктів, а також із тим, як сучасні технології дозволяють відстежувати переміщення та рутину керівництва держав.

Для російської еліти це стало сигналом, що "прозорість" у цифрову епоху може становити безпосередню загрозу для виживання режиму. В умовах, коли Україна нарощує можливості у сфері далекобійних ударів і підвищує їхню точність та руйнівну силу, для російського керівництва питання захисту перших осіб стає пріоритетним.

Це призводить до перекосу у розподілі ресурсів всередині системи безпеки РФ на користь персональної охорони Путіна та його найближчого оточення.

Також Жовтенко наголошує, що логіка дій Кремля пояснюється не лише військовими розрахунками, а й політичною психологією авторитарної системи, де стабільність фактично ототожнюється з фізичною безпекою однієї людини.

Пріоритетом для нинішнього путінського режиму є виживання фюрера,
– додав Жовтенко.

Посилення ППО навколо резиденції на Валдаї є симптомом ширшого процесу – концентрації ресурсів на захисті центру влади в умовах зростання зовнішніх загроз і технологічної уразливості російського керівництва.

Удари по портах Росії: що відомо

• У ніч на 7 квітня Сили оборони України завдали удару по російській нафтовій інфраструктурі, зокрема уразивши термінал "Усть-Луга Ойл" у Ленінградській області, де пошкоджено три резервуари підприємства "Транснефть-Балтика".
• Перед тим 29 березня українські безпілотники уразилиінфраструктуру нафтового термінала того ж порту. За даними СБУ, на місці виникла пожежа та зафіксовано серйозні пошкодження, а удар здійснили далекобійні дрони Центру спецоперацій "Альфа", при цьому Усть-Луга є ключовим портом Росії на Балтиці для експорту нафти, зокрема через так званий тіньовий флот.
• 5 квітня було уражено порт "Транснефть-Порт Приморськ" із пошкодженням ще трьох резервуарів і виникненням загоряння нафтопродуктів, а також зафіксовано пошкодження установок первинної переробки на підприємстві "Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез".