Після гучної поразки Орбана: Путін може готувати нові хитрощі проти Європи

Військовослужбовець, політичний консультант Олександр Антонюк в ефірі 24 Каналу припустив, що після такого удару Володимир Путін шукатиме нові способи тиску на Європу. Він пояснив, на кого тепер може зробити ставку Кремль і чому розслаблятися після поразки Орбана ще рано.

Путін шукатиме нові точки впливу в Європі

Провал ставки на Орбана не означає, що Кремль відступить від своєї гри в Європі. Після такої невдачі в Москві, навпаки, шукатимуть інші сили, через які можна й далі бити по єдності Євросоюзу.

Нагадаємо: Після парламентських виборів 12 квітня в Угорщині стало відомо про поразку Віктора Орбана і перемогу опозиційної партії "Тиса" на чолі з Петером Мадяром. Після появи перших результатів у Будапешті почалися масові святкування: у центрі міста зібралися тисячі людей з угорськими прапорами, а столиця стала головним осередком святкових акцій.

Йдеться не лише про Угорщину. Росія і далі намагатиметься завести до влади хоча б в одній чи двох країнах відверто проросійські уряди, щоб ламати спільну європейську позицію вже зсередини.

Вони зараз у будь-якому випадку триматимуть стратегію, щоб хоча б одна-дві країни формували національні уряди з відверто проросійських сил і створювали негативний прецедент для єдності Європи,
– наголосив Антонюк.

Найближчою такою мішенню він назвав не лише Роберта Фіцо. Кремль, за його словами, може ще сильніше вкладатися в інші політичні сили, зокрема в "Альтернативу для Німеччини".

До слова: німецька ультраправа партія AfD 11 квітня представила в Саксонії-Ангальт свою "програму уряду" на випадок приходу до влади в регіоні. У 156-сторінковому маніфесті йдеться про депортацію мігрантів, зміни в суспільному мовленні, відновлення студентських обмінів з Росією, скасування санкцій проти Москви, повернення до закупівель газу через "Північний потік" і скасування права на притулок для шукачів захисту в Німеччині.

Для Росії тут питання вже давно не зводиться тільки до України. Їй вигідно розхитувати саму модель об'єднаної Європи, підштовхувати країни до ізоляціонізму і робити ставку на уряди, які мислять вузько національними інтересами.

Це не тільки питання про Україну. Це питання в тому, що їхня тактика полягає в політиці ізоляції серед різних держав, з акцентом на національні уряди, щоб дробити єдність Європейського Союзу,
– сказав він.

Поразка Орбана справді полегшує частину задач, зокрема в історії з розблокуванням грошей для України. Але стратегічно в Будапешті для нас ще не все вирішено, бо антиукраїнські настрої в угорському суспільстві нікуди не зникли.

Поразка Орбана ще не означає повної перемоги

Уся ставка в цій кампанії робилася саме на Орбана, а не на його опонента. Для його збереження при владі працювали не лише російські політтехнологи. До підтримки підключалися й американські союзники, зокрема Джей Ді Венс, який приїжджав фактично в останню добу. Але навіть за такого ресурсу ця кампанія все одно провалилася.

Зусилля були кинуті в Орбана, а не в Мадяра. І це була не тільки робота кремлівських політтехнологів, там були долучені ще безпосередньо представники Сполучених Штатів Америки,
– наголосив Антонюк.

Для України це справді плюс, бо Кремль втрачає ще одну зручну точку впливу в Європі. Але остаточною перемогою цю історію вважати рано.

Це не означає, що це вже стовідсоткова і безповоротна перемога. Розкачування всередині Угорщини, посилення антиукраїнських настроїв і перекидання цього на інші держави ми теж повинні усвідомлювати,
– сказав він.

Поразка Орбана для Кремля болюча, але не така, після якої він зупиниться. У Москві й далі шукатимуть, через кого можна зберігати вплив у Європі і як далі бити по її єдності.

Що відомо про нового прем'єра Угорщини та його позицію щодо України?

• Після парламентських виборів 12 квітня в Угорщині, на яких Віктор Орбан уперше за 16 років втратив владу, у Кремлі відмовилися вітати переможця Петера Мадяра. Дмитро Пєсков заявив, що Росія не надсилає привітань "недружнім країнам", хоча раніше в Москві говорили про зацікавленість у збереженні прагматичних контактів з Будапештом.
• Партія "Тиса" перемогла на виборах в Угорщині, здобувши 138 зі 199 місць у парламенті. Це означає, що уряд країни очолить опозиціонер Петер Мадяр.
• У 2024 році Петер Мадяр відвідав Київ, вшанував пам'ять полеглих військових і передав 40 тисяч євро лікарні "Охматдит". Тоді він заявив, що Росія є агресором, а Україна має право захищати свою територію.
• Його позиція щодо України не є такою радикальною, як у Віктора Орбана, але залишається нечіткою. Мадяр виступав проти швидкого вступу України до Євросоюзу і заявляв, що Угорщина не надаватиме Києву зброї.
• У Кремлі після виборів заявили, що готові до діалогу з новим урядом Угорщини і поважають вибір угорських виборців. Там також сказали, що не пов'язують результат виборів із війною проти України.